Справа № 2-31/07
Р І Ш Е Н Н H Я
I M E H E M У К P А Ї Н И
26 січня 2007 року. Дергачівський районний суд Харківської області, в складі :
головуючого: Нев'ядомського Д.В. при секретарі : Мартинєнко 'Г . М .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2із залученням до участі в справі, у якості третьої особи на боці відповідача Малоданилівської селищної ради Дергачівського районі/' Харківської області про зобов"язання перепоховання померлих родичів, та стягнення матеріального збитку та моральної шкоди,--
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та інших про зобов'язання перепоховання померлих родичів, та стягнення матеріального збитку та моральної шкоди.
Враховуючи, те, що інші відповідачі не з"являлися до суду, що заважало проводити судові засідання, суд виділив справу щодо ОСОБА_2 в окреме провадження.
До участі в справі, судом була залучена у якості третьої особи на боці відповідача Малоданилівська селищна рада.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала, що комітетом профспілки виробничого об'єднання "Моноліт" на загальних зборах 21 квітня! 1982 року було прийняте рішення про передачу ділянкиНОМЕР_1 її чоловіку, ОСОБА_3- членові садового товариства "Маяк". Після, смерті чоловіка в 1996 р. за рішенням загальних зборів садового! товариства "Маяк" позивачка була прийнята в члени товариства замість, чоловіка.
Піля садового товариства «Маяк» від заводу ім. Шевченко був невеликий пустир. На початку 1998р. з'явилися перші, поховання па давно закритому цвинтарі, розташованому в АДРЕСА_1, там позивачка має садову ділянку.
Позивачка зверталася в усі. дердавні. установи з проханням заборонити незаконні поховання, але одержувала одні відписки, ніхто не приймав ніяких дійових заходів, тому вирішила звернутися в суд за захистом своїх інтересів.
Незаконні поховання роблять у 2-3 метрах від паркану, порушуючи Законодавство (відстань повинна бути 300-500 м. від житла). Вони, займаються самоправністю, самозахопленням. землі, . насміхаються над, безсиллям позивачки, принижують її честь і гідність, ображають, загрожують і заявляють, що нічого вона їм не зробить. Вони заподіюють їй фізичні і моральні, страждання.
До 1998 року позивачка з родиною жила на цій дачі узимку і влітку, а зараз після відвідування вона випробує важкий станб підвищується артеріальний тиск, .воловні, болі, тривають тижнями, нескінченні., серцеві, приступи, безсоння й інші болячки спалахують, а онуки взагалі, бояться' тепер ходити в сад, бачачи щораз могили, хрести, тому що все це негативно діє на психіку людини. Протягом 4-х років боротьби позивачки з жителями селища М. Данилівка різко погіршився її стан.
Роблячи поховання родичі померлих знищили 6 фруктових дерев (горіх,' слива, 2 яблуні), що 20 років плодоносили, викопали 2 дворічних горіхи,1 що вона хотіла пересадити в сад, знищили чагарники (чорної смородини 7 кущів, 5 кущів аґрусу, квіти) , спалюють вінки під деревами, спалили 23 літній горіх, могили ригать прямо під фруктовими деревами, знищуючи них. Розмір матеріальної шкоди складається з: коштів, витрачених на її лікування;
компенсація за знищені дерева загублений прибуток від знищених фруктових дерев і витрачені, кошти на, догляд за ними в плині 4-х років.
Щоб одержати гарний врожай, позивачка систематично робила підгодівлю, завозила гній, чорнозем, поливала, скопувала, робила обрізкові дерев і т.д. - за все оплачувала, тому що вона хвора, непрацездатна, чоловік вмер у 1996 році, після його смерті і почалося повальне поховання. Це, екологічно небезпечно для позивачки, тому що вона, її онуки і діти вживають ці фрукти, що своїми коренями дістають до трупів, що розклалися.
Розмір заподіяної їй моральної шкоди обґрунтовується тим, що в наслідку незаконних дій відповідачів був порушений її нормальний життєвий режим. До моменту початку поховань позивачка зі своєю родиною проживала на цій дачі й узимку і влітку. А зараз, після відвідування дачі., вона випробує, різке погіршення стану здоров'я: підвищується артеріальний тиск, головни болі, тривають тижнями, нескінченні серцеві приступи, безсоння. Через моральні. хвилювання і. психо-емоційні перевантаження стан організму позивачки с нестабільним з тенденцією до погіршення, що приводить до постійного лікування стаціонарним шляхом.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі,- виклала їх так, як це зазначено в позовній заяві, додавши, що безпосередньо могила ОСОБА_4, що вмерла ІНФОРМАЦІЯ_1; року та похована 28.06.1998 року, знаходиться на відстані 25 метрів від паркану домоволодіння позивачки, що заборонено санітарними нормами. Позивачка на цїх підставах просила задовольнити її позов. 15 судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позов визнала частково і. пояснила, що вона свою матір ОСОБА_4, що вмерла-ІНФОРМАЦІЯ_1 року поховала 28.06.1998 року на цвинтарі АДРЕСА_1без дозволу, просто заплативши за поховання робітникам. Могила знаходиться на відстані 25 метрів від паркану домоволодіння позивачки. Вона не знала, що цвинтар на той час був вже закритий, так само їй було невідомо про порушення нею санітрних норм при похованні. З позивачкою, вона не знайома і ні.коли до зустрічі у суді з нею не спілкувалася. Вона не пам'ятає, щоб там росли дерева і при похованні її матері ніяких дерев не вирубали.
В судове засідання представник третьої особи Малоданилі вської селищної ради не з"явився, причин неявки суду не повідомив. З проханням про перенесення слухання справи до суду не звертався. В судовому засіданні, були досліджені наступні матеріали:
виписка з протоколу №8 засідання комітету профспілки виробничого об"єднання „Моноліт", відповідно до якого ділянка гр. ОСОБА_5 передана гр. ОСОБА_3, військовослужбовцеві академії.
членська книжка ОСОБА_3 - садівника товариства "Маяк".
- виписка з протоколу загальних зборів с/т "Маяк" від 1.12.1996 p./. згідно якого прийняли ОСОБА_1 у члени с/т "Маяк" замість померлого чоловіка.
- відповідь директора комунального підприємства зеленого господарства №1 на. запит ОСОБА_1, згідно якої оцінка дерев складає: горіх Д-33 див. - 7 6,47 грн.; зливу Д-22 див- 64,39 грн.; яблуня Д-34 див - 77,47 грн. ; яблуня д-55див - 92,97 грн.
- рішення Малоданилівської селищної ради НОМЕР_1., згідно з яким цвинтар біля садового товариства „Маяк" у о. Мала. Данилівка є закритим і поховання на ньому категорично заборонені.
рішення Малоданилівської селищної ради від 14.04.1998 року про зобов'язання голови с/т "Маяк" виконати роботи по встановленню воріт на, в"їзді у садове товариство "Маяк" і огородження парканом дороги від цвинтаря навколо садового товариства.
- повідомлення Харківської обласной санітарно-епідеміологічної станції ОСОБА_1, згідно якого санітарно-захисна зона від території цвинтаря до колективних садів та городів повинна бути не менше 300 метрів.
- відповідь головного лікаря санітарно-епідеміолопічної станції від 23.07.2003 року на запит суду, згідно якої санітарно-захисна зола біля цвинтаря у АДРЕСА_1 не дотримана. Відстань від цвинтаря до найближчої будівлі. товариства складає 8-1- метрів, так як цвинтар рішенням селищної ради закритий. Проте продовжуються поховання по цей час:. Між цвинтарем та садовими ділянками є дорога, огородження, забороняючі, знаки.
повідомлення державного управління екології і. природних ресурсів у Харківській області, в якому зазначено, що керуючий цвинтарем: ОСОБА_6 оштрафований на 8 5 грн.
повідомлення Малоданилівського селищної ради про спрямування скарги
ОСОБА_1, в РВ УМВСУ Дергачівського району Харківської області.
Також вказано, що поховання на зазначеному цвинтарі. заборонені.
Поховання після закриття цвинтаря були проведені, без дозволу селищної
ради. Голову садвого товариства. "Маяк" зобов'язано встановити ворота на
в'їзді й організувати чергування.
· довідка Державного комі.тета України по земельних ресурсах, згідно якого рішенням Малоданилівєької селищної ради від 14.04.1998 р. поховання на території цвинтаря заборонені.
· рішення Дергачівського районного суду від 30.10.2002 року, згідно якого скарга. ОСОБА_1 на бездіяльність Малоданилівської селищної ради задоволена частково. Виконком Малоданилівської селищної ради був зобов'Яізаний прийняти заходи щодо огородження закритого цвинтаря з боку садового товариства „Маяк" у АДРЕСА_1 з метою запобігання незаконним похованням на вказаному цвинтарі.. У стягненні, моарльної та матеріальної шкоди було відмовлено за неконкретністю, безпідставністю і
бездоказовістю. Рішення набрало чинності.
- рішення Дергачівського районного суду від 20.07.2006 року, яким позов-
ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9 прр
зобов'язання перепоховаиня померлих родичів, та стягнення матеріального
збитку та моральної шкоди ЗАДОВОЛЬНИТИ частково і було стягнуто з
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1
у відшкодування моральної шкоди по 200 гривень з кожного.
В Іншій частині позовних вимог судом було відмовлено.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_10 про зобов'язання: перепоховаиня померлої матері, та стягнення матеріального збитку та моральної шкоди суд відмовив у повному обсязі. Рішення набрало чинності.
- довідка лікаря від 10.01.2003 року стосовно захворювання ОСОБА_1
повідомлення адміністрації поліклініки №17 "Будівельник" про то, що ОСОБА_1 спостерігається в ГП №17 з 1987 р. з численними діагнозами.
Суд, вислухав пояснення позивачки, відповідачки, дослідив матеріали справи і дійшов висновку про те, що позовні вимоги: позивачки до відповідачки ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.
Так, судом встановлено, що позивачка з 1.12.1996 року є садівником садового товариства. „Маяк" і за нею закріплена садова ділянкаНОМЕР_1, яка знаходиться біля цвинтаря. Цей цвинтар з 14.04.1998 р. офіційно закритий Охорона на цьому цвинтарі не здійснюється. Малоданилівська селищна рада належний контроль, за цвинтарем не здійснює. Це призвело до того, що на цвинтарі почали робити самовільні поховання. Відповідачка ОСОБА_2, 28.06.1998 року провела самовільне поховання своєї матері ОСОБА_4, що вмерла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на відстані 25 метрів від паркану домоволодіння позивачки ОСОБА_1 Встановлено, що санітарно захисна зона у 300 метрів між цвинтарем і садовим товариством „Маяк" не дотримана. Рішенням Дергачівського районного суду від 30.10.2002 року по скарзі ОСОБА_1 на бездіяльність Малоданилівської селищної ради, виконком Малоданилівської селищної ради був зобов'язаний прийняти заходи щодо огородження закритого цвинтаря з боку садового товариства „Маяк" у АДРЕСА_1 з метою запобігання незаконним похованням на вказаному цвинтарі. У стягненні моральної та матеріальної шкоди було відмовлено за неконкретністю, безпідставністю і бездоказовістю. Па виконання рішення
суду був встановлений паркан, що обгороджує цвинтар з боку садового
товариства „Маяк", встановлені попереджаючі знаки про .заборону поховань.
Також с розділяюча дорога. Таким чином, враховуючи існуюче судове
рішення, яке виконане Малоданилівською селищною радою, суд вважає, що
порушено право позивачки достатнім чином відновлено і змісту у
перепохованні матері позивачки, яке призведе до великих моральних
страждань відповідачки, не має.
Щодо матеріальної, шкоди, яку начебто, нанесла позивачці відповідачка, то суд вважає, що жодного доказу цих вимов позивачка не надала, не впізнала, і не вказала конкретно відповідачку, як таку, що вирубила її дерева, кущі та інші насадження, особисто ображала її, чи принижувала її честь та гідність. Самого існування таких зелених насаджень позивачка не довела. Позивачкою жодним чином не доказано також, що саме незаконне П поховання, зроблене відповідачкою ОСОБА_2 спричинило хворобу, на ц яку вона посилається. Як вбачається з наданої позивачкою адміністрації поліклініки №17 "Будівельник" довідки від 28.11.2002 року, ОСОБА_1 спостерігається в ГП №17 з 1987 року із хворобами, на які вона посилається у позовних вимогах, тобто ці захворювання виникли в неї ще до того, як відповідачка зробила поховання на цьому цвинтарі. Враховуючи вищевказане, а також вік позивачки, суд не знаходить лричинно-наслідкового зв'язку між діямі відповідачки і хворобами позивачки.
Проте, враховуючи, що відповідачкою ОСОБА_2 дійсно були порушені правила та норми п.3.5 „Санітарних Правил та Норм „2.2.2028.99"", звідно яких відстань від цвинтаря до колективних садів та городів має бути не менше 300 метрів, вона своїми діями, встановлюючи мовили па закритому цвинтарі, дійсно порушила права позивачки і спричинила їй моральну шкоду, примусивши її спостерігати нову могилу на закритому цвинтарі, біля своєї садової ділянки. Кожна людина має право на повагу до свого житла згідно, ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини. Діями відповідачки ОСОБА_2 таке право позивачки було порушено. Згідно ст. 1167 ЦК України (в ред. 2004 р.) та ст. 440-1 ЦК України (в ред. 1963 р.) моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла за умови наявності провини цієї особи.
Розмір відшкодування такої шкоди, суд, з урахуванням вжитих третьою особою на боці відповідачів Малоданилівською селищною радою заході.в по відновленню прав позивачки встановлює у 200 гривень з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,209, 212, 214-21Ь,224,226 ЦІ1К України, ст. 8 Європейської Конвенції, з прав людини, Ст. 1167 ЦК України (в ред. 2001 р.), ст. 440-1 ЦК України (в ред. 1963 р.),
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про зобов"язання перепоховання померлих родичів, та. стягнення матеріального;
збитку та моральної шкоди ЗАДОВОЛЬНИТИ частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1у відшкодування моральної шкоди 200 нривєнь.
В іншій частині позовних вимог . ОСОБА_1до ОСОБА_2ВІДМОВИТИ.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апслляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею' її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295) ЦПК України.