ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/641/18

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.

секретар судового засідання Іванов І.В..

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

від прокуратури - Коломійчук І.А., за посвідченням,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22 червня 2018 року

у справі №915/641/18

за заявою заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 про вжиття заходів забезпечення позову заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73,

в інтересах держави

до відповідача-1: Очаківської районної державної адміністрації, 57508, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Соборна, 7-а (код ЄДРПОУ 04056531),

відповідача-2: фізичної особи - підприємця Шендрик Світлани Михайлівни, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1),

про: визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В:

21.06.2018 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави із позовом № (15-31)8035вих-18 від 19.06.2018 року до Очаківської районної державної адміністрації, фізичної особи - підприємця Шендрик Світлани Михайлівни, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Очаківської районної державної адміністрації від 13.06.2017 року № 103, яким затверджено Звіт про експерту грошову оцінку та продаж земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892 фізичній особі-підприємцю Шендрик Світлані Михайлівні для розташування об'єкту роздрібної торгівлі в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, Лагерна коса, 20;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892, укладений 14.06.2017 року між Очаківською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем Шендрик Світланою Михайлівною, який посвідчено приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Миколаївської області 14.06.2017 року та зареєстровано в реєстрі за № 215.

Як на підставу позовних вимог прокурор посилається в тому числі на приписи ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 85, 88, 90 Водного кодексу України, ст. 1, 59, 60, 62, 84, 122, 128, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 21, 203, 215, 373 Цивільного кодексу України, ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

21.06.2018 року разом з позовною заявою заступником керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 подано суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову № (15-31)8038вих18 від 19.06.2018 року, в якій заявник просить:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892 за адресою: Лагерна коса, 20, Чорноморська сільська рада Очаківського району Миколаївської області, та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки;

- заборонити Шендрик Світлані Михайлівні (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22 червня 2018 року у справі №915/641/18 (суддя Алексєєв А.П.) заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 про вжиття заходів забезпечення позову заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до Очаківської районної державної адміністрації, фізичної особи - підприємця Шендрик Світлани Михайлівни - задоволено частково.

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892 за адресою: Лагерна коса, 20, Чорноморська сільська рада Очаківського району Миколаївської області, та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

Ухвала мотивована наступним.

Згідно позовної заяви та доданих до неї документів 14.06.2017 року між Очаківською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем Шендрик Світланою Михайлівною був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0529 га з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892, що знаходиться в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, Лагерна коса, 20, який посвідчено приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Миколаївської області 14.06.2017 року та зареєстровано в реєстрі за № 215.

Відповідно до наданої прокурором Інформаційної довідки № 115400275 від 26.02.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892, зазначена земельна ділянка належить Шендрик Світлані Михайлівні (РНОКПП НОМЕР_1) на підставі договору купівлі - продажу, посвідчено приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Миколаївської області 14.06.2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 215.

Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає за необхідне заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково, накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892 за адресою: Лагерна коса, 20, Чорноморська сільська рада Очаківського району Миколаївської області, та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся з апеляційною скаргою перший заступник прокурора Миколаївської області, який просить скасувати ухвалу в частині та ухвалити нове рішення, яким вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони Шендрик С.М. вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, посилаючись на порушення норм процесуального права, зокрема, ст.ст.136-137, 234, 236 ГПКУ.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка розташована у нормативно встановленій прибережній захисній смузі Чорного моря; законодавством встановлено пряму заборону на передачу земель прибережних захисних смуг у приватну власність.

Отже, ФОП Шендрик С.М. очевидно протиправно володіє спірною земельною ділянкою та як власник може розпорядитися нею на власний розсуд, відповідно, наявна очевидна небезпека відчуження цієї ділянки або будівництва на ній об'єктів нерухомості, що фактично призведе до неможливості ефективного захисту, реального поновлення інтересів держави, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду у майбутньому.

У випадку здійснення відповідачем поділу чи об'єднання спірної земельної ділянки виникне новосформована ділянка з новою площею, межами, кадастровим номером, на яку жодних заборон оскаржуваною ухвалою суду не встановлено.

Прокурор не погоджується з тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою питання заборони Шендрик С.М. вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, не надав оцінки зазначеним вимогам, не зробив висновку щодо заяви в цій частині.

Відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, сторони не скористались своїм правом на участь представників в судовому засіданні 07.08.2018 року.

Сторони повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання, що вбачається з поштових повідомлень.

Отже, оскільки додаткових клопотань чи заяв від сторін не надходило, явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін, лише за участю прокурора в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, та перевірено під час апеляційного перегляду, 21.06.2018 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави із позовом № (15-31)8035вих-18 від 19.06.2018 року до Очаківської районної державної адміністрації, фізичної особи - підприємця Шендрик Світлани Михайлівни, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Очаківської районної державної адміністрації від 13.06.2017 року № 103, яким затверджено Звіт про експерту грошову оцінку та продаж земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892 фізичній особі-підприємцю Шендрик Світлані Михайлівні для розташування об'єкту роздрібної торгівлі в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, Лагерна коса, 20;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892, укладений 14.06.2017 року між Очаківською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем Шендрик Світланою Михайлівною, який посвідчено приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Миколаївської області 14.06.2017 року та зареєстровано в реєстрі за № 215.

Як на підставу позовних вимог прокурор посилається в тому числі на приписи ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 85, 88, 90 Водного кодексу України, ст. 1, 59, 60, 62, 84, 122, 128, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 21, 203, 215, 373 Цивільного кодексу України, ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

21.06.2018 року разом з позовною заявою заступником керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 подано суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову № (15-31)8038вих18 від 19.06.2018 року, в якій заявник просить:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892 за адресою: Лагерна коса, 20, Чорноморська сільська рада Очаківського району Миколаївської області, та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки;

- заборонити Шендрик Світлані Михайлівні (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4825184800:03:000:0892, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

В обґрунтування заяви прокурором зазначено, що фізична особа - підприємець Шендрик Світлана Михайлівна як власник спірної земельної ділянки може розпорядитися нею на власний розсуд, в тому числі відчужити іншій особі, що створює небезпеку для подальшого реального поновлення інтересів держави, а також може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Згідно ч.1 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Дослідивши наявні матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову шляхом арешту спірної земельної ділянки та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

Однак, прокурором не обґрунтовано, та не надано доказів в підтвердження того, що майно, а саме спірна земельна ділянка, яка на даний час знаходиться у власності відповідачки, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Судова колегія наголошує, що стосується клопотання прокуратури про заборону Шендрик Світлані Михайлівні вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, судом першої інстанції обґрунтовано не задоволено зазначену вимогу, оскільки такі дії ФОП Шендрик С.М. унеможливлені шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

При цьому, заявником не надано доказів факту вчинення відповідачкою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду - реалізації земельної ділянки чи підготовчих дій до її реалізації, здійснення ФОП Шендрик С.М. будь-яких дій, спрямованих на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками.

Судова колегія наголошує, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи апелянта про те, що ФОП Шендрик С.М. може розпорядитися спірною земельною ділянкою на власний розсуд, без надання відповідних доказів того, що відповідачка вчиняла будь-які дії стосовно її відчуження, судова колегія вважає недостатніми для застосування такого виду забезпечення позову як заборони відповідачці вчинення дій.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та такою, що ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її зміни чи скасування.

У зв'язку з викладеним, апеляційна скарга першого заступника прокурора Миколаївської області підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 136-139, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22 червня 2018 року у справі №915/641/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 10.08.18р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М Принцевська