Кодимський районний суд Одеської області

__________________________________________________________________________________________

      Справа № 503/517/18

2/503/364/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

  10.08.2018 року м. Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

    головуючого –         судді   Гури А.І.

                       при секретарі                    Поліковській О.І.

учасники справи: позивач - ПАТ КБ " ПриватБанк"

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 16222, 44 грн. та судових витрат.

В позовній заяві представник позивача вказав, що 15.04.2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 1400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду не те, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які розміщені на сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Відповідач взятих на себе за умовами договору зобов'язань не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 04.03.2018 року складає 16222,44 грн. Вказані кошти, а також сплачені судові витрати просив стягнути з відповідача та розглянути справу без участі представника позивача.   

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, судом здійснено всі можливі заходи відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України щодо повідомлення про дату, місце та час судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України (неявка в судове засідання всіх учасників справи) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до положень ст.ст.280,281 ЦПК України суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 15.04.2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір у виді договору приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" та "Тарифів Банку", які розміщені на сайті www.privatbank.ua та які разом із заявою становлять Договір про надання банківських послуг відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 1400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З розрахунку суми боргу по договору № б/н від 15 квітня 2015 року укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість останнього станом на 04.03.2018 року становить 16222 грн. 44 коп., яка складається з наступного: 1591 грн. 05 коп. - тіло кредиту, 2081 грн. 95 коп. - нараховано відсотків за користування кредитом, 11300 грн. 75 коп. - нараховано пені, 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 748 грн. 69 коп. - штраф (процентна складова).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.ст.526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, у встановлений строк його виконання.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку встановленому договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом установлено, що всупереч цих вимог відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконує.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом.

Позивач нарахував відповідачу штрафні санкції відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень штраф (фіксована частина), 748 грн. 69 коп. штраф (процентна складова) та одночасно 2081 грн. 95 коп. нарахованих відсотків за користування кредитом та 11300 грн. 75 коп. заборгованості за пенею.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

У зв'язку з цим штраф у сумі 500 грн. та 748 грн. 69 коп. не підлягає стягненню з відповідача, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

На підставі ст.ст.1049,1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265,280-282 ЦПК України, суд

  В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, с. Будеї, Кодимського району, Одеської області, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором, в розмірі 14973 грн. 75 коп., а саме: 1591 грн. 05 коп. - тіло кредиту, 2081 грн. 95 коп. - нарахованих відсотків за користування кредитом, 11300 грн. 75 коп. - . нарахованої пені.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” 1762 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Гура А.І.