Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2018 р. Справа№805/4427/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради про:

- визнання неправомірними дії щодо відмови у поновлені виплати допомоги при народженні дитини;

- визнання неправомірним та скасування Рішення № 1993 від 06.10.2017 року про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини;

- зобов'язання призначити та здійснити виплату недоотриманої допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.04.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

08.06.2018 року позивач направив адміністративний позов, який надійшов на адресу суду 12.06.2018 року з позовними вимогами до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради про: визнання неправомірними дії щодо відмови у поновлені виплати допомоги при народженні дитини; визнання неправомірним та скасування Рішення № 1993 від 06.10.2017 року про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини; зобов'язання призначити та здійснити виплату недоотриманої допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.04.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є внутрішньо переміщеною особою та з 16.08.2017 року їй призначено допомогу при народженні дитини в розмірі 10320 грн одноразово та 860 грн щомісячно. Однак, Рішенням УПСЗН від 23.03.2016 року виплата допомоги була припинена з підстав п.1 Порядку №637, у зв'язку з ненаданням карткового рахунку ПАТ «Державний ощадний банк України», особова справа знята з обліку 01.04.2016 року, однак позивача не повідомлено. У зв'язку з переїздом до м.Краматорська, 29.08.2017 року позивач звернулась за продовженням виплати допомоги при народжені дитини. Рішенням №1993 від 06.10.2017 року відмовлено у поновлені з підстав п.13 Порядку №1751, у зв'язку з надходженням заяви про поновлення виплати поза межами 12 місяців після припинення виплати допомоги. Зазначає, що оскільки є внутрішньо переміщеною особою у відповідності до чого всі виплати здійснюються відповідно до Постанови №365 «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та у разі зупинення поновлюються після ідентифікації у ПАТ «Ощадбанк». Дії відповідача вважає незаконними, оскільки не допускала порушень діючого законодавства та 12 місячного строку для поновлення соціальних виплат.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого зазначив, що рішенням УСЗН Монастирищенської райдержадміністрації від 26.02.2015 року позивачу призначена допомога при народженні дитини ОСОБА_2 - разова допомога при народженні дитини на період з 01.10.2014 року по 31.10.2012 року у сумі 10320,00грн, та щомісячна допомога при народженні дитини на період з 01.11.2014 року по 31.10.2017 року у сумі 860,00грн. Рішенням УСЗН Монастирищенської районної держадміністрації від 23.03.2016 року позивачу припинена виплата допомоги при народженні з 01.04.2016 року на підставі п.1 Порядку №637 (заявником не надано картковий рахунок ПАТ "Державний ощадний банк України"), особова справа знята з обліку з 01.04.2016 року. Поновлення (призначення) допомоги при народженні дитини здійснюється відповідно до п. 13, п.54 Порядку №1751. Відповідно до діючого на час звернення за поновленням виплати допомоги при народженні дитини п. 13 Порядку №1751 на підставі абзаців 30, 33 п.13 вищезазначеного Порядку, виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі виникнення «інших обставин» та поновлюється у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один із батьків дитини, опікун), звернулася протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначав допомогу, з письмовою заявою. Заява позивача про поновлення виплати допомоги при народженні дитини надійшла 29.08.2017 року, тобто поза межами 12 місяців після припинення позивачу допомоги. На підставі вищезазначеного рішенням управління від 06.10.2017 року позивачу відмовлено в поновленні (призначенні) допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п. 13 Порядку №1751. Отже, Управління діяло в межах своїх повноважень, дотримуючись норм діючого законодавства, оскільки відсутні підстави для поновлення (призначення) допомоги при народженні дитини. Таким чином, управління праці та соціального захисту населення діяло правомірно. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2018 року позовну заяву залишено без руху та у зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1) відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради (код ЄДРПОУ 25953617) є суб'єктом владних повноважень, згідно статті 43 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила дитину ОСОБА_2.

Рішенням УСЗН Монастирищенської райдержадміністрації від 26.02.2015 року позивачці призначена допомога при народженні дитини у наступних розмірах:

- 10320,00грн. - разова допомога при народженні дитини на період з 01.10.2014 року по 31.10.2017 року;

- 860,00грн. - щомісячна допомога при народженні дитини на період з 01.11.2014 року по 31.10.2017 року.

Рішенням УСЗН Монастирищенської районної держадміністрації від 23.03.2016 року позивачу припинена виплата допомоги при народженні з 01.04.2016 року на підставі п.1 Порядку №637, оскільки заявником не надано картковий рахунок ПАТ "Державний ощадний банк України" та особова справа знята з обліку з 01.04.2016 року.

29.08.2017 року на адресу управління надійшла заява позивача про поновлення виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням УПСЗН Краматорської міської ради №1993 від 06.10.2017 року позивачу відмовлено в поновленні (призначенні) допомоги при народженні дитини на підставі п. 13 Порядку №1751.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, суд приходить до наступного.

Спірним питанням в даній справі є правомірність відмови відповідача у поновленні позивачу виплати допомоги при народженні дитини.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII (далі - Закон №2811), громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. У разі, коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила, встановлені цим договором. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Статтею 10 Закону №2811 передбачено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Частинами 7, 9 статті 11 Закону №2811, визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

При цьому суд зазначає, що обставини (умови) припинення виплати допомоги, визначені ч. 9 ст. 11 Закону №2811 є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають, адже, саме на усунення можливих порушень прав дитини, на думку суду, положення абзацу сьомого ч.9 ст. 11 Закону - «у разі виникнення інших обставин», - визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду N 3-рп/2016 (v003p710-16) від 08.06.2016 року.

Також, відповідно до п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 року виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами двадцятим -двадцять сьомим, двадцять дев'ятим і тридцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

Отже, вказаною нормою Порядку передбачені певні обмеження, які стосуються строку подання заяви про поновлення виплати допомоги.

Разом з тим, вказані обмеження стосуються вичерпних підстав з яких відбулось припинення виплати.

Суд не погоджується з доводами відповідача зазначеним у відзиві щодо пропуску позивачем строку звернення до Управління за призначенням допомоги із посиланням на п.13 Порядку призначення і виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751, оскільки з аналізу вказаного пункту вбачаються підстави припинення виплати допомоги при народженні дитини з підстав невиконання батьківських обов'язків, відмови від дитини, передання її на виховання до інтернату чи інших закладів, тощо.

При цьому виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. Разом з тим, відповідачем не надано до суду відповідного рішення органу соціального захисту про припинення виплати державної допомоги при народженні дитини з підстав передбачених Законом №2811 або Порядком №1751.

Виплата державної допомоги була припинена позивачу відповідно до норм Порядку № 365, у зв'язку з ненаданням карткового рахунку ПАТ "Державний ощадний банк України".

Згідно частиною 2 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», від 20.10.2014 № 1706-VII (далі Закон №1706), Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1706, встановлено, що внутрішньо переміщена особа має право на отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування.

Суд зауважує, що припинення виплати допомоги позивачу відбулось не з підстав передбачених нормами Порядку №1751, а з підстав норм п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014р. "Про здійсненя соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", (далі - Постанова №637) тобто норм законодавства, яке стосується саме цієї категорії громадян.

Отже, поновлення виплат соціальної допомоги позивачу повинно бути здійснено в порядку зазначеному Постановою №637.

Згідно п. 1 Постанови №637, відновлення видаткових операцій проводиться публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України " з дати, наступної за днем проведення фізичної ідентифікації клієнта в установах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України .

Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих, органів міських, районах у містах (у разі їх утворення) рад або управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними у правліннями згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016р. № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам

Чинним законодавством не передбачені обмеження в часі щодо поновлення виплати допомоги при народженні дитини, припиненої на підставі Постанови №637.

Отже, в даному випадку відповідачем протиправно застосовано при зверненні позивача з заявою про поновлення виплати соціальної допомоги на дитину строки та положення норм, які не стосувались припнення зазначеної виплати.

Абзацом першим пункту 55 передбачено, що допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий час з моменту призначення, але не більш як за шість місяців з місяця звернення за її одержанням, крім випадків, визначених у абзаці десятому пункту 35 цього Порядку.

Абзацом 2 вказаного пункту передбачено, що призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень.

Також, за приписами пункту 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 (з наступними змінами), особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, держава зобов'язується забезпечити дитині захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Позивач , в сім'ї якої виховуються та проживає неповнолітня дитина, має право на державну допомогу, яка надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем заявлений позов фактично в інтересах дитини для його належного матеріального забезпечення.

Суд не погоджується з запереченнями відповідача зазначеним у відзиві на адміністративний позов і вважає, що відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності та законності підстав у відмові в виплаті державної допомоги при народженні дитини за спірний період.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідач не довів правомірність прийнятого рішення щодо відмови у поновлені позивачу виплати допомоги при народженні дитини.

Суд зауважує, що оскільки допомога при народжені дитини є призначеною за рішенням УСЗН Монастирищенської райдержадміністрації від 26.02.2015 року, рішенням УСЗН Монастирищенської районної держадміністрації від 23.03.2016 року позивачу припинена виплата допомоги при народженні з 01.04.2016 року, у зв'язку з чим належним захистом порушених прав позивача є зобов'язання відповідача поновити призначену позивачу допомогу при народженні дитини починаючи з 01.04.2016 року.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно вимог п.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання: АДРЕСА_2, 84303) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради (вул. Героїв Небесної сотні, 23,м. Краматорськ, Донецька область,84333 ) про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради щодо відмови у поновлені виплати допомоги при народженні дитини.

Визнати неправомірним та скасувати Рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради № 1993 від 06.10.2017 року про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради поновити призначену ОСОБА_1 виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 01.04.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради (код ЄДРПОУ 25953617) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складено 20.08.2018 року.

Суддя Христофоров А.Б.