Справа №2-3867/2006 року

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19.01.2007 року                 Солом"янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого      судді        Усатової І.А.

при секретарі                                          Жлукто І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи ДЕЖ 903 Солом'янського району м.Києва про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням , припинення дії договору оренди частки квартири, зобов"язання до дій, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача і просить зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні підсобними приміщеннями квартири АДРЕСА_1: коридором, ванною кімнатою, туалетом, кухнею та припинити дію договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є власником 1 кімнати, житловою площею 14,00 кв.м., загальною площею 17,70 кв.м., у квартирі АДРЕСА_1, що складає 32/100 частин вказаної квартири, на підставі договору купівлі-продажу 32/100 частин квартири від 11.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Власником іншої частини квартири є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.12.1997 року.

Відповідач без її згоди уклав договір оренди нерухомого майна, а саме належних йому 2-х кімнат у квартирі АДРЕСА_1 з ОСОБА_3

Зазначає, що вказані обставини порушують її права власника, оскільки вона не має можливості користуватися підсобними приміщеннями квартири, а саме: коридором, ванною кімнатою, туалетом, кухнею, т.я. в них постійно перебувають квартиранти.

Крім того, вказує, що їй завдано моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою відповідача та його орендарів. Просить стягнути з відповідача 4500 грн. моральної шкоди.

Позивачка та представник позивачки в судовому засіданні позов підтримали. Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він є власником 68/100 частин спірної квартири , договір оренди між ним та ОСОБА_3 був укладений 24.05.2006 року . Вказав, що має право розпоряджатися , користуватися своєю власністю на свій розсуд. Також пояснив , що йому невідомо про будь - які неправомірні дії його орендарів: ОСОБА_3 та її чоловіка. Натомість пояснив, що саме позивачка створює незносні умови для їх проживання: постійно погрожує, підкладає листи з вимогами, телефонує , звертається до органів міліції з заявами з метою отримати квартиру у своє коритсування.

Відповідачка ОСОБА_3 проти позову заперечувала, просила слухати справу у її відсутність.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов"язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно ст.361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ст..4 Закону України «Про власність» власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.

Згідно ст..48 Закону України «Про власність» власник може вимагати усунення будь - яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Крім того, згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок(частину будинку), квартиру, користуються ним( нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші заборонені законом угоди.

Як вбачається з технічного паспорту спірна квартира складається з 3-х кімнат жилою площею 42,9 кв.м., у тому числі 1-а кімната - 15,4 кв.м., 2-а кімната - 13,9 кв.м., 3-я кімната 13,6 кв.м, та кухні площею 5,5 кв.м., ванної кімнати 2,1 кв.м., вбиральні 1,0 кв.м., коридору 3,3 кв.м., вбудованої шафи 0,4 кв.м.

Судом встановлено, що позивачка є власником 1 кімнати, житловою площею 14,00 кв. м , загальною площею 17,70 кв. м , у квартирі АДРЕСА_1, що складає 32/100 частин вказаної квартири, на підставі договору купівлі-продажу 32/100 частин квартири від 11.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4. Так 32/100 частин квартири складають - 1 кімната, житловою площею - 14.00 кв.м , загальною площею - 17,70 кв. м. Вказана кімната означена на плані квартири , як кімната розміром 13,6кв.м, чого не заперечували і сторони. (а.с. 53).

Власником 68/100 частин квартири є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.12.1997 року. Встановлено, що йому належать на праві власності кімнати розміром -15,4 кв.м та 13,9 кв.м

Тобто між сторонами вже встановлений порядок користування спірною квартирою.

Встановлено, що 24.05.2006 року відповідач уклав з ОСОБА_3 договір оренди належних йому 68/100 частин квартири АДРЕСА_1 загальною площею 37/7 кв.м. З наданого договору оренди вбачається , що він відповідає вимогам ст.ст. 810-818 ЦК України.

У судовому засіданні відповідач пояснив, що з його згоди в квартирі крім ОСОБА_3 проживає також її чоловік, за яких ним сплачуються комунальні послуги та квартплата. Як пояснила у судовому засіданні   позивачка, на момент огляду   нею квартири перед купівлею, вона знала про те, що квартира орендована.

Тобто, достовірно встановлено, що на момент придбання позивачкою частини спірної квартири договір оренди вже був укладений.

Позивачка просить зобов»язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні нею підсобними приміщеннями квартири, а саме: коридором, ванною кімнатою, туалетом кухнею шляхом припинення дії договору оренди та зобов»язання виселення квартирантів, посилаючись на те, що орендарі перешкоджають їй користуватися вказаними приміщеннями, а саме : місця спільного користування постійно зайняті, що перешкоджає їй готувати їжу, користуватися ванною та туалетом. Їй погрожують фізичною розправою, лаються.

Так ст. 97 ч.2 ЖК України передбачено що договір піднайму може бути достроково розірвано, якщо піднаймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, чи систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку

Згідно ст.. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст., 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті  доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачкою на доказ її вимог, щодо неможливості проживання разом з ОСОБА_3 та її чоловіком, у зв»язку з порушенням правил співжиття, надаються її заяви до органів міліції, фотокартки та особисті пояснення.

Однак , як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.07.2006 року даних фактів не встановлено, фотокартки не свідчать про будь- які порушення правил співжиття, на них відображений нормальний спосіб життя громадян в тому числі і самої позивачки. Що стосується стану квартири, то як пояснив у судовому засіданні відповідач, квартира є комунальною , в ній дійсно давно не проводився ремонт та на момент придбання позивачкою квартири вона вже перебувала в такому стані, про що вона була обізнана.   Будь - яких інших доказів суду не надано.

Виходячи з вимог закону щодо надання доказів, суд вважає, що позивачкою на доказ своїх вимог не надано жодного доказу та в позові про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, припинення договору оренди частки квартири, зобов"язання до дій, слід відмовити.

Що стосується вимог щодо стягнення моральної шкоди , суд виходячи з вище встановленого , вважає що позивачці будь - якої моральної шкоди завдано не було

Керуючись ст.ст. 319, 355, 356, 357, 358, 361 ЦК України, ст.ст. 97,150 ЖК України ст.4, 48 Закону України «Про власність», ст. 57-58,60,208-209,212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ: В   задоволенні   позову   ОСОБА_1  до   ОСОБА_2,   ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, припинення договору оренди частки квартири, зобов'язання до дій, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження , яка подається в 10 денний термін з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: