КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про видачу наказу на виконання рішення третейського суду

     

"14" серпня 2018 р.           Справа№ 973/56/18

Київський апеляційний господарський суд  

суддя: Гончаров С.А.

 

при секретарі судового засідання  Даниленко Т.О.

за участю представників учасників процесу відповідно до протоколу судового засідання від 14.08.2018 року

розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна"

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів" від 12.07.2018 року у справі №519/03/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТіДіСі Україна

про стягнення 13 647 404,09 грн.

         ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна" звернулось до апеляційного суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення  Постійно діючого третейського суду при асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів" від 12.07.2018 у справі №519/03/18.  

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 30.07.2018 року передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 року прийнято до розгляду заяву Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів" від 12.07.2018 у справі №519/03/18, розгляд заяви призначено на 09.08.2018 року

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 року, сом оголошено перерву в судовому засіданні до 14.08.2018 року.

14.08.2018 року. до суду з Постійно діючого третейського суду при асоціації “ Продавців послуг та товарів для автомобілів" надійшли матеріали справи 519/03/18 за за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТіДіСі Україна про стягнення 13     647 404,09 грн..

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява Позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з ч. 3 ст. 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов’язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст.327 Господарського процесуального кодексу України та п.1-1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” є наказ.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України “Про третейські суди” заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України “Про третейські суди” компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України “Про третейські суди” та ст. 355 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з наявних у справі документів, рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів" від 12.07.2018 року у справі №519/03/18 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України “Про третейські суди” та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За вказаних обставин, враховуючи, що Відповідачем вказане рішення добровільно не виконано, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Позивача та видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів" від 12.07.2018 року у справі №519/03/18.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Відповідача, оскільки станом на дату звернення Позивача до суду з даною заявою рішення третейського суду Відповідачем виконано не було, а отже Відповідач є винним у виникненні спору (у зверненні Позивача до суду з даною заявою).

Враховуючи викладене та керуючись ст.129, 234, 354, 356 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації “"Продавців послуг та товарів для автомобілів" від 12.07.2018 року у справі №519/03/18 – задовольнити.

2. Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів" від 12.07.2018 року у третейській справі №519/03/18.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТіДіСі Україна (02089, м. Київ, вул.. Радистів, 73А ідентифікаційний код 33780248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна" (02022, м. Київ, вул. Дніпровський район, вул.. Марини Раскової, 19, офіс 710,  ідентифікаційний код 35551613) заборгованості у розмірі 7 263 077,68 грн. (сім мільйонів двісті шістдесят три тисячі сімдесят сім гривень 68 копійок), пені у розмірі 4 003 830,42 грн. (чотири мільйони три тисячі вісімсот тридцять гривень 42 копійки), втрат від інфляції у розмірі 1 962 023,32 грн. (один мільйон дев'ятсот шістдесят дві тисячі двадцять три гривні 32 копійки) та 3% річних у розмірі 418 472,67 грн. (чотириста вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят дві гривні 67 копійок) та витрати зі сплати третейського збору у розмірі 52 776 (п'ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 20 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТіДіСі Україна (02089, м. Київ, вул.. Радистів, 73А ідентифікаційний код 33780248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна" (02022, м. Київ, вул. Дніпровський район, вул.. Марини Раскової, 19, офіс 710,  ідентифікаційний код 35551613) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в сумі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 253 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційний господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.  

Ухвала господарського суду про видачу наказу може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                          С.А. Гончаров