Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 5180 / 09                                     Головуючий  у  1 інстанції:  Нікітенко Н.П.

                                                                                               Суддя-доповідач: Боєва В.В.                                        

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23   грудня   2009 року                                                                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:         Боєвої В.В.

Суддів:                     Коваленко А.І., Глазкової О.О.,

При секретарі:         Карацюпі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу   ОСОБА_2  на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя   від  20 жовтня 2009 р. у справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” в особі Правобережних районних електричних мереж до ОСОБА_2 про відшкодування вартості не облікованої електроенергії,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2009 року ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Правобережних районних електричних мереж   звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування вартості необлікованої електроенергії . В позовній заяві зазначало, що 02.11.2007 року електромонтерами Правобережного районного відділення електричних мереж була проведена перевірка дотримання „Правил користування електричною енергією для населення” за адресою по АДРЕСА_1, де мешкає відповідачка. Перевіркою встановлено самовільне підключення електророзетки на ввідних проводах до електричної мережі ВАТ „Запоріжжяобленерго” поза розрахунковим  приладом  обліку електроенергії. За даним фактом було складено акт № 00092467 від 02.11.2007 року. Згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією розмір вартості не облікованої електроенергії складає 13798 грн. 65 коп., яку вони просять стягнути з відповідача на їх користь. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на їх користь судові витрати в сумі 387 грн. 99 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя  від 20 жовтня  2009 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Правобережних районних електричних мереж суму збитків у розмірі 13798 грн. 65 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Правобережних районних електричних мереж сплачені держмито в розмірі 137 грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн.

  Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення  судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

На підставі  ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення  суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно  ст. 309 ЦПК України підставами  для скасування  рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення  є: неповне з’ясування  судом обставин, що мають значення для справи;  недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;   невідповідність висновків суду обставинам справи;  порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Правобережних районних електричних мереж,  посилаючись  на положення ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, вважало  вартість не облікованої електроенергії безпідставно набутим майном.

Задовольнивши позовні вимоги  ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Правобережних районних електричних мереж в повному обсязі, суд першої інстанції посилався на положення  ст. ст. 525, 526, ч. 4 ст. 1193 ЦК України.

При цьому суд виходив з того, що відповідач порушила „Правила користування електричною енергією побутовим споживачем”, що підтверджено актом № 00092467 від 02.11.2007 р, а тому вважав доведеним, що договірні правовідносини сторін виконуються неналежним чином, а розмір збитків, нанесених позивачеві і  визначених за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами цих правил складає  13798 грн. 65 коп., а тому ця сума підлягає відшкодуванню на користь позивача.  

Посилаючись в судовому рішенні  на ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд першої інстанції ніяким чином не відобразив це в мотивувальній частині судового рішення та не зазначив, чому він не застосував положення цієї норми закону.

З такими висновками суду погодитись неможливо.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача зазначав, що своїми діями відповідач ОСОБА_2 спричинила підприємству -  ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Правобережних районних електричних мереж – матеріальну шкоду у сумі 13798 грн. 65 коп.

За таких обставин  не може йти мова про  стягнення збитків за договором електропостачання, оскільки позивач, зазначаючи в позовній заяві, що ОСОБА_2 самовільно підключила електророзетку на ввідних проводах поза розрахунковим засобом обліку електроенергії, визнає той факт, що  протиправними діями ОСОБА_2 їх підприємству завдано шкоди у вигляді вартості безпідставно набутого майна.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що в даній справі предметом спору є шкода, спричинена позивачеві  неправомірними діями ОСОБА_2, розмір якої  складає 13798 грн. 65 коп.

Частиною 4 статті 1193 ЦК України передбачено, що суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо вчинення відповідачем ОСОБА_2  злочину відносно позивача, а  матеріальне становище  ОСОБА_2 незадовільне – вона є  людиною похилого віку, учасником Великої Вітчизняної Війни,  отримує незначну пенсію, судова колегія вважає за можливе судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача  вартості не облікованої електроенергії та судового збору змінити.

Керуючись ст. ст.  307, 309,  314, 317  ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2  задовольнити  частково.

Рішення Ленінського  районного суду м. Запоріжжя  від 20 жовтня  2009 року по цій справі змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Правобережних районних електричних мереж вартість не облікованої електроенергії -  6000 грн. та судовий збір в розмірі 60 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції  залишити без змін.

           Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення, проте може бути оскаржено протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: