Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 4561 / 09 Головуючий у 1 інстанції: Суркова В.П.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
23 грудня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Коваленко А.І., Бондар М.С.,
При секретарі: Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2009 р. у справі за позовом ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи – ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2008 року ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення. В позовній заяві зазначали, що у гуртожитку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 згідно ордеру було надано дві кімнати №18 та №19. Кімната №18 була надана ОСОБА_2 за умови, що у разі її звільнення з заводу з власного бажання або за ініціативою працедавця, вона повинна звільнити займану кімнату протягом десяти днів. Пропрацювавши на заводі понад 15 років, ОСОБА_2 була звільнена з підприємства за прогули 07.05.1999 року. Кімнату №18 ними було надано іншим мешканцям, проте ОСОБА_2 перешкоджає їм оселитися у кімнаті. Посилаючись на ці обставини, просили позбавити ОСОБА_2 права користування жилою кімнатою №18 в будинку АДРЕСА_1 та виселити її з займаної кімнати.
В процесі розгляду справи, позивач уточнив свої позовні вимоги у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 разом зі своєю сім’єю ОСОБА_3 та ОСОБА_7 самоправно зайняли жилу кімнату №18, просили суд виселити їх з кімнати №18 в гуртожитку АДРЕСА_1.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовивши в задоволенні позовних вимог ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод”, суд першої інстанції вірно посилався на положення статей 9, 128, 129 ЖК України та на ч. 3 ст. 47 Конституції України, якими передбачені права особи на користування жилим приміщенням та порядок надання жилої площі в гуртожитку.
При цьому суд виходив з того, що згідно ордеру № 286 від 09.02.1998 р. ОСОБА_2 на родину з чотирьох осіб було надано дві кімнати - № 18 та № 19 в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10).
Таким чином, ОСОБА_2 займає ці дві кімнати правомірно, застережень щодо звільнення нею кімнати № 18 в ордері не зазначено.
Позивач, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не надав суду належних та переконливих доказів щодо наявності договору про вивільнення ОСОБА_2 кімнати № 18 в гуртожитку за умов її звільнення з роботи, як і не надав суду доказів щодо факту добровільного звільнення цієї кімнати членами родини ОСОБА_2.
Основні доводи апеляційної скарги ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” полягають в тому, що суд першої інстанції неналежним чином оцінив пояснення сторін та докази в справі, а тому дійшов хибного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог
Ці доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що суд дійшов такого висновку з застосуванням критеріїв належності та допустимості доказів, передбачених відповідними нормами процесуального закону.
Судом першої інстанції повно і всебічно з’ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами судом визначений правильно, норми матеріального і процесуального законів при розгляді справи судом не порушені і застосовані вірно.
За таких обставин судова колегія вважає, що по справі постановлено законне і обгрунтоване рішення, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Запорізький сталепрокатний завод” відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: