ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2018 рокусправа № 808/1829/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

суддя - доповідач: Олефіренко Н.А.

судді: Шальєва В.А., Білак С.В.,

за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.

За участю представників:

Позивача - ОСОБА_2

Відповідача - Бірцинаєв В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 р. (суддя Конишева Олена Василівна) в адміністративній справі № 808/1829/18 за позовом ОСОБА_4 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в якому позивач просила визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_4 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року у справі № 2-а-6423/10/0812 за період з 25.05.2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 21.07.2017 року та зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_4 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року у справі № 2-а-6423/10/0812 за період з 25.05.2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 21.07.2017 року.

Позов обґрунтовано тим, що постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року зобов'язано відповідача перерахувати та виплачувати їй основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров'я у відповідності до ст.ст. 50, 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплачених сум з 25.05.2010 року по 22.07.2011 року. На виконання постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року управлінням було проведено перерахунок пенсії, в результаті якого нараховано 72 504,37 грн. за період з 25.05.2010 року по 22.07.2011 року. Через тривале невиконання постанови суду позивач була вимушена звернутися до Європейського суду з прав людини. На виконання рішення ЄСПЛ "Тихонова та інші проти України" від 17.11.2016 року, у липні 2017 року позивач отримала заборгованість по виплаті пенсії у розмірі 72 504,37 грн. (двома сумами у розмірі 67 186,28 грн. та 5318,09 грн.). Таким чином, позивач, починаючи з 25.05.2010 року, не у повному обсязі отримувала свою пенсію, що встановлено як судовими рішеннями національних судів так і рішенням Європейського суду з прав людини, а тому має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати. У квітні 2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення розрахунку та виплати їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована їй на підставі постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року за період з 25.05.2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 21.07.2017 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року позов ОСОБА_4 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчення дій - задоволено частково: визнано противоправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_4 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року у справі № 2-а-6423/10/0812 за період з 13.09.2012 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 21.07.2017 року та зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_4 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року у справі № 2-а-6423/10/0812 за період з 13.09.2012 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 21.07.2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга від позивачки ОСОБА_4 відповідно до якої вважає помилковим рішення суду в частині відмови. Зазначає що посилання суду першої інстанції на ту обставину що Постанова Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30.12.2010 року набрала законної сили лише 13.12.2012 року, а тому саме починаючи з цієї дати позов в частині зобов'язання відповідача щодо здійснення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії підлягає задоволенню. Вважає протиправним рішення суду першої інстанції в частині зменшення періоду з 13.09.2012 року по день фактичної виплати пенсії.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача, відповідач Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя зазначив, що вини в діях Пенсійного фонду що спричинили невчасну виплату сум пенсії не вбачається, оскільки своєчасна сплата унеможливлюється відсутністю фінансування Державного бюджету України на вказані видатки. Щодо посилання на норми Закона України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», зазнає що данні виплати не підпадають під визначення доходів передбачених Закона України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та мають разовий характер.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року, яка змінена постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2013 року, було зобов'язано УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя (натепер відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 21.12.2016 року правонаступником якого є Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя) перерахувати та виплатити ОСОБА_4 основну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 25.05.2010 року по 22.07.2011 року з урахуванням виплачених сум.

На виконання постанови суду управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4, в результаті чого було нараховано 72 504,37 грн. за період з 25.05.2010 р. по 22.07.2011 року.

На виконання рішення ЄСПЛ "Тихонова та інші проти України" від 17.11.2016 року позивачка отримала заборгованість по виплаті пенсії 21.07.2017 року у розмірі 72 504,37 грн. (двома сумами у розмірі 67 186,28 грн. та 5318,09 грн.). Таким чином, фактична виплата заборгованості з виплати пенсії відбулася лише 21.07.2017 року.

В своєму листі від 07.05.2018 № 238/О-1 відповідач зазначає, що доплату по проведенню перерахунку пенсії нараховано двома сумами на вересень 2011 року та на квітень 2013 року в загальній сумі 72504,37,99 грн. та, на думку відповідача, вона носить разовий характер, а тому нарахування компенсації втрат частини доходу не здійснюється.

Вважаючи, що в порушення вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон - № 1058-IV) відповідач при виплаті донарахованої за судовим рішенням суми пенсії не нарахував і не виплатив компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з доведеності позиції позивачки щодо протиправності дій відповідача щодо не виплати компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати, але вважав, правомірним зменшити періоду з 13.09.2012 року по день фактичної виплати пенсії, тобто з урахуванням строку набрання законної сили Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року.

З таким висновком колегія суддів не погоджується, вважає його помилковим з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згідно приписів ст.2 та ст.3 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під «доходами» у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, зазначені ст.ст.2,3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Слід вказати, що п.п 1,2 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Уряду від 21.02.2001р. №159, лише відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Так, у п.4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Також, у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку зазначено, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 Закону №2050-ІІІ та окремих положень Порядку, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Встановлено судовою колегією з матеріалів справи, постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року зобов'язано відповідача перерахувати та виплачувати їй основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров'я у відповідності до ст.ст. 50, 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплачених сум з 25.05.2010 року по 22.07.2011 року. На виконання постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року управлінням було проведено перерахунок пенсії, в результаті якого нараховано 72 504,37 грн. за період з 25.05.2010 року по 22.07.2011 року. Через тривале невиконання постанови суду позивач була вимушена звернутися до Європейського суду з прав людини. На виконання рішення ЄСПЛ "Тихонова та інші проти України" від 17.11.2016 року, у липні 2017 року позивач отримала заборгованість по виплаті пенсії у розмірі 72 504,37 грн. (двома сумами у розмірі 67 186,28 грн. та 5318,09 грн.). Таким чином, позивач, починаючи з 25.05.2010 року, не у повному обсязі отримувала свою пенсію, що встановлено як судовими рішеннями національних судів так і рішенням Європейського суду з прав людини.

Зазначена постанова суду 1-ї інстанції набрала законної сили та підлягає безумовному виконанню.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи та підтверджується письмовими поясненнями як позивача так і відповідача, на виконання вказаної постанови суду 1-ї інстанції від 30.12.2010 року, доплата була здійснена лише тільки у липні 2017 року.

Отже, оскільки тривале нарахування та виплата пенсії у меншому розмірі ніж передбачено Законом за минулі періоди сталося з вини пенсійного органу (відповідача) та фактично такий перерахунок та виплата були здійснені лише в липні 2017 року, колегія суддів приходить висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених йому на підставі рішення суду.

Щодо висновків суду першої інстанції стосовно зменшення періоду виплати пенсії з урахуванням часу набрання законної сили постановою Комунарського районного суду від 30.12.2010 року якою проведено перерахунок пенсії за період з 25.05.2010 року по 22.07.2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

Діючим законодавством передбачено, що судове рішення допускається до виконання лише після набрання ним законної сили, тобто після апеляційного розгляду справи або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, постановляючи рішення, суд першої інстанції офіційно підтвердив факт неправомірності дій відповідача саме за певний період, а тому такий факт неправомірності та протиправності виник з моменту їх вчинення відповідачем. Отже період порушеного права позивача встановлений рішенням суду, не підлягає обмеженню.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 р. в адміністративній справі № 808/1829/18 - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_4 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року у справі № 2-а-6423/10/0812 за період з 25.05.2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 21.07.2017 року.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_4 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2010 року у справі № 2-а-6423/10/0812 за період з 25.05.2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 21.07.2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 15.08.2018 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 16.08.2018 року.

Суддя - доповідач: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Згідно з оригіналом.

Помічник судді Ю.О.Поплавська