Справа № 1-26/2009 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 грудня 2009 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої – судді Миронової О.В.

при секретарі  Григоренко О.С.,

з участю прокурора Арделі А.М., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню:  

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.89 КК України не судимого,

-  в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст. 27, ч.3 ст.364; ч. 2 ст.15, ч.1 ст.369; ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186, ч.2  ст. 186, ст.304 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3,  мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, засудженого 24 квітня 2009 року Вознесенським міськрайонним судом за 185 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки,

-  в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.15 ст. 186; ч.2  ст. 186 КК України      

                                                         В С Т А Н О В И В:

25.08.2008 року  близько 23.00 год. в м.Вознесенську на території залізничного вокзалу, який  розташований по вул.Леніна, неповнолітній  ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп*яніння, з корисливих мотивів відкрито викрав  майно ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «LG-KG200», вартістю 300 грн. з картою пам’яті на 512 МГб, вартістю 80 грн. та сім картою оператора «Київстар», вартістю 10 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 15 грн., а також гроші  в сумі  70 грн. 50 коп. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду  на загальну суму 475 грн. 50 коп.

Шкода відшкодована в сумі 300 грн.

06 вересня 2008 року близько 11 години ОСОБА_3 знаходячись в службовому кабінеті дізнавача Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївської області ОСОБА_6, маючи умисел на дачу хабара службовій особі за те, щоб вона не притягувала його до кримінальної відповідальності, став в усній формі пропонувати дізнавачу ОСОБА_6 отримати грошові кошти, так як 06.09.2008 року дізнавачем ОСОБА_6 була порушена кримінальна справа №08110315 за фактом відкритого заволодіння  майном ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Лейтенант міліції ОСОБА_6 призначена на посаду дізнавача сектору дізнання Вознесенського МРВ УМВС наказом начальника УМВС України в Миколаївської області №123 о/с від 22.10.2007 року. Будучу наділена, відповідно до Закону України «Про міліцію» , правом в межах своєї компетенції пред*являти вимоги, ОСОБА_6 є представником влади. Крім того, відповідно до ст..4 КПК України забов*язана в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всі передбачених законом засобів до встановлення події злочину, осіб винних в скоєні злочину та до їх покарання, а також відповідно до ст..22 КПК України, забов*язана вжити всіх передбачених законів заходів для всебічного, повного і об*єктивного дослідження обставин справи, відповідно до положень ст..106 КПК України має право затримувати особу, яка підозрюється у вчиненні злочину. Таким чином, ОСОБА_6 є службовою особою .

10 вересня 2008 року близько 11 години 30 хвилин в м.Вознесенську по вул.Жовтневої революції,24, в кабінеті №23 Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_3, реалізуючі свій злочинний умисел направлений на дачу хабара службовій особі, дав хабар в розмірі 1 500 грн. дізнавачу Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївської області лейтенанту міліції ОСОБА_6, за не притягнення його до кримінальної відповідальності по кримінальній справі №08110315, яка    порушена дізнавачем ОСОБА_6 за фактом відкритого заволодіння  майном ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Але ОСОБА_3 свій умисел не довів до кінця через те, що ОСОБА_6 повідомила про даний факт у Вознесенську міжрайонну прокуратуру.

Підсудний ОСОБА_4 в скоєнні ним відкритого заволодіння майном ОСОБА_5 на пероні залізничного вокзалу винним себе визнав повністю і пояснив 25 серпня 2008 року у вечірній час підсудний разом з ОСОБА_3 та двома знайомими ОСОБА_3 в барі «Греміха», розташованим в м.Вознесенську на території залізничного вокзалу пили пиво. За сусіднім столиком знаходився ОСОБА_5 В потерпілого був мобільний телефон «LG» чорного кольору. Вони разом з ОСОБА_5, коли вимкнули світло, слухали музику на його мобільному телефоні. Після чого, телефон потерпілому ОСОБА_4 віддав. Через деякий час ОСОБА_4, ОСОБА_3 та двоє знайомих ОСОБА_3 вийшли на перон, де ОСОБА_4 біля кіоску побачив ОСОБА_5  Він підійшов до нього і почав вимагати, щоб той віддав йому телефон та гроші. ОСОБА_5 віддав ОСОБА_4 телефон та гроші в сумі 70 грн. Гроші в сумі 50 грн. ОСОБА_4 віддав хлопцям, щоб розрахуватися за таксі, а телефон продав.

Підсудний ОСОБА_3 винним себе в замаху на давання хабара визнав повністю і пояснив, що 25.08.2008 року ОСОБА_4 відкрито заволодів майном ОСОБА_5 на пероні залізничного вокзалу. В той день він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_7 та незнайомим йому чоловіком відпочивали в барі «Греміха». ОСОБА_3 бачив потерпілого, в якого був мобільний телефон. Коли в барі вимкнули світло вони всі разом слухали музику за допомогою мобільного телефону потерпілого. Потім мобільний телефон потерпілому було повернуто. Через деякий час вони всі разом вийшли з бару. ОСОБА_3 бачив як ОСОБА_4 на пероні залізничного вокзалу підходив до ОСОБА_5 та про щось з ним розмовляв. Коли була порушена кримінальна справа за фактом викрадення майна ОСОБА_5, то ОСОБА_3 почали викликати до Вознесенського МВ УМВС і казати про те, що він разом з ОСОБА_4 також приймав участь в відкритому викраденні майна ОСОБА_5 і відносно нього порушена кримінальна справа. ОСОБА_3 злякався, що його, незважаючи ні на що притягнуть до кримінальної відповідальності. А тому він вирішив запропонувати дізнавачу Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_6, в провадженні якої знаходилась  кримінальна справ за фактом відкритого заволодіння майном ОСОБА_5 хабар. 06.09.2008 року він в службовому кабінеті ОСОБА_6 запропонував їй хабар, на що, як йому здалося вона погодилась. 10.09.2008 року до службового кабінету дізнавача ОСОБА_6 він приніс гроші в сумі 1500грн., які передав останній. Після чого до кабінету ОСОБА_6 зайшли працівники прокуратури і МВС і гроші , які ОСОБА_3 дав в якості хабара були передані дізнавачем працівникам прокуратури.

Крім особистого зізнання винність підсудного ОСОБА_4 в скоєння відкритого заволодіння майном ОСОБА_5 25.08.2008 року підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- поясненнями свідка ОСОБА_7 який пояснив суду, що він 25.08.2008 року в вечірній час знаходився в барі «Греміха» в м.Вознесенську разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ще одним хлопцем ім*я якого він не пам*ятає. В барі «Греміха» знаходився і потерпілий. Вони брали у потерпілого телефон слухали музику, коли в приміщенні відключили світло. Телефон брав ОСОБА_4 Потім ОСОБА_7 пішов на деякий час. Коли він повернувся, то разом з ОСОБА_3 пішли на перон до кіоску придбати води і свідок бачив, що ОСОБА_4 на пероні вокзалу розмовляв з потерпілим. ОСОБА_3  на пероні до потерпілого не підходив. Потів вони сіли в таксі і поїхали;

- протоколом огляду місця події від 29.08.2008 року згідно якого працівниками міліції оглянуто телефон «LG-KG200» ІМЕІ – 352827-01-092075-9., який їх добровільно видала ОСОБА_8 т. 1 а.с.7;

- зберігальною розпискою ОСОБА_5 від 29.08.2008 року про отримання ним мобільного телефону «LG-KG200» ІМЕІ – 352827-01-092075-9, який належить йому на праві приватної власності, т. 1 а.с.8

- протоколом пред*явлення особи для впізнання від 13.009.2008 року, згідно якого серед присутніх осіб потерпілий впізнав ОСОБА_4, як особу, яка відкрито заволоділа його мобільним телефоном та грошима а.с.18;

- протоколом пред*явлення особи для впізнання від 17.009.2008 року, згідно якого серед присутніх осіб ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_4, як особу, яка 26.08.2008 року продала їй мобільний телефон  а.с.46;

- речовими доказами по справі а.с. 47.

Крім особистого зізнання винність підсудного ОСОБА_3 в скоєнні закінченого замаху на давання хабара підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- поясненнями свідка ОСОБА_9, яка пояснила суду, що в вересні 2008 року вона  та ОСОБА_10 були запрошені працівниками міліції в якості понятих . Вони прийшли до приміщення Вознесенського МВ УМВС піднялися на другий поверх і зайшли до кабінету, номер якого вона не пам*ятає,  де в їх присутності перевірялися шухлядки столів та шкафів ніяких грошей в кабінеті не було. Через деякий час вони знову зайшли до кабінету де на столі лежали гроші скільки вона не пам*ятає. Ці гроші були хабарем, який давали працівнику міліції – жінці, яка працює в цьому кабінеті;

- поясненнями свідка ОСОБА_10 яка пояснила суду, що у 2008 році  її запросили працівники міліції в якості понятої при передачі хабара. Вона та ОСОБА_11 пройшли до приміщення Вознесенського МВ УМВС і зайшли до кабінету, розташованому на другому поверсі будівлі, де в їх присутності перевірялися шухлядки столів та шкафів. Ніяких грошей в кабінеті не було. Через деякий час вони знову зайшли до кабінету. В кабінету вже знаходився підсудний ОСОБА_3, а на столі у працівника міліції лежали гроші. Як пояснив ОСОБА_3 це він приніс ці гроші;

- распечаткою розмови дізнавача ОСОБА_6 та підсудного ОСОБА_3 в кабінеті №23 Вознесенського МВ УМВС 06.009.2008 року згідно якій ОСОБА_3 пропонує ОСОБА_6 хабар в розмірі 1500 грн., т.2 а.с.4-6;

- протоколом огляду місця події від 10.09.2008 року згідно якого в кабінеті №23 в приміщення Вознесенського МВ УМВС в якому на момент огляду знаходилися дізнавач Вознесенського МВ УМВС та підсудний ОСОБА_3 На робочому столі ОСОБА_6 знаходяться кошти в сумі 1500 грн.  14 банкнот номіналом 50 грн. з серійними номерами: ЄК 2490574, ИЙ 8239304, ЕС 4618599, ДМ 8708902, АФ 7026267, АЖ 9702094, ЕЙ 2708113, ГТ 9664613, ЄК 5560423, ДМ 7791275, ГН 8003860, ГР 7732791, АФ 9374175, ЕУ 7718100; 4 банкноти номіналом 100 грн. з серійними номерами: АЦ 6758286, АЄ 9753844, АЗ 4892063, БН 7182059; 2 банкноти номіналом 200 грн. з серійними номерами: АБ 6928617, АА 5409380, т.2 а.с.9 – 14;

- витягом з наказу управління Міністерства Внутрішніх Справ України №123 ос від 22.10.2007 року про перевід рядового міліції ОСОБА_6 дізнавачем сектору дізнання Вознесенського МВ т.2 а.с.42;

- висновком експерта №100 від 23.09.2008 року згідно якого 14 банкнот номіналом 50 грн. з серійними номерами: ЄК 2490574, ИЙ 8239304, ЕС 4618599, ДМ 8708902, АФ 7026267, АЖ 9702094, ЕЙ 2708113, ГТ 9664613, ЄК 5560423, ДМ 7791275, ГН 8003860, ГР 7732791, АФ 9374175, ЕУ 7718100; 4 банкноти номіналом 100 грн. з серійними номерами: АЦ 6758286, АЄ 9753844, АЗ 4892063, БН 7182059; 2 банкноти номіналом 200 грн. з серійними номерами: АБ 6928617, АА 5409380 відповідають аналогічним банкнотам, наведеним в довідниковій літературі, які знаходяться в офіційному обігу України т.2.а.с.с53-55;

- протоколом огляду диктофону та прослуховування мікро аудіо касет від 29.09.2008 року т.2. а.с.57-60;

- речовими доказами по справі т. 2 а.с.79.

Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведеності вини підсудного  ОСОБА_4   в скоєні злочину по епізоду відкритого заволодіння майном ОСОБА_5 25.08.2008 року.

Але підлягає виключення з обвинувачення підсудного ОСОБА_4 такі кваліфікуюча ознаки, як вчинення відкритого викрадення майна повторно та за попередньою змовою групою осіб, оскільки ці факти не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що 25.08.2008 року близько 19 годин  в м.Вознесенську на території залізничного вокзалу, який  розташований по ву.Леніна, він, перебуваючи в стані алкогольного сп*яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3 з корисливих мотивів намагалися відкрито викрасти  майно ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «LG-KG200», вартістю 300 грн. з картою пам’яті на 512 МГб, вартістю 80 грн. та сім картою оператора «Київстар», вартістю 10 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 15 грн., але довести до кінця свій злочинний намір не змогли, оскільки ОСОБА_12 зробив їм зауваження щодо повернення телефону.

А також в тому , що 25.08.2008 року  близько 23.00 год. в м.Вознесенську на території залізничного вокзалу, який  розташований по ву.Леніна, неповнолітній  ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп*яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3, з корисливих мотивів відкрито викрав  майно ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «LG-KG200», вартістю 300 грн. з картою пам’яті на 512 МГб, вартістю 80 грн. та сім картою оператора «Київстар», вартістю 10 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 15 грн., а також гроші  в сумі  70 грн. 50 коп., спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду  на загальну суму 475 грн. 50 коп.

Але  в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти закінченого замаху на відкрите викрадення майна ОСОБА_5 25.08.2008 року скоєних ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3, а також факт скоєння відкритого заволодіння майном ОСОБА_5 ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3, так як згідно пояснень підсудних та пояснень свідка ОСОБА_7 ніхто не намагався відкрито заволодіти телефоном ОСОБА_5 25.08.2008 року близько 19.00 годин, а також ОСОБА_13 участі в заволодіння мобільним телефоном та грошима ОСОБА_5 на території залізничного вокзалу 25.08.2008 року участі не приймав. Пояснення потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_12 суд не може прийняти до уваги, так як пояснення дані ними в судовому засіданні протирічать поясненням даним ними під час досудового слідства, а також вони не співвідносятьсь між собою,   распечаткою розмови дізнавача ОСОБА_6 та підсудного ОСОБА_3 в кабінеті №23 Вознесенського МВ УМВС 06.009.2008 року згідно якій ОСОБА_3, думаючи про те, що ця бесіда носить приватний характер,   пропонує ОСОБА_6 хабар в розмірі 1500 грн., за те, щоб його більше не викликали в міліцію, але категорично стверджує, що участі у відкритому заволодіння майном ОСОБА_5 не приймав.

Таким чином, суд вважає, що доведена вина підсудного ОСОБА_4 тільки в скоєнні відкритого викрадення чужого майна, а тому його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.186 КК України.

Відсутність належних доказів вчинення підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_3  закінченого замаху на відкрите заволодіння майном ОСОБА_5 25.08.2009 року породжують у суду сумніви щодо доведеності обвинувачення, які повинні тлумачитися на користь підсудного.

Тому по епізоду скоєння закінченого замаху на відкрите заволодіння майном   ОСОБА_5 25.08.2009 року підсудного ОСОБА_4 та ОСОБА_3  необхідно виправдати.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 06.09.2008 року, близько 11 години та 10.09.2008 об 11 годині 30 хвилин в момент дачі хабара ОСОБА_6 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на підбурювання ОСОБА_6, як службової особи, із корисливих мотивів, всупереч інтересам служби на зловживання працівником правоохоронного органу своїм службовим становищем, з метою не притягнення його до кримінальної відповідальності, а саме потурання до вчинення ОСОБА_3 злочину та його приховування.

10.09.2008 о 11 годині 30 хвилин, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 почав умовляти, а в подальшому і передав грошове винагородження ОСОБА_6 для того, щоб остання, як службова особа, використовуючи своє службове становище приховала вчинений ОСОБА_3 злочин та не збирала докази по кримінальній справі для подальшого притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. Але умисел свій ОСОБА_3 не довів до кінця, по причинам, які не залежать від його волі.

Але, відповідно до п.4 ч.4 ст.27 КК України  підбурювачем  є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

Схиляння до вчинення злочину передбачає збудження бажання, викликання рішимості, або зміцнення наміру іншого співучасника вчинити злочин. Але, виходячи з матеріалів справи у дізнавача Вознесенського МВ УМВС не виникло бажання вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України, а саме: зловживання владою або службовим становищем, вчиненого працівником правоохоронного органу, так як вона повідомила про намір ОСОБА_3 на давання їй хабара працівників прокуратури.

Звідси, суд приходить до переконання, що в діях підсудного ОСОБА_3, відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.364 КК України.

Крім того органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 25.08.2008 року він близько 23 годин в м.Вознесенську на території залізничного вокзалу, який розташований в м.Вознесенську по вул..Леніна, достовірно знаючи, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 є неповнолітнім , запропонував йому прийняти участь у вчинені злочину – скоєння грабежу відносно ОСОБА_5 Отримавши згоду останнього, 25 серпня 2008 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 відкрито викрав майно ОСОБА_5, тим самим втягнув ОСОБА_4 у злочинну діяльність.

Але вина ОСОБА_3 в скоєнні відкритого заволодіння майном ОСОБА_5 в ході судового слідства не доведена, крім того не доведений також і факт, що ОСОБА_3 знав про те, що ОСОБА_4 є неповнолітнім. А звідси суд вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ст.304 КК України.

Також в діях підсудного ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст.15 , ч.2 ст.186  КК України.

Звідси суд приходить до переконання, що в  діях підсудного ОСОБА_3,  які виразилися в закінченому замаху на давання хабара, вбачається склад злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст.369 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання підсудного ОСОБА_4, згідно зі ст.66 КК України, є скоєння злочину неповнолітнім.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4, згідно зі ст. 67 КК України, є скоєння злочину особою в стані алкогольного сп’яніння.

Обставин, які пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_3, згідно зі ст.66 КК України, є суд не вбачає.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, обставини які пом*якшують та обтяжують його покарання,  його характеристику як особи і вважає можливим призначити йому покарання у вигляді громадських робіт.

Але, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4  раніше не судимий, скоїв злочин середньої тяжкості, на момент скоєння злочину був неповнолітнім, а тому, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що він повинен бути звільненим від покарання на підставі п. а) ст.1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує  ступінь тяжкості скоєного ним злочину, відсутність обставин які пом*якшують та обтяжують його покарання, те що він позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину та вважає можливим, на підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Долю речових доказів визначити на підставі ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324  КПК  України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого 2 ст.15, ч.1 ст.369 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом, передбачені ст.76 КК України обов`язки : не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи..

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3, до набрання вироком чинності, залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_3 за пред’явленим йому обвинуваченням в скоєні злочинів, передбачених  ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.186, ст..304  КК України, а саме скоєння закінченого замаху на відкрите викрадення  майна ОСОБА_5, скоєного за попередньою змовою групою осіб,  відкрите викрадення  майна ОСОБА_5, вчиненого повторно, скоєного за попередньою змовою групою осіб, а також втягнення неповнолітнього ОСОБА_4 в скоєння злочинної діяльності – виправдати за  недоведеності вини підсудного у вчиненні вказаних злочинів.

ОСОБА_3 за пред’явленим йому обвинуваченням в скоєні злочину, передбаченого  ч.2 ст.15, ч. 4 ст.27, ч.3 ст.364 КК України, а саме скоєння закінченого замаху на підбурювання до зловживання працівником правоохоронного органу своїм службовим становищем – виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України і  призначити йому покарання у вигляді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.

На підставі п. а) ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року ОСОБА_4 звільнити від призначеного йому судом покарання.

ОСОБА_4 за пред’явленим йому обвинуваченням в скоєні злочину, передбаченого  ч.2 ст.15, ч.2 ст.186КК України, а саме скоєння закінченого замаху на відкрите викрадення  майна ОСОБА_5, скоєного за попередньою змовою групою осіб – виправдати за  недоведеності вини підсудного у вчиненні вказаних злочинів.

Речові докази по справі: мобільний телефон «LG-KG200» ІМЕІ – 352827-01-092075-9, який переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5 залишити йому як власнику.

Речові докази по справі – грошові купюри номіналом 50 грн. з серійними номерами ЄК 2490574, ИЙ 8239304, ЕС 4618599, ДМ 8708902, АФ 7026267, АЖ 9702094, ЕЙ 2708113, ГТ 9664613, ЄК 5560423, ДМ 7791275, ГН 8003860, ГР 7732791, АФ 9374175, ЕУ 7718100; 4 банкноти номіналом 100 грн. з серійними номерами: АЦ 6758286, АЄ 9753844, АЗ 4892063, БН 7182059; 2 банкноти номіналом 200 грн. з серійними номерами: АБ 6928617, АА 5409380, а також диктофон «ОСОБА_11, які зберігаються в Вознесенській міжрайонній прокуратурі, залишити Вознесенській міжрайонній прокуратурі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15 діб усіма учасниками процесу з моменту його проголошення.

Суддя:                              (підпис)                                                              ОСОБА_14

З оригіналом згідно.

Суддя-