ЄУН: 336/12574/23

Провадження №: 1-кс/336/1641/2023

ВАЛА

щодо надання дозволу на затримання з метою приводу

19.12.2023 слідча суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя  ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі, клопотання слідчої СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції  ОСОБА_3 в рамах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082080002014 від 28.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про його привід для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ВСТАНОВИВ:

18.12.2023 надійшло клопотання в обґрунтування чкого слідча посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину, судимість за який не знята та не погашена у встановлений законом порядку на шлях виправлення і перевиховання не став та скоїв аналогічний злочин за наступних обставин:

Так, 27.11.2023, приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану відповідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з проникненням у житло, діючи повторно з корисливих мотивів, розуміючи наслідки своїх злочинних дій та передбачаючи їх настання, за допомогою дерев`яного фрагменту деревини, який він знайшов на території домоволодіння АДРЕСА_1 , та поклавши його в наволочку з написом «Marvel», яку він приніс з собою, обома руками розбив скло у вікні буд. АДРЕСА_1 , тим самим проник до приміщення зазначеного будинку.

Далі ОСОБА_4 , розуміючи, що його злочинні дії носять відкритий характер, не зупиняючись на досягнутому, не реагуючи на заклики потерпілого ОСОБА_5 , припинити протиправні дії, відкрито викрав з карману сорочки, яка в той момент була одягнена на останньому, грошові кошти в сумі 20.000 грн, та перебуваючи в приміщенні вказаного домоволодіння викрав чоловічу сумку чорного кольору з написом: «HONGYUNDA», яка належить потерпілому ОСОБА_6 , вартістю 100 гривень 00 копійок.

Разом з цим, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, не реагуючи на вимогу потерпілого ОСОБА_5 повернути грошові кошти та сумку, зник з місця скоєння злочину, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 20 000 гривень, 00 копійок, та потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 100 гривень 00 копійок.

Своїми умисними діями, котрі виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення (злочин) передбачений ч. 4 ст. 186 КК України.

На теперішній час у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України вручено підозру: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, не одруженому, який має середню освіту, не працюючому, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому: 14.06.2023 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України, покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із застосування ст. 75 КК України – 1 рік іспитового терміну.

«28» листопада 2023 року було вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 про те, що він підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення (злочин) передбачений ч. 4 ст. 186 КК України.

Підставою для повідомлення підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, а саме відкритому викраденні чужого майна (грабіж), яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, є:

?Протоколом огляду місця події від 27.11.2023 за адресою: АДРЕСА_1 ;

?Протоколом огляду місця події від 27.11.2023 за адресою: АДРЕСА_3 ;

?Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ;

?Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ;

?Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_5 від 28.11.2023;

?Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

?Протоколом огляду предмета: наволочка червоного кольору з подушкою, вилучена в ході омп за адресою: АДРЕСА_1 ;

?Протоколом огляду предмета: підковдра, вилучена в ході омп за адресою: АДРЕСА_3 ;

?Протоколом огляду предмета: сумка чорного кольору із скретч карткою;

?Постановою про визнання речовим доказом речей, що вилучені в ході огляду місця події від 27.11.2023 за адресою: АДРЕСА_1 ;

?Постановою про визнання речовим доказом речей, що вилучені в ході огляду місця події від 27.11.2023 за адресою: АДРЕСА_3 ;

?Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;

?Слідчим експериментом за участі ОСОБА_4 ;

?Заявою підозрюваного ОСОБА_4 про добровільну видачу грошових коштів на суму 15 850 грн.;

?Постановою про визнання речовим доказом грошових коштів на суму 15 850 грн.;

?Протоколом огляду предмета: грошові кошти на загальну суму15 850 грн.

Крім того, згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може:

?переховуватися від органів досудового розслідування;

?незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 , оскільки є знайомим, та підозрюваному відомо місце проживання свідка;

?незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;

?зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, оскільки на даний час досудовим розслідуванням не встановлено усіх обставин, які згідно ст.91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення можливих співучасників злочину;

?вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за скоєння корисливого злочину, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, та під час іспитового строку знову скоїв кримінальне правопорушення.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , скоїв особливо тяжкий злочин, за який Кримінальним Кодексом України передбачено покарання, у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

14.06.2023 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя ОСОБА_4 , був засуджений за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік, якщо він в період всього іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки. Підозрюваний ОСОБА_4 не дотримався покладених на нього обов`язків та в період іспитового строку, а саме 27.11.2023 скоїв нове кримінальне правопорушення.

28.11.2023 в порядку ст. 40, 93 КПК України з Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області була надана інформація про те, що підозрюваний ОСОБА_8 перебуває на обліку в установі. Окрім того, з 01.09.2023 центром пробації проводились заходи із встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 та 10.10.2023 було заведено розшукову справу №51752304 у ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області з метою пошуку засудженого, що свідчить про те, що ОСОБА_4 має схильність до переховування від органів влади та правопорядку.

Також, ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу, не має постійного місця мешкання, веде асоціальний спосіб життя, відсутні стійки соціальні зв`язки ( не має на утриманні дітей, не одружений);

Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик, що підозрюваний  ОСОБА_4  перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі.

Зазначені вище обставини у свою чергу підтверджують небажання підозрюваного ОСОБА_4 свідчать про те, що останній є суспільно небезпечною особою для громадян України, може продовжити вчинювати злочини, що у свою чергу підтверджує ризики, які були вставлені органом досудового розслідування.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

З метою уникнення покарання, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, в тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а тому Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

З урахуванням вивчення особистості підозрюваного ОСОБА_4 , а також його репутації, аналізуючи факти скоєних ним кримінальних правопорушень відносно потерпілої сторони, свідка встановлено, що підозрюваний постійного, офіційного джерела прибутку не має, неодноразово вчиняв злочини, що дає достатні підстави вважати, що знаходячись на свободі, підозрюваний вчинить інші кримінальні правопорушення (злочини), що також є одним з ризиків невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

Наявність у підозрюваного місця проживання, не виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не засвідчують відсутність наміру переховування від слідства та суду.

Таким чином, вказані обставини дають достатні підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим у п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 , буде переховатися від органів досудового розслідування й суду, впливати на свідків та осіб, причетність яких до інкримінованого йому злочину підлягає перевірці, а тим самим перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, забезпечити виконання процесуальних рішень у провадженні.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого.

Зазначені вище обставини у свою чергу підтверджують небажання підозрюваного ОСОБА_4 робити висновки та ставати на шлях виправлення, а також свідчать про те, що останній є суспільно небезпечною особою для громадян України, може продовжити вчинювати злочини, що у свою чергу підтверджує ризики, які були вставлені органом досудового розслідування.

       Спосіб життя ОСОБА_4 , а саме систематичне скоєння корисливих кримінальних правопорушень, принципове ігнорування встановлених норм моралі в суспільстві, свідчать про неможливість забезпечення більш м`якими запобіжними заходами мети їх застосування, а саме запобіганню ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи те, що підозрюваний  ОСОБА_4 не працевлаштований, та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливе;

28 листопада 2023 року підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи у слідчого СВ ВП №3 ОСОБА_3 , отримав повістку про виклик на 01.12.2023 о 10-00 год, для проведення слідчих дії. Окрім того, 28.11.2023 ОСОБА_4 отримав повістку на 30.11.2023 о 10-00 год, для проведення слідчих дії. Однак, останній на жодний виклик по повістці не з`явився, причину свого не прибуття до слідчого не повідомив.

12.12.2023 рідний брат підозрюваного – ОСОБА_9 , перебуваючи у слідчого СВ ВП №3 ОСОБА_3 , отримав повістку про виклик ОСОБА_4 на 11:00 13.12.2023, 14.12.2023 та 15.12.2023, для проведення слідчих дії. Однак, підозрюваний на жодний виклик по повістці не з`явився, причину свого не прибуття до слідчого не повідомив.

Відповідно до ст. 136 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , був своєчасно проінформований про виклик до слідчого, що підтверджується корінцем повістки про виклик.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого.

       Спосіб життя підозрюваного ОСОБА_4 , саме систематичне скоєння корисливих кримінальних правопорушень, принципове ігнорування встановлених норм моралі в суспільстві, порушення покладених на нього обов`язків передбачених ст.75 КК України, свідчать про неможливість забезпечення більш м`якими запобіжними заходами мети їх застосування, а саме запобіганню ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити нове корисне кримінальне правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним

ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливе;

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 188 КПК Українипередбачено що клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, і обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказуюсь на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені уст. 177 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено та підтверджується матеріалами клопотання, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Крім цього встановлено, що підозрюваний він уникає явки в слідче відділення, проживає за межами області, свідомо не виконує обов`язок прибувати на виклики.

На підставі ст. 190 КПК Україниухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити крім іншого, посилання на обставини, які дають підстави для висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу; щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини 4 статті 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання.

       Згідно із ч. 3ст. 190 КПК, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду, закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній; закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії, або відкликання ухвали прокурором.

Відповідно до ч. 2, ч. 4ст. 176 КПК Українитимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом; запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що мають місце підстави для надання дозволу на затримання ОСОБА_10 з метою його приводу до суду для вирішення питання про обрання такому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, переховується від органів досудового розслідування, що є підставою для застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 187,188,189,190,309 КПК України слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного у ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.

Відповідно до ст. 191 КПК Українизатримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов`язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.

Виконання ухвали доручити слідчому СВ ВП №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_11 .

Після виконання ухвали необхідно терміново повідомити суд та прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_1