АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/350/17Головуючий у 1-й інстанції Чир П.В.

Провадження № 22-ц/789/780/18 Доповідач - Бершадська Г.В.

Категорія - 45

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Ткач О. І., Ходоровський М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

представника апелянта - Каневської М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 594/350/17 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 25 травня 2018 року (ухвалене суддею Чир П.В., повний текст якого складено 25 травня 2018 року) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія" про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" (далі - ТОВ "Мрія Центр") звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 10 травня 2009 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,68 га строком на п'ять років з моменту його державної реєстрації. На виконання умов договору оренди, зокрема п.8, яким передбачено порядок поновлення договору оренди на новий строк, 05.03.2014 року та 07.08.2014 року ТОВ "Мрія Центр" направляло відповідачці листи-повідомлення про наміри скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк, додавши до нього проект додаткової угоди, однак, відповіді не отримало.

ОСОБА_2 не направляла ТОВ «Мрія Центр» будь-яких листів, в тому числі й щодо відмови в поновленні договору оренди. Після закінчення строку договору оренди ТОВ «Мрія Центр» продовжувало користуватися орендованою земельною ділянкою у своїй господарській діяльності, виплатило відповідачу орендну плату за 2015 рік у розмірі 750 кг пшениці. Однак, 01 червня 2015 року ОСОБА_2 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ТОВ "Борщівська аграрна компанія". Посилаючись на вищенаведене, а також те, що між сторонами договору оренди були встановлені всі юридичні факти, які передбачені як ч.ч.1-5, так і ч.6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», просило визнати поновленим договір оренди на основі переважного права ТОВ «Мрія Центр» та визнати недійсним договір оренди землі від 01 червня 2015 року, укладений між ТОВ "Борщівська аграрна компанія" і ОСОБА_2

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 25 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "Мрія Центр" подало апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що у ТОВ "Мрія Центр" є всі необхідні умови для поновлення договору оренди землі на попередніх умовах, виходячи з переважного права, яке передбачено умовами договору та ст. 33 ЗУ "Про оренду землі". Не погоджується з висновками суду про те, що лист-повідомлення про намір продовжити договір оренди земельної ділянки повинен направлятись рекомендованим листом, оскільки чинним законодавством це не передбачено. Вважає достатнім доказом письмового повідомлення орендодавця списки надані суду, на відправлення простих відправлень з відбитком поштового штемпеля ПАТ "Укрпошта". На його думку, помилковим є висновок суду про те, що надані письмові докази і договір про надання послуг із використання сільськогосподарської техніки від 1 квітня 2015 року, акти виконаних робіт, не підтверджують факту продовження використання спірної земельної ділянки. Звертає увагу на те, що ТОВ "Мрія Центр" запропонувало у надісланому відповідачу проекті додаткової угоди аналогічні умови оренди, а також зазначило в листі-повідомленні, що у разі незгоди останнього із запропонованими умовами оренди, він має право надати прийнятні для нього умови або власний проект додаткової угоди.

Вважає безпідставним взяття судом першої інстанції до уваги на спростування вищевказаних письмових доказів позивача, пояснення представника відповідача щодо неотримання ним листів-повідомлень ТОВ "Мрія Центр", оскільки відповідач з приводу вказаних обставин як свідок не допитувався.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги пояснення представника позивача, щодо нестабільного адміністративного управління ТОВ "Мрія Центр" - з грудня 2014 по травень 2015 року керівництво змінювалось тричі, що не давало можливості оперативно укласти додаткові угоди у строки встановлені чинним законодавством.

Вказує, що ТОВ "Мрія Центр" на весні 2015 року проводило збори жителів села Цигани, на якому попередило про свій намір продовжити договори оренди, що підтверджував свідок в суді першої інстанції.

Звертає увагу на неврахування судом першої інстанції при ухваленні рішення того, що відповідач ОСОБА_2 не заперечувала відносно продовження орендних відносин з ТОВ "Мрія Центр" та обробітку позивачем земельної ділянки, що на думку останнього стверджується відсутністю відповідних повідомлень з її боку та отримання нею у 2015 році орендної плати.

Помилковими вважає також висновок суду, що укладення між сторонами додаткової угоди є необхідною умовою та наслідком підстави поновлення договору.

Зазначає, що судом невірно оцінено факт обробітку земельної ділянки ТОВ "Мрія Центр" у 2015 році.

Суд не взяв до уваги факт не обробітку земельної ділянки ТОВ "Борщівська аграрна компанія" в 2015 році.

Вказує, що судом першої інстанції дана невірна оцінка обов'язку орендодавця письмово повідомити орендаря про відмову в поновленні договору оренди у місячний строк.

ТОВ "Борщівська аграрна компанія" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що позивачем не виконано приписи ч. 2 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", на їх думку списки на відправлення простих поштових відправлень по Україні не можуть слугувати доказом належного повідомлення ОСОБА_2 про намір скористатись своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, а також доказом передачі листа оператору поштового зв'язку, оскільки згідно Правил надання поштового зв'язку (далі Правила) він не вправі був цього робити.

Недопустимим доказом є самовільно складені списки простих поштових відправлень за кількістю більше 300 листів, з поставленням штемпелю невідомого поштового відділення, яке не мало повноважень на проставлення штемпелю на подібному списку згідно Правил надання послуг поштового зв'язку.

Не відповідає законодавству наявність в цих списках вкладення до простого листа, оскільки вкладення до листа можливе лише при відправленні листа з оголошенню цінністю та з відповідним описом вкладення з обов'язковою перевіркою такого вкладення працівником поштового відділення (п.59, п.61 Правил).

Представником позивача повідомлено, що оригіналів листів-повідомлень немає, що відсутній журнал вихідної кореспонденції, відсутні документи, які підтверджують оплату відправлення простих поштових відправлень від 05.03.2014 та від 07.08.2014 року.

Проведеною перевіркою ПАТ "Укрпошта" встановлено, що в березні та серпні 2014 року, згруповані поштові відправлення для пересилання (списком) в поступленні до ВПЗ Оришківці ТД ПАТ "Укрпошта" не значаться

Згідно листа УД ППЗ "Укрпошта" у ВПЗ "Оришківці" четвер є вихідним днем, а тому 7 серпня 2014 року був вихідним днем і позивач не міг цього числа відправляти лист. Крім цього, відбитки поштового штемпеля на списках не дають можливості ідентифікувати ВПЗ та особи яка перевіряла списки та проставляла штемпель.

Вказано, що порушення права орендаря на поновлення договору оренди має місце виключно за умови отримання листів-повідомлень про намір реалізувати таке право.

Долучені копії проектів додаткових угод не підписані позивачем, не містять відбитку печатки, а тому направлення не підписаної позивачем додаткової угоди не є пропозицією на її укладення. Позивач не уклав додаткової угоди з ОСОБА_2, а також не виконав вимог закону щодо звернення протягом місяця після спливу строку дії договору до власника землі із пропозицією укласти додаткову угоду, а тому відсутнє переважне право позивача на поновлення договору оренди землі.

Зазначено, до доводи апеляційної скарги про користування земельною ділянкою не заслуговують на увагу, оскільки позивач стверджує, що в 2014 році засадив озиму пшеницю а в 2015 році її зібрав. Вказане свідчить виключно про те, що позивач обробляв землю в період дії договору, однак не розрахувавши свою господарську діяльність звільнив земельну ділянку шляхом збирання урожаю тільки в 2015 році.

Крім вказаного, розмір поля TY-8 на якому знаходиться земельна ділянка не відповідає розміру площ землі які позивач начебто обробляв за договором з ТОВ "Райз М"

Представник ТОВ «Мрія центр» апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на обставини викладені в ній.

Представник ТОВ "Борщівська аграрна компанія" в судове засідання не прибув, однак надіслав клопотання у якому вказав, про свою обізнаність про час і місце розгляду справи та просив справу розглядати у його відсутності.

ОСОБА_2, надіслала повідомлення про розгляд апеляційної скарги у її відсутності.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не подав суду доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення. Також, ТзОВ «Мрія Центр» не уклало з орендодавцем обов'язкової додаткової угоди до договору оренди землі і не подало доказів використання земельної ділянки відповідачки після закінчення строку договору оренди землі від 10 травня 2009 року. Тому, безпідставними є доводи позивача про порушення переважного права на укладення договору оренди землі з власником земельної ділянки ОСОБА_2 на новий строк та визнання цього договору поновленим.

Колегія погоджується з таким висновком суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,68 га, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області (а.с. 8).

10 травня 2009 року між ТОВ «Мрія Центр» та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,68 га, строком на 5 років з моменту його державної реєстрації. Державна реєстрація зазначеного договору проведена 10 грудня 2009 року (а.с. 7).

Згідно п.8 договору оренди землі від 10.05.2009 року, договір укладається на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 вищевказаного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік, у тому числі 384,74 грн. в грошовій формі, або в натуральній формі 5 ц зерна щорічно (а.с.7).

01 червня 2015 року між ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ "Борщівська аграрна компанія" укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,68 га, що належить відповідачу на праві приватної власності на підставі Державного акта строком на 7 років, в якому встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі, або в натуральній формі 1000 кг зерна. Державна реєстрація договору проведена 10.07.2015 року.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 626, ст.ст. 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В пункті 28-31 договору оренди землі, укладеного позивачем з ОСОБА_2, сторони передбачили, що їх права та обов'язки визначаються ЗУ "Про оренду землі".

У статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Редакція цієї статті, яка діяла на час укладення договору оренди землі від 10 травня 2009 року передбачала: "Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням".

В той же час, у п. 8 договору оренди землі сторони встановили обов'язок саме орендаря не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України №3038-VI від 17 лютого 2011 року ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" викладена в новій редакції.

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Судом встановлено, що ТОВ «Мрія Центр» не подало доказів виконання вказаних вимог закону та договору оренди землі від 10.05.2009 р. і дотримання визначеної процедури повідомлення про свій намір реалізувати переважне право на укладення нового договору оренди земельної ділянки із ОСОБА_2

Зокрема, ТОВ «Мрія Центр» не подало доказів того, що воно не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди від 10.05.2009 р. повідомило орендодавця про намір продовжити дію договору оренди.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, 79, ч. 1 ст. 80 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В суді першої інстанції представник ТОВ «Мрія Центр» пояснював, що товариство направляло орендодавцю листи-повідомлення з додатковими угодами, у яких повідомило про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк простою кореспонденцією, оригінали цих лисів - повідомлень відсутні, оскільки складались в одному примірнику, який направлявся відповідачу, а в позивача залишились скановані копії. З їх змісту вбачається, що вони не реєструвались у вихідній кореспонденції товариства, їм лише присвоювались порядкові номера відповідно до алфавітного списку власників земельних ділянок, номер вихідної кореспонденції на листах відсутній.

Як на доказ підтвердження направлення вказаних листів-повідомлень позивач послався на списки відправлення простих поштових відправлень із ВПЗ Оришківці Гусятинського району від 5 березня №100110-100509 (120) та від 7 серпня 2014 року №101-200, у яких зазначено прізвище відповідача та назву документа, що відправлявся (а.с. 52-53). Поштовий штемпель на цих списках розмитий, на ньому відсутнє місцезнаходження поштового відділення та останні цифри, які відображають годину прийняття відправлення на них - "31", що є неможливим.

Колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про те, що подані позивачем списки відправлення простих поштових відправлень не можуть бути доказом належного повідомлення ОСОБА_2 про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки вони не підтверджують факт відправлення кореспонденції відповідачу ОСОБА_2

Порядок надання послуг поштового зв'язку встановлено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила), якими визначено порядок відправлення поштової кореспонденції в Україні.

Так, абзацом 8 п.2 Правил визначено, що згруповані поштові відправлення, поштові перекази, це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно передаються для пересилання одним відправником.

Абзацом 25 п.2 Правил визначено, що реєстроване поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Отже, згруповані поштові відправлення це обов'язково зареєстровані відправлення, на які видаються відповідні розрахункові документи та вручаються одержувачу. Крім цього, опис вкладення проводиться лише при відправленні листа з оголошеною цінністю і обов'язковою перевіркою такого вкладення працівником поштового відділення.

Однак, позивач зазначив, що 05.03.2014 р. та 07.08.2014 р. відправив прості (не зареєстровані на пошті) поштові відправлення листів - повідомлень про намір продовжити дію договору оренди землі, на які складення списку та завірення його підписом працівника поштового зв'язку з відбитком штемпеля не передбачено.

Як вбачається із листа Тернопільської дирекції ПАТ "Укрпошта" від 5 вересня 2017 року №301-31/1-455, згруповані поштові відправлення для пересилання (списком) у надходженні до відділення поштового зв'язку Оришківці ТД ПАТ "Укрпошта" за червень та серпень 2014 р. не значаться. Надати інформацію про відправлення за 07 серпня 2014 року - четвер неможливо, оскільки цей день у даному відділенні поштового зв'язку був вихідним (а.с. 182).

Інших доказів щодо направлення ОСОБА_2 листів-повідомлень з додатковими угодами позивачем не надано.

В запереченнях на позов ОСОБА_2 вказала, що жодних повідомлень чи проектів додаткових угод до договору оренди земельної ділянки від позивача не надходило, і таких повідомлень вона не отримувала.

За змістом ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено обов'язок орендаря, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця. Тобто, в цьому випадку слід розуміти не тільки направлення, а й отримання орендарем відповідного листа - повідомлення, що відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду України №6-55цс15 від 15 квітня 2015 року, №6-3цс15 від 18 березня 2015 року, №6-10цс15 від 25 лютого 2015 року, №6-219цс14 від 25 лютого 2015 року, №6-531цс15 від 9 вересня 2013 року, №6-70цс15 від 10 червня 2015 року, № 6 - 2988 цс 15 від 13 квітня 2016 року. У вказаних постановах Верховний Суд України також вказав, що порушення переважного права на поновлення договору оренди землі матиме місце при укладенні орендодавцем договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря щодо наміру реалізувати переважне право, а також у разі укладення договору з новим орендарем на тих самих умовах, які були запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права.

Однак, ТзОВ «Мрія Центр» не подало суду не тільки доказів щодо отримання, а й доказів щодо відправлення орендодавцю зазначених листів - повідомлень.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо тлумачення районним судом норм ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" та встановлення обставин, які необхідні для поновлення договору оренди землі на підставі переважного права орендаря на власний розсуд.

Відтак, для поновлення договору оренди землі необхідно наявність юридичних фактів в сукупності, зокрема, одним із яких є повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а тому продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем і відсутність повідомлення орендодавцем орендаря про відмову у поновленні договору оренди не свідчить про наявність у позивача правових підстав для продовження користування і є недостатніми обставинами для визнання договору поновленим.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду України №6-3цс15 від 18 березня 2015 року, в якій апелянт вказує, що Верховний Суд України підтвердив відсутність законодавчої необхідності направляти лист-повідомлення з проектом додаткової угоди рекомендованим листом, не заслуговують уваги суду, оскільки у цій постанові Верховний Суд навпаки, звернув увагу судів на те, що порушення переважного права орендаря матиме місце у разі укладення договору оренди з новим орендарем лише при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір поновити договір оренди.

Оскільки орендар не повідомив ОСОБА_2 про намір продовження договірних відносин, як це передбачено в п. 8 договору оренди і не звернувся до суду по закінченню місячного строку за захистом свого права на укладення додаткової угоди на умовах, які викладені в тексті вказаної угоди, то власник землі вправі розпоряджатись на свій розсуд вказаною земельною ділянкою.

Отже, відповідач ОСОБА_2 на час укладення оспорюваного договору оренди землі мала правові підстави вважати, що договір оренди землі, укладений нею з ТзОВ «Мрія Центр» є припиненим з 10 грудня 2014 року у зв'язку із закінченням строку його дії, оскільки позивач не скористався переважним правом на поновлення договору оренди землі в порядку, який визначено договором та уточнено новою редакцією ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду не відповідає постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 р. у справі № 6-2540цс16, оскільки у цій справі судом встановлено інші обставини. У вказаній справі було встановлено факт продовження користування позивачем орендованою земельною ділянкою відповідача та належного повідомлення орендодавця про наміри поновлення договору оренди землі з додатковою угодою, однак така обставина не встановлена у даній справі, яка переглядається апеляційним судом.

Посилання ТзОВ "Мрія Центр" в апеляційній скарзі на листи ТД ПАТ "Укрпошта": №604-05-39 від 27 листопада 2017 року, в якому зазначено інформацію по листу від 5 вересня 2017 року №301-31/1-455 (а.с. 170-172), що четвер, зокрема 7 серпня 2014 року, був вихідним днем у ВПЗ "Оришківці", однак воно не може стверджувати або спростувати факт дотримання/недотримання працівниками ВПЗ "Оришківці" режиму та графіку робочого часу 5 березня та 7 серпня 2014 року; та №604-04-54 від 5 грудня 2017 року (а.с. 173-174), колегія суддів не приймає до уваги, оскільки інформація у цих листах не спростовує висновку суду про неналежне повідомлення ТзОВ "Мрія Центр" відповідача ОСОБА_2 про намір скористатись своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.

Доводи апелянта про те, що він продовжував користуватись спірною земельною ділянкою, здійснював її обробіток та виплатив у 2015 році орендну плату, що на його думку дає підстави вважати договір оренди землі поновленим на тих самих умовах, не заслуговують уваги суду, оскільки сам по собі факт продовження користування земельною ділянкою орендарем за умови невиконання ним свого обов'язку щодо повідомлення орендодавця про намір скористатись переважним правом на поновлення раніше укладеного договору оренди землі немає жодного правового значення для вирішення даного спору.

Крім того, з поданих позивачем документів вбачається, що пшениця була засіяна в період дії договору в 2014 році, а фактично зібрана в 2015 році, що в свою чергу не підтверджує обробіток ділянки після закінчення строку дії договору, а підтверджує тільки факт звільнення земельної ділянки позивача від раніше засадженої культури - фактично приведення ділянки в попередній стан.

Посилання в апеляційній скарзі на невиконання орендодавцем обов'язку надіслати протягом місяця заперечення щодо поновлення договору оренди землі(порушення вимог ч.5. статті 33 Закону України «Про оренду землі») колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ч.6 цієї статті передбачає відповідні правові наслідки у випадку, коли будучи попередньо повідомленим про намір орендаря продовжити договірні відносини, орендодавець не реагує жодним чином на таке повідомлення, не надсилає листи - заперечення при тому, що орендар продовжує використовувати земельну ділянку.

Нестабільне адміністративне управління ТОВ "Мрія Центр" у 2015 р. (з грудня 2014 по травень 2015 р. керівництво змінювалось тричі) про яке зазначає в апеляційній скарзі апелянт не звільняє його від обов'язку виконувати умови договору (п.8) та закону - повідомити про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі.

Критичній оцінці підлягають і доводи апеляційної скарги, що позивачем запропоновано вигідніші умови ніж умови оспорюваного договору, оскільки як встановлено судом додаткова угода не була отримана орендодавцем і відповідно підстав для врахування доводів, які стосуються додаткової угоди у суду немає.

Колегія суддів звертає увагу, що у справі №594/376/17 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок в аналогічній справі, в якій брали участь ТОВ "Мрія Центр" і ТОВ "Борщівська аграрна компанія" з тим же предметом позову та надано оцінку тим же доказам (в тому числі типовим договорам оренди землі ТОВ "Мрія Центр", доказам надсилання орендодавцю повідомлення і додаткової угоди, що і у даній справі. Таким чином Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права у аналогічній справі з тими ж сторонами і поданими доказами, тому посилання позивача на рішення Верховного Суду у інших справах, з відмінними обставинами справи колегією суддів оцінюються критично.

Засвідчені нотаріально письмові пояснення ОСОБА_4 про те, що на зборах жителів с.Цигани весною 2015 року він оголосив про намір ТОВ "Мрія Центр" продовжити відносини оренди землі, оцінюються критично з наступних підстав:

-строк дії договору оренди землі закінчився 10 грудня 2014 року, а збори були проведені весною 2015 року;

-відсутні жодні докази того, що орендодавець був присутній на даних зборах;

-законом передбачена виключна процедура повідомлення орендодавця про намір продовження договору оренди землі і в ній відсутні посилання на те, що орендодавця можна повідомляти шляхом проведення зборів орендодавців чи у інший не передбачений законом спосіб, при цьому не укладаючи додаткових угод, не фіксуючи явку орендодавців та їх позицію щодо цього питання;

- покази свідка у даній справі є недопустимим доказом в розумінні ч.2 ст. 78 ЦПК України, оскільки не несуть інформації щодо предмета спору, яку суд може вважати беззаперечним доказом.

Критичній оцінці підлягають і доводи апеляційної скарги, що відповідач ОСОБА_2 не була допитана судом першої інстанції в якості свідка, оскільки відповідно до ст. 234 ЦПК України ОСОБА_2 могла бути допитана як свідок тільки за її згодою, а такої згоди вона не надавала. Одночасно на підставі ст. 43 ЦПК України ОСОБА_2 була наділена правом не брати участь в судовому засіданні і таке право було нею використане. На підставі гарантованого п. 3 ч.1 ст.43 ЦПК України їй права, ОСОБА_2 направила суду заперечення на позовну заяву у яких виклала свої доводи та свою позицію щодо поданого позову, зокрема вказувала про те, що повідомлень від позивача вона не отримувала і договір оренди з позивачем продовжувати не бажала і не бажає (заперечення завірені представником органу місцевого самоврядування а.с. 101). Факт, що ОСОБА_2 не була допитана в суді в якості свідка не звільняє позивача від обов'язку доведення надіслання і отримання ОСОБА_2 повідомлень про намір продовжити договір оренди землі. Таким чином правових підстав і необхідності в допиті ОСОБА_2 в якості свідка в суду першої інстанції не було.

З врахуванням того, що переважне право на поновлення договору оренди землі можливе лише за умови дотримання орендарем строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє право, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Також місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову про визнання договору оренди від 01 червня 2015 року недійсним, оскільки врахував, що підставами для визнання вказаного договору недійсним ТОВ "Мрія Центр" зазначало саме порушення його переважного права на поновлення договору оренди, яке, як встановлено судом, порушено не було.

Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" залишити без задоволення.

Рішення Борщівського районного суду від 25 травня 2018 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повний текст постанови складено 14 серпня 2018 року.

Головуючий Г. В. Бершадська

Судді М.В.Ходоровський

О.І.Ткач