ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року           справа №805/2450/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 805/2450/18-а (головуючий суддя І інстанції – Галатіна О.О.), складене в повному обсязі 25 травня 2018 року в м. Слов’янськ Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

                                                       ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про:

-          визнання неправомірним нарахування з 01 жовтня 2017 року відповідачем пенсії позивачу по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи;

-          визнання неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії  позивачу з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року;

-          зобов’язання управління до перерахунку та виплати позивачу з 01 жовтня 2017 року пенсії позивача по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, за який відбувається нарахування цієї пенсії (а.с. 3-4).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року  позовні вимоги задоволені. Визнано неправомірними дії щодо неперерахування Управлінням пенсійного Фонду України  м. Краматорську Донецької області з 01 жовтня 2017 року ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області у не перерахунку ОСОБА_1 пенсії з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, у зв’язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 01 жовтня 2017 року, виходячи із п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с. 56-58).

Не погодившись з судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції невірно дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії  відповідно до статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки він не проходив дійсну строкову службу під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с. 62-64).

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

15 серпня 2018 року від позивача до канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

16 серпня 2018 року до канцелярії суду від позивача та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) є інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, одержує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок ЧАЄС у розмірі 3 702,60 грн. (а.с. 5-8, 11-12).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив провести з 01 жовтня 2017 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Листом від 26 березня 2018 року № 95/С-10-01-012 відповідачем надано відповідь, в якій зазначено, що оскільки участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбулась не під час проходження дійсної строкової служби, права на проведення перерахунку пенсії згідно з Постановою КМУ від 15 листопада 2017  року № 851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач не має  (а.с. 11-12).

Не погодившись із не проведенням перерахунку пенсії позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, відповідно до статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Перевіряючи відповідність закону вчиненої суб’єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок дій територіальних органів ПФУ при розгляді та вирішенні заяв фізичних осіб громадян з приводу призначення (перерахунку) пенсії визначений ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та конкретизований нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у силу яких рішення у формі протоколу за матеріалами звернення має бути прийнято протягом 10 днів з дня надходження заяви за формою згідно з Порядком №22-1.

Результати розгляду суб’єктом владних повноважень звернення громадянина з питання призначення (перерахунку) пенсії у порядку ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ані за строком прийняття рішення, ані за процедурою, ані за формою волевиявлення закону не суперечать.

Стаття 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 01 липня 1992 року № 2532-12 у редакціях: Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V (діяла до 01 жовтня 2017 року) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.

Частиною 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V було  визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження строкової військової служби.

Враховуючи вищезазначене, ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідно до записів в трудовій книжці, позивач 25 грудня 1985 року по 20 квітня 1992 року проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 9)

З 07 липня 1989 по 21 вересня 1989 виконував службові обов’язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідної довідкою (а.с. 10).

Згідно довідки Серії МСЕ № 064261 позивач є особою з ІІ групою інвалідності по захворюванню пов’язаному з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та у відповідності до копії посвідчення Серія А № 144304 с - позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії (а.с. 7, 8).         Копією посвідчення від 20 травня 2009 року серії Є № 121152 підтверджено, що позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни (а.с. 7).

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII видами військової служби є, зокрема, строкова військова служба.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» строки строкової військової служби в календарному обчисленні встановлюються: для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців; для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти спеціаліст або магістр, - до 12 місяців.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що позивач проходив строкову службу під час ліквідації  аварії на ЧАЕС.

Виходячи з аналізу вищевказаних документів та норм матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач є інвалідом ІІ групи, отримав інвалідність внаслідок участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, однак брав участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях не під час проходження дійсної строкової служби, відтак, він не має право на перерахунок пенсії. обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відтак, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів           Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є  неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції згідно ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

          Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області – задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 805/2450/18-а – скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім  випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 серпня 2018 року.

Судді                                                                                           Т.Г.Арабей

                                                                                                     ОСОБА_2

                                                                                               ОСОБА_3