АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16 серпня   2018 року м. Чернівці

справа № 726/539/16-ц

Апеляційний суд Чернівецької області у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1, розглянувши клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 липня 2018 року у цивільній праві за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 липня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Посилається на те, що повний текст рішення суду першої інстанції ним було отримано 16 червня 2018 року, у межах строку на апеляційне оскарження, а саме, 07 липня 2018 року ним було подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області, проте ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 09 липня 2018 року апеляційну скаргу повернуто та роз’яснено порядок подачі скарги через суд першої інстанції.

Вважає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважних причин.

Вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч.3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, повний текст рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 липня 2018 року було отримано представником ОСОБА_2 - ОСОБА_4 15 червня 2018 року, у межах строку на апеляційне оскарження, а саме, 07 липня 2018 року ним було подано

Справа №726/539/16-ц

Провадження №22-ц/794/926/18         Головуючий у 1 інстанції Байцар Л.В.

Категорія 27 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області. Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 09 липня 2018 року апеляційну скаргу повернуто апелянту. 06 серпня 2018 року апеляційну скаргу було надіслано засобами поштового зв’язку на адресу Садгірського районного суд м. Чернівці

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя, яке може бути забезпечено шляхом розгляду по суті та наданні належної оцінки доводам заінтересованої сторони.

Також у низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Так, у справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Враховуючи наведене вище, та те що апелянт у межах строків апеляційного оскарження звернувся до апеляційного суду Чернівецької області з скаргою на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 липня 2018 року, проте, вона була повернута для подання до районного суду та з метою дотримання пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечення доступу до суду, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 має право на поновлення процесуального строку оскарження рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.127, 354 ЦПК України,

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 липня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Половінкіна Н.Ю.