АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-297/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Степененко Ю.А.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.,
суддів: Кочеткової І.В.,
Стрелець Л.Г.,
при секретарі Мосіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька насіннева станція» на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2009 року по справі за позовом ТОВ «Запорізька насіннєва станція» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, -
ВСТАНОВИЛА :
У червні 2009 року ТОВ «Запорізька насіннєва станція» звернулася до суду із позовом про виселення відповідачів із будинку АДРЕСА_1, у зв’язку із закінченням договору оренди житла від 11 липня 2005 року.
Посилаючись на те, що відповідачі в добровільному порядку відмовляються звільняти жилий будинок, а позивач – власник житла не бажає продовжувати договір оренди з відповідачами, просила про задоволення позову.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення позову ТОВ «Запорізька насіннєва станція» посилається на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи товариству у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на порушення умов договору оренди орендодавець не повідомив належним чином орендаря про відмову від укладання договору на новий строк, а тому договір вважається укладеним на таких саме умовах і на такий самий строк.
Висновки суду не суперечать умовам договору оренди житла від 11 липня 2005 року.
Проте, поза увагою суду першої інстанції залишились обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору і являються безумовною підставою для відмови у позові про виселення.
Зокрема, встановлено, що власником спірного будинку являється Запорізька обласна міжгосподарська спеціалізована насіннєва станція по насінництву багаторічних трав, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло НОМЕР_1 від 1 лютого 1996 року. Будинок відноситься до громадського житлового фонду (а.с.77).
Керівником насіннєвої станції з 1975 року до 1998 року був батько відповідачів ОСОБА_8, якому будинок був виділений як багатодітній сім’ї для покращення житлових умов за рішенням спільного засідання адміністрації і профкому насіннєвої станції від 20 березня 1996 року, затвердженим рішенням Василівського виконкому від 18 квітня 1996 року, про що наймачеві ОСОБА_8 був виданий відповідний ордер (а.с.59, 61,62,80,81, 82).
Сім’я наймача ОСОБА_8 у 1996 році на підставі ордеру вселилась в спірний будинок для постійного проживання, зареєструвалась в ньому і відповідно до ст.65 ЖК України в установленому законом порядку поселила і зареєструвала в займане жиле приміщення синів ОСОБА_3 – у лютому 1999 року і ОСОБА_5 – у березні 2001 року, інших членів сім’ї ОСОБА_4 – у жовтні 2004 року, ОСОБА_6 – у серпні 2002 року, ОСОБА_7 – у березні 2009 року (а.с.46-50).
Після смерті наймача ОСОБА_8, яка, зі слів позивача, сталася у 2000 році, спірним будинком продовжували користуватися і користуються зараз відповідачі. Згаданий будинок являється їх єдиним постійним місцем проживання.
У травні 2001 року відбулася реорганізація насіннєвої станції і було створено ТОВ «Запорізька насіннєва станція» (а.с.5-6).
11 липня 2005 року ТОВ «Запорізька насіннєва станція» уклала з відповідачем ОСОБА_3 договір про тимчасове платне користування згаданим будинком, за умовами якого сім’ї останнього на умовах оренди передається житло строком на три роки, наймодавець має право по закінченні строку договору відмовитись від укладання договору на новий строк, попередивши про це наймача за три місяці (а.с.9-13).
Допустимих доказів про те, що відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 в установленому законом порядку погодились із зміною умов договору найму і припинення їх права постійного користування спірним житлом, уповноважили відповідача ОСОБА_3 укласти з власником житла новий договорі про тимчасове, а не постійне користування житлом, в матеріалах справи не має. Відповідач ОСОБА_7 відповідно до довідки Василівського ГУ МВС зареєстрований на постійне місце проживання в спірному будинку у березні 2009 року – по закінченні строку договору про тимчасове користування житлом (а.с.50).
Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що відповідачі вселились в спірний будинок на постійне проживання у відповідності з вимогами житлового законодавства в якості членів сім’ї наймача до укладання строкового договору оренди, а тому відповідно до вимог ст.ст.64,65 ЖК України набули право користування житлом нарівні з наймачем і членами його сім’ї і зберігають це право після смерті наймача, виїзду когось із членів його сім’ї на інше постійне місце проживання, тощо.
Зміна власника житла, реорганізація юридичної особи у 2001 році не тягне за собою припинення права постійного користування відповідачів спірним житлом, а тому укладання відповідачем ОСОБА_3 у липні 2005 року з товариством договору про тимчасове платне користування спірним будинком, який суперечить вимогам житлового законодавства, порушує житлові права інших членів сім’ї, не являється достатньою підставою для висновку про те, що останні втратили право постійного користування жилим приміщенням і підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Перебіг строку договору про тимчасове платне користування житлом не тягне за собою безумовне виселення ОСОБА_3, оскільки допустимих доказів про те, що останній належним чином був попереджений про відмову власника житла від укладання нового договору, в матеріалах справи не має. Крім того, відповідно до в.4.2.2 договору наймач має переважне право перед іншими особами на укладання договору найму на новий строк. Доказів про те, що останній відмовився від такого права позивач суду не надав.
Довідка №10/7 від 30 вересня 2009 року про відсутність правових підстав для надання ОСОБА_8 у 1996 році спірного будинку не заслуговує на увагу, оскільки останній разом зі своєю сім’єю поселився в спірний будинок на підставі ордеру і у відповідності з вимогами житлового законодавства, в установленому законом порядку ордер недійсним не визнавався. Зазначена довідка не являється підставою для припинення права відповідачів постійного користування жилим приміщенням.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про неповне з’ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, порушення норм матеріального права не заслуговують на увагу і не тягнуть за собою скасування правильного по суті судового рішення.
Керуючись ст.ст.307, 308,314,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ «Запорізька насіннєва станція» відхилити.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2009 року у цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :