ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6320/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Місце ухвалення: м. Одеса

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Лавришині А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарком" до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дарком" (далі Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі Митниця), та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Митниці щодо повернення позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів;

- зобов'язати Митницю підготувати висновки на повернення Товариству з Державного бюджету України надміру сплачених сум митних платежів у загальному розмірі 6 075 149,82 грн. та передати висновки згідно з реєстром висновків для виконання відповідному органу Казначейства.

В обґрунтування позовних вимог Товариство посилалося на протиправну відмову відповідача у поверненні надмірно сплачених коштів, оскільки в судовому порядку встановлено неправомірність рішень митного органу, які зумовили їх сплату.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що у спірних правовідносинах діяв у відповідності до приписів МК України та посилався на відсутність підстав для складання висновку та направлення його до відповідного органу Казначейства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року позовні вимоги Товариства задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Одеської митниці ДФС щодо повернення ТОВ "Дарком" з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у загальному розмірі 6 075 149,82 грн. (у т.ч. з ввізного мита - 460 827,74 грн., з додаткового імпортного збору - 13 415,03 грн., з ПДВ - 5 600 907,05 грн.).

Зобов'язати Одеську митницю ДФС підготувати висновки на повернення ТОВ "Дарком" з Державного бюджету України надміру сплачених сум митних платежів у загальному розмірі 6 075 149,82 грн. (у т.ч. з ввізного мита - 460827,74 грн., з додаткового імпортного збору - 13 415,03 грн., з ПДВ - 5 600 907,05 грн.) та передати висновки згідно з реєстром висновків для виконання відповідному органу Казначейства.

В апеляційній скарзі Митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт наполягає, що:

- судове рішення про зобов'язання підготувати висновок про повернення надміру сплачених позивачу до Державного бюджету України платежів і подати його для виконання до ГУ ДКС України в Одеській області за відсутності інформації щодо наявності або відсутності у платника податків податкового боргу, суперечить положенням п. 43.1, 43.2 ст. 43 ПК України, пункту 3 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 №1146;

- судом першої інстанції надана неналежна оцінка тому, що позивач звертався до Митниці із заявами від 30 вересня 2016 року №30/09/02, від 18 жовтня 2016 року №18/10/01, які в порушення положення пункту 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, який затверджений Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 не містили підпису головного бухгалтера підприємства;

- у разі скасування судовими органами рішення митниці про коригування митної вартості товарів висновок про наявність надмірної сплати до бюджету податків та про розмір надмірно сплаченої платником податків суми має бути зроблений після прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Також, в апеляційній скарзі містяться заперечення на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року про відмову у задоволені клопотання Митниці про зупинення розгляду справи, а також ухвалу постановлену за розглядом питання про відвід (самовідвід).

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року та ухвалення нового судового рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Крім того, апелянт просить стягнути з позивача на користь Митниці всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження.

За результатами наданого позивачем до митного оформлення товару митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060804/2015/000041/2 від 26.12.2015 року, №500060804/2015/000042/2 від 26.12.2015 року, №500060804/2016/000002/2 від 29.01.2016 року, №500060804/2016/000003/2 від 02.02.2016 року, №500060804/2016/000006/2 від 15.02.2016 року, №500060804/2016/000009/2 від 22.02.2016 року, №500060804/2016/000010/2 від 22.02.2016 року, №500060804/2016/000011/2 від 22.02.2016 року, №500060804/2016/000012/2 від 22.02.2016 року, №500060804/2016/000013/2 від 23.02.2016 року, №500060804/2016/000014/2 від 24.02.2016 року, №500060804/2016/000015/2 від 25.02.2016 року, №500060804/2016/000016/2 від 25.02.2016 року, №500060804/2016/000017/2 від 26.02.2016 року, №500060804/2016/000018/2 від 26.02.2016 року, №500060804/2016/000019/2 від 26.02.2016 року, №500060804/2016/000020/2 від 26.02.2016 року, №500060804/2016/000021/2 від 01.03.2016 року, №500060804/2016/000022/2 від 01.03.2016 року, №500060804/2016/000023/2 від 02.03.2016 року, №500060804/2016/000025/2 від 03.03.2016 року, №500060804/2016/000024/2 від 03.03.2016 року, №500060804/2016/000025/2 від 04.03.2016 року, №500060804/2016/000026/2 від 04.03.2016 року, №500060804/2016/000027/2 від 12.03.2016 року, №500060804/2016/000029/2 від 14.03.2016 року, №500060804/2016/000030/2 від 14.03.2016 року, №500060804/2016/000031/2 від 15.03.2016 року, №500060804/2016/000032/2 від 16.03.2016 року, №500060804/2016/000033/2 від 17.03.2016 року, №500060804/2016/000034/2 від 17.03.2016 року, №500060804/2016/000035/2 від 21.03.2016 року, №500060804/2016/000037/2 від 22.03.2016 року, №500060804/2016/000038/2 від 23.03.2016 року, №500060804/2016/000039/2 від 23.03.2016 року, №500060804/2016/000040/2 від 23.03.2016 року (далі по тексту - Рішення про коригування митної вартості товару) та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060804/2015/00115 від 26.12.2015 року, № 500060804/2015/00116 від 26.12.2015 року, № 500060804/2016/00003 від 29.01.2016 року, № 500060804/2016/00004 від 02.02.2016 року, № 500060804/2016/00007 від 15.02.2016 року, № 500060804/2016/00010 від 22.02.2016 року, № 500060804/2016/00011 від 22.02.2016 року, № 500060804/2016/00012 від 22.02.2016 року, № 500060804/2016/00013 від 22.02.2016 року, №500060804/2016/00014 від 23.02.2016 року, № 500060804/2016/00015 від 24.02.2016 року, № 500060804/2016/00016 від 25.02.2016 року, № 500060804/2016/00017 від 25.02.2016 року, № 500060804/2016/00018 від 26.02.2016 року, № 500060804/2016/00019 від 26.02.2016 року, № 500060804/2016/00020 від 26.02.2016 року, № 500060804/2016/00021 від 26.02.2016 року, № 500060804/2016/00022 від 01.03.2016 року, № 500060804/2016/00023 від 01.03.2016 року, № 500060804/2016/00024 від 02.03.2016 року, № 500060804/2016/00026 від 03.03.2016 року, № 500060804/2016/00027 від 03.03.2016 року, № 500060804/2016/00029 від 04.03.2016 року, № 500060804/2016/00030 від 04.03.2016 року, № 500060804/2016/00031 від 12.03.2016 року, № 500060804/2016/00034 від 14.03.2016 року, № 500060804/2016/00035 від 14.03.2016 року, № 500060804/2016/00037 від 15.03.2016 року, № 500060804/2016/00038 від 16.03.2016 року, № 500060804/2016/00039 від 17.03.2016 року, № 500060804/2016/00040 від 17.03.2016 року, № 500060804/2016/00041 від 21.03.2016 року, № 500060804/2016/00045 від 22.03.2016 року, № 500060804/2016/00046 від 23.03.2016 року, № 500060804/2016/00048 від 23.03.2016 року, № 500060804/2016/00049 від 23.03.2016 року (далі по тексту - Картки відмови в прийнятті митних декларації).

Декларантом були заповнені та подані до митного органу нові митні декларації, в яких митна вартість товару була задекларована за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та за резервним методом визначення митної вартості на підставі вказаних Рішень. Товар було випущено в обіг під фінансову гарантію на підставі ст. 55 МК України.

З суми, на яку було збільшено митну вартість товару, позивачем було сплачено митні платежі на підставі ст. 55 МК України (фінансова гарантія) у загальному розмірі 6 075 149,82 грн. (у т.ч. з ввізного мита - 460 827,74 грн., з додаткового імпортного збору - 13 415,03 грн., з ПДВ - 5 600 907,05 грн.).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року (справа №815/1718/16) задоволено позовні вимоги Товариства до Митниці. Судом визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості товару та Картки відмови в прийнятті митних декларації.

Оскільки оплата митних платежів проведена позивачем з урахуванням рішень митного органу, скасованих в судовому порядку, 30 вересня 2016 року та 18 жовтня 2016 року Товариство звернулось до Митниці із заявами про повернення надмірно сплачених коштів у загальному розмірі 6 075 149,82 грн.

Листом №3794/10/15-70-19-01 від 25 жовтня 2016 року Товариство було повідомлено, що з метою завершення процедури контролю правильності визначення митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митницею вжито заходів з підготовки запиту до уповноваженого органу іноземної держави щодо надання документального підтвердженої інформації про автетичность документів, поданих органу доходів і зборів для підтвердження митної вартості товарів. Питання щодо повернення коштів буде вирішено після надходження та в залежності від змісту отриманої інформації уповноваженого органу іноземної держави.

Зазначена відповідь зумовила Товариство звернутися до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що за наявності рішень судів, якими визнано протиправними та скасовано спірні Рішення про коригування митної вартості товарів, та заяв платника податків, поданих до митниці у встановленому порядку, Митницею протиправно не виконано процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї чинним законодавством. З метою відновлення порушених прав позивача суд зобов'язав Митницю вжити відповідних заходів з повернення платнику податків надмірно сплачених митних платежів у передбаченому законодавством порядку.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст. 45 Бюджетного кодексу України, ст. 301 МК України, Наказу Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 "Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

За приписами ст. 43 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Частиною 3 ст. 301 МК України встановлено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Алгоритм дій державних органів щодо повернення платникам податків, зокрема, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, врегульовано Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби від 20.07.2007 року №618.

Так, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 Розділу ІІІ зазначеного Порядку, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Вказана заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Уповноважений Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

При цьому, виходячи зі змісту п.11 цього Порядку відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.

Судом першої інстанції встановлений факт належного звернення позивача у встановленому порядку до митного органу на підставі рішення суду, яким визнано протиправними та скасовані Рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що не виконання за таких обставин митним органом процедурних обов'язків щодо вирішення питання про повернення надміру сплачених платником коштів є протиправною бездіяльністю органу, а отже визначення обов'язку митного органу прийняти висновок про повернення з бюджету надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, є належним способом відновлення порушеного права Товариства.

Митниця, у поданій апеляційні скарзі, на підтвердження правомірності своїх дій посилається на відсутність в заявах Товариства про повернення надмірно сплаченого мита та додаткового імпорту підпису бухгалтера та ненадання доказів відсутності податкового боргу.

Судова колегія не приймає ці доводи, оскільки з листа Митниці №3794/10/15-70-19-01 від 25.10.2016 вбачається, що єдиною підставою для відмови у повернення надмірно сплачених коштів стало очікування відповіді від уповноваженого органу іноземної держави. Отже, митним органом було визнано право Товариства на повернення надміру сплачених коштів.

До того, в силу положень ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Також, судова колегія вважає необґрунтованими посилання апеляційної скарги на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року, якою зупинено виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року, додаткової постанови Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року по справі №815/1718/16 до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги у даній справі, оскільки, зазначені постанова суду першої інстанції, як і ухвала апеляційного суду примусовому виконанню не підлягали. А доказів зупинення касаційним судом дії зазначених судових рішень Митницею надано не було.

До того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 серпня 2017 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року, додаткову постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року адміністративний позов Товариства задоволено. Визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості товару та Картки відмови в прийнятті митних декларації.

Посилання Митниці на порушення суддею Єфіменко К.С. норм процесуального права при розгляді справи № 815/1718/16, що на думку апелянта, може викликати сумнів у неупередженості судді, судова колегія не приймає до уваги, як неаргументовані.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Отже, не підлягає задоволенню клопотання Митниці про стягнення з позивача на її користь судових витрат, оскільки відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2018 року.

Головуючий суддя: Бітов А.І.

Суддя: Суддя: Ступакова І.Г. Лук'янчук О.В.