ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2018 року          м.Дніпро         Справа №  904/10480/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді:  Верхогляд Т.А. (доповідач)                  

судді: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.   

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №118/18  від 11.06.2018 р.,  представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1805  від 26.10.2017 р.,  представник;

розглянувши  апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 року (повний текст рішення складено 25.04.2018 року) у справі № 904/10480/17 (суддя Панна С.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця", м. Дніпро,

про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку порожніх вагонів в розмірі 125187,32 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

               Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 16.04.2018 року у справі № 904/10480/17 позов задоволено частково.

                Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" штраф у розмірі 65956,44 грн., судовий збір в сумі  989,35 грн. В решті позову відмовлено.

          Рішення суду мотивовано наступним:

          Згідно наданих позивачем  до матеріалів справи залізничних накладних відповідач у липні 2017 року здійснив перевезення порожніх вагонів, одержувачем яких є Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

    Під час здійснення перевезень залізничних вагонів відповідачем було допущено прострочення термінів доставки по спірним залізничним накладним, а саме: залізничні вагони доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41Статуту залізниць України    та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими    наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644.

                Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки залізничних вагонів, що передбачені статтею 41    Статуту залізниць України    та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України нарахував та просив суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі  125 187,32 грн.

              За накладними №№50702570, 50887439, 50890953, 51090926, 51130235, 46283677, 46354247, 46354254, 46395174, 46487054, 46354189, 46354221, 46387205, 46387213, 46275376, 46683223, 46733150, 46846747, 47212360 вагони є власністю ПАТ "Укрзалізниця", а тому відповідно до  ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку штраф Статутом не передбачений.

             Отже, на думку суду, сума штрафу за вищезазначеними накладними у загальній сумі 59230,88 грн. заявлена позивачем неправомірно.

                  За іншими накладними суд вважав розмір нарахованого штрафу правильно обчисленим, факт порушення відповідачем вимог Статуту залізниць доведеним.

                  Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати  оскаржуване ним рішення частково, в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в  повному обсязі, у розмірі 125 187,32 грн.

                   Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте судом з порушенням норм матеріального і процесуального права, грунтується на висновках, зроблених на підставі неповного та необ’єктивного з’ясування всіх дійсних обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

                Зазначає, що відповідно до залізничних накладних, наданих до позовної заяви, порожні вагони було доставлено на адресу позивача із простроченням.

               За зазначеними судом накладними дійсно перевозились вагони, що належать філії "ПВРЗ " ПАТ "Укрзалізниця". Проте, на думку апелянта, за даним видом вагонів (хоппери) плата за користування вагонами нараховується за тарифами для власних або орендованих вагонів (ч. 5 р. 5 Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги: "За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок").

                До того ж, у пам’ятках про подавання вагонів форми ГУ-45 дані вагони не позначались особливою приміткою.

                Враховуючи вищевикладене, вважає що господарським судом Дніпропетровської області під час прийняття оскаржуваного рішення неправомірно відмовлено у стягненні штрафу за несвоєчасну доставку порожніх вагонів за накладними №№ 46283677, 46354247, 46354254, 50702570, 46275376, 46354189, 46354221, 46387205, 46387213, 46683223, 46733150, 46395174, 46846747, 50887439, 50890953, 46487054, 47212360, 51090926, 51130235 у розмірі 59 230,88 грн.

          Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

                  Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна  скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав:

                  Відповідно до ч.2  ст.908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

                  Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

          Згідно ч.ч.1-3 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

          Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

          Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

          Згідно ст.5 Статуту залізниць України      на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів та інші нормативні документи, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

          Пунктом 8 ст.6 Статуту залізниць України визначено, що накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

          Відповідно до ст. 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

          За приписами ст. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

          Статтею 116 Статуту залізниць України передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

          Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

          Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

          Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених        наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, а також ст.23 Статуту залізниць України         передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник падає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

          Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених        наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до п.п.1.1.1 вказаного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.

          Згідно п.1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

          В п. 2.1 Правил встановлено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.                

          Разом з тим, на підставі п.2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

          Відповідно до п.п.2.9, 2.10 Правил у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

          Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

          Згідно п.8 Правил датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

          Виходячи з зазначених вище норм законодавства, термін доставки вантажів визначається добою (24 години).

          Строки доставки вантажу, встановлені п.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є граничними, за порушення яких законодавством України передбачені штрафи.

                 Згідно ст. 130 Статуту  залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

                 З матеріалів справи вбачається, що в липні  2017 року Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснено перевезення порожніх вагонів до станцій призначення ОСОБА_3 залізниці по наступним залізничним накладним: №№ 33656448, 46263349, 46283677, 46497053, 33504796, 46354247, 46354254, 46524682, 46524716, 46524732, 46532388, 46532446, 46532453, 46532479, 50702570, 42582254, 46275376, 46354189, 46550026, 46550042, 46550067, 46550075, 46550109, 46550125, 46552980, 46553053, 46553491, 46553806, 46554010, 46559597, 46559621, 46559647, 46559704, 46559712, 46562484, 46562526, 46562542, 46562575, 46562583, 46562609, 46563623, 46563631, 46563649, 46563664, 46563680, 46563730, 46563797, 46563912, 46563938, 46563946, 46563953, 46563979, 46563987, 46564050, 46338653, 46354221, 46387205, 46387213, 46683223, 46733150, 37961166, 37961190, 37991221, 37991239, 46386975, 46394987, 46394995, 46395067, 46395174, 46481529, 46481552, 46481701, 46484085, 46484135, 46484176, 46484218, 46484242, 46484283, 46484408, 46484416, 46531125, 46568705, 46568713, 46568721,  46568739, 46568754, 46568796, 46568804, 46568812, 46568838, 46568846, 46568960, 46568978, 46569000, 46569018, 46569182, 46569190, 46569208, 46569216, 46569224, 46569240, 46569646, 46569661, 46569695, 4659778, 46569786,  46569869,  46569885,  46569893,  46570453,  46570495,  46575882,  46578282,  46578290,  46583456,  46583530, 46282208,  46481545, 46481560, 46481693,  46484275,  46524286,  46524385, 46524559,  46532503,  46539557,  46590592,  46694659,  33745357, 38002630,  38002648,  38020541,  38020608,  38027033,  38027116, 46801668, 46846747, 50887439,  50890953, 46387072, 46487054, 46652988, 47014444, 47156146, 47156179, 47158308, 47162235, 47285945, 47452404, 47452479, 47452487, 47212360, 47452453, 47538897, 47567078, 51090926, 33985409, 40264228, 40264285, 40283947, 47458385, 47559356, 47559539, 47559562, 47559570, 47559588, 47559596, 47559604, 47559620, 47559661, 47559687, 47581061, 474319435, 47619432, 51130235.

                 Одержувач вагонів - Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

                 Звернувшись з позовом до суду позивач зазначав, що під час здійснення вказаних перевезень відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних, а саме: вагони доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, у зв’язку з чим позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 125187,32 грн., що і є причиною спору.

          В Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

                   Як встановлено матеріалами справи за накладними №№50702570, 50887439, 50890953, 51090926, 51130235, 46283677, 46354247, 46354254, 46395174, 46487054, 46354189, 46354221, 46387205, 46387213, 46275376, 46683223, 46733150, 46846747, 47212360 вагони є власністю ПАТ “Укрзалізниця”.  Дану обставину позивач не заперечував.

                  За несвоєчасну доставку вагонів за зазначеними залізничними накладними позивач нарахував штраф у розмірі 59 230, 88 грн.

                 Згідно зі ст. 116 Статуту залізниць України - за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб’єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини).

                 Тобто, ст. 116 Статуту залізниць України встановлена відповідальність за прострочення в доставці порожніх власних і орендованих вагонів сторонніх організацій, які не входять до складу ПАТ “Укрзалізниця”.

                  Вказана норма також встановлена у положеннях ст. 2 Соглашения о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС), згідно з яким - “ Груз - товар, вагон в качестве транспортного средства, не принадлежащий перевозчику, и другие объекты, принимаемые к перевозке с оформлением договора перевозки”.

                Таким чином, висновок оскаржуваного рішення про те що за частиною залізничних  накладних сума штрафу  заявлена неправомірно, є вірним.

                 За іншою частиною залізничних накладних позивач вірно розрахував належний до стягнення штраф, тому його доводи визнані відповідачем та правомірно задоволені судом першої інстанції.

                 Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

                 Вказані доводи суду щодо відсутності підстав для стягнення штрафу в розмірі 59 230, 88 грн. апелянт не спростував. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає.

          Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов’язані з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, покладаються на ПАТ "Північний ГЗК".

          Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

          Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 року у справі № 904/10480/17  залишити без змін.

          Витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне  акціонерне  товариств. "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду з підстав, встановлених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

          Головуючий суддя                                                         Т.А. Верхогляд

          Суддя                                                                                         Л.М. Білецька

          Суддя                                                                                Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 31.07.2018 року.