КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2018 р. Справа№ 911/880/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Чорногуза М.Г.

Смірнової  Л.Г.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників сторін:

від позивача Деревинська О.М.

від відповідача не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

на рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2018 (повний текст складено 20.06.2018) по справі №911/880/18 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

про стягнення 334 991,86 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про стягнення 334991,86 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 3/08-ЕЕ/4695/01 від 15.05.2008, в частині своєчасної подекадної оплати купованої електроенергії за липень-грудень 2017 р. У зв'язку з неповними декадними оплатами купленої відповідачем у позивача електроенергії, позивачем, на підставі п. 6.3.2. договору, нараховано 334991,86 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.06.2018 по справі №911/880/18 позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на користь Державного підприємства "Енергоринок" 334 991,86 грн штрафу та 5 024,88 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що належних та допустимих доказів, які підтверджують належне виконання відповідачем умов договору № 3/08-ЕЕ/4695/01 від 15.05.2008, щодо подекадної оплати в повному обсязі купленої електроенергії, останнім не надано, в зв'язку з чим прийшов до висновку про обґрунтованість стягнення штрафу. При цьому, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу в десять разів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2018 змінити, зменшивши розмір стягуваних штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що місцевим господарським судом неповно досліджено обставини, на які посилається відповідач в клопотанні про зменшення штрафу, внаслідок чого безпідставно відмовив в його задоволенні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 відкрито апеляційне провадження по справі №911/880/18 та призначено до розгляду 13.08.2018.

27 липня 2018 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання 13.08.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

15 травня 2008 року між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ ) та Відкритим акціонерним товариством "Укренерговугілля" (ЕК ) укладено договір №3/08-ЕЕ/4695/01 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору ДПЕ зобов'язався продавати, а ЕК - купувати електроенергію та здійснювати її оплату, відповідно до умов цього договору.

01 жовтня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 5727/01 до договору № 3/08-ЕЕ/4695/01 від 15.05.2008 р. щодо зміни назви, організаційно-правової форми відповідача та перехід всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля" до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (далі - ЕК).

Відповідно до п. 4.1 Договору ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.

Згідно з п. 4.1.1 Договору в повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт год) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розмірі оплати по декадах або етапах.

Пунктом 4.15 Договору передбачено, що, в разі необхідності, ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв'язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п. 4.1.1 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору відповідач надіслав позивачу повідомлення та скореговані повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в період: липень - грудень 2017 року.

Відповідно до п. 6.2 Договору перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюється кожного банківського дня розрахункового місяця, з урахуванням умов пункту 6.3, і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці, з урахуванням умов п. 6.4 та п. 6.5 цього договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України.

Згідно з п. 6.3 Договору 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДПЕ перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ, як оплата ЕК електричної енергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно. Розмір оплати ЕК за першу декаду визначається шляхом множення 30 % замовленого місячного споживання електроенергії і відповідно за другу декаду - 30 % та за третю декаду - 40 % на прогнозну оптову ринкову ціну, затверджену постановою НКРЕ, з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом, згідно з постановою НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК, в зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. В залежності від структури споживання ЕК вказані відсотки можуть бути змінені за домовленістю сторін. У цьому випадку, ЕК надає до ДПЕ письмове підтвердження своєї структури споживання. В разі здійснення корегування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за третю декаду визначається відповідно до п. 4.15.1 цього договору.

Розмір оплати відповідачем за куповану у позивача електричну енергію за І, ІІ, ІІІ декади липня 2017 року, І, ІІ, ІІІ декади серпня 2017 р., І, ІІ ,ІІІ декади вересня 2017 р., І, ІІ, ІІІ жовтня 2017 р., І, ІІ, ІІІ декади листопада 2017 р. та І, ІІ, ІІІ декади грудня 2017 р. підтверджується наявними у матеріалах справи звітами про надходження коштів від Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на рахунок Державного підприємства "Енергоринок" з розшифровками платіжних доручень, а також довідками про стан виконання Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" умов п. 6.3 договору № 3/08-ЕЕ/4695/01 від 15.05.2008, в частині подекадної оплати купованої електроенергії у липні-грудні 2017 року.

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідачем порушено умови п. 6.3 договору щодо подекадної оплати купованої електроенергії за І, ІІ та ІІІ декади липня, серпня, вересня, жовтня, листопада та грудня 2017 року .

Згідно зі ст.275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 6, 7 ст.276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3.1 Договору передбачено, що в разі, якщо сума оплати, здійсненої ЕК за відповідну декаду, менша за визначену, відповідно до п. 6.3 суму оплати, з врахуванням переплати за попередню декаду(и) розрахункового місяця, ДПЕ надсилає ЕК факсимільним зв'язком попередження про неповну декадну оплату електроенергії, купленої у ДПЕ. ЕК зобов'язується здійснити перерахування недостатньої суми з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ впродовж двох банківських днів після закінчення відповідної декади, вказавши при цьому в призначенні платежу декаду, за яку здійснюється доплата.

Відповідно до п. 6.3.2 Договору, у випадку нездійснення ЕК доплати згідно з п. 6.3.1 цього договору, ДПЕ через 3 банківські дні після закінчення відповідної декади має право виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,05 % від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ. Цей пункт договору застосовується тільки у випадку, якщо ЕК порушив терміни подекадної оплати більше 3-х разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення відповідачем умов п. 6.3.1 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.6.3.1 договору, позивачем направлено на адресу відповідача відповідні листи-попередження № 01/07, № 02/07, № 03/07, № 01/08, № 02/08, № 03/08, № 01/09, № 02/09, № 03/09, № 01/10, № 02/10, № 03/10, № 01/11, № 02/11, № 03/11, № 01/12, № 02/12, № 03/12 про неповну декадну оплату купленої електроенергії, у яких позивач, зокрема, просив терміново погасити існуючий борг за І, ІІ, ІІІ декади липня, серпня, вересня, жовтня, листопада та грудня 2017 року та попередив про можливість застосування штрафних санкцій, відповідно до п. 6.3.2 договору, у разі непогашення вказаної заборгованості.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач не здійснив повної своєчасної декадної оплати купленої електроенергії на суму 669983642,61 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано відповідачу претензії № 07/17-1144 від 11.09.2017 р., № 08/17-1157 від 28.09.2017 р., № 09/17-1168 від 30.10.2017 р., № 10/17-1178 від 30.11.2017 р., № 11/17-1190 від 28.12.2017 р., № 12/17-1208 від 29.01.2018 р. про сплату штрафних санкцій, на підставі п. 6.3.2 договору, у зв'язку з нездійсненням ним доплати за куплену електричну енергію.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вбачається з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України.)

Приймаючи до уваги довідку про декадні розрахунки за замовлену електроенергію за останні 365 днів, що передують періоду: липень-грудень 2017 року, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що порушення відповідачем термінів подекадної оплати мало місце більше 3 разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення умов п.6.3.1 договору.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що факт направлення та отримання претензій підтверджений матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, а також, що всупереч умовам укладеного договору, відповідачем штраф не сплачено, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для застосування відповідальності у вигляді штрафу.

Пунктом 1 статтею 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

В обґрунтування підстав для зменшення заявлених у справі штрафних санкцій відповідач посилався на скрутне матеріальне та фінансове становище. Зокрема, відповідач наголошував на тому, що діяльність останнього має значне соціальне значення для забезпечення життєвих умов населення та функціонування підприємств і організацій. Крім того, постачає електричну енергію на території проведення АТО. Також, зазначає, що споживачі, особливо державні вугледобувні підприємства, бюджетні установи та населення, постійно мають значну заборгованість за спожиті електричну енергію, проте оскільки частина з них знаходиться на непідконтрольній території стягнути заборгованість з таких споживачів відповідач не має можливості.

В той же час, колегія суддів вважає, що викладені відповідачем в клопотанні обставини не є винятковими, та не підтверджені належними та допустимими доказами, в розмінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права, а обставини, які встановлені апеляційною інстанцією не призвели до неправильного вирішення спору місцевим господарським судом, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2018 по справі №911/880/18 без змін.

2.Матеріали справи №911/880/18 повернути до Господарського суду Київської області .

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14.08.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді М.Г. Чорногуз

Л.Г. Смірнова