Справа № 482/648/18 21.08.2018 21.08.2018 21.08.2018

Номер провадження: 33/784/380/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Данилової О.О.,

із секретарем - Цуркан І.І.,

за участю особи, притягнутої до відповідальності - ОСОБА_1, його захисника - адвоката Бондаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2018 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2, фактично проживає у АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення - 10200 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,

У С Т А Н О В И В:

Постановою судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП (відмова від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння), з накладенням штрафу у розмірі 10200 грн. та позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

31 липня 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову судді з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. ОСОБА_1 зазначав, що не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, участі у розгляді справи не приймав у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, копію постанови отримав 12 липня 2018 року, але через необхідність продовжувати лікування зміг ознайомитись зі справою 25 липня 2018 року.

Перевіривши доводи, які містить клопотання, заслухавши ОСОБА_1, його захисника та вивчивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для поновлення строку на оскарження постанови судді з наступних підстав.

Загальні положення щодо строку оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення передбачені статтею 289 КУпАП. Цією нормою встановлено, що в разі пропуску строку на оскарження постанов цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Право на поновлення строку, в тому числі й на апеляційне оскарження, спрямоване на забезпечення реалізації права на «доступ до суду», запроваджене статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Проте це право не може бути необмеженим, оскільки в іншому випадку порушується принцип юридичної визначеності та остаточності судових рішень.

Європейський Суд неодноразово підкреслював, що в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення по справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року). Навіть у разі неповідомлення сторін про прийняті рішення у їхній справі, можливість поновлення строку на оскарження не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

Отже, при вирішенні питання про поважність причин, які зумовили порушення строку, необхідно враховувати, наскільки зазначені заявником причини є об'єктивними та дійсно перешкоджали або значно ускладнювали дотримання передбаченого законом строку.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд протоколу про адміністративне правопорушення проводився суддею 24 травня 2018 року.

Про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлявся за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, підписаним ним без будь-яких зауважень (а.с.1). За цією ж адресою визначена і юрисдикція суду, який буде розглядати справу.

Про вручення судового повідомлення про час та місце судового засідання адресату 28 квітня 2018 року свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14а).

Відомостей, які би викликали сумнів у дотриманні правил належного повідомлення особи ОСОБА_1 про розгляд справи, або клопотань про поважність причин відсутності чи відкладення розгляду від нього до суду не надходило.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що знав про розгляд справи 24 травня 2018 року, але не з'явився до суду через перебування на лікуванні. Вважав, що справу без нього не розглядатимуть.

Справу розглянуто суддею 24 травня 2018 року у відсутності ОСОБА_1 з дотриманням правил частини 1 статті 268 КУпАП.

Копію постанови від 24 травня 2018 року направлено на адресу ОСОБА_1 25 травня 2018 року (а.с. 18).

12 липня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про отримання копії постанови та того ж дня ознайомився з матеріалами справи та отримав цю копію (а.с. 22,27). Додатково знайомився з матеріалами справи і 25 липня 2018 року (а.с. 24).

Апеляційну скаргу відправлено поштовим зв'язком 31 липня 2018 року (а.с.45). ОСОБА_1 пояснив, що у цей період (12 липня -31 липня) отримував консультації та збирав довідки для подачі скарги.

До апеляційної скарги додані докази, що у період з 20 травня по 22 червня 2018 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, а з 22 червня 2018 року продовжував амбулаторне лікування (а.с. 32,33).

Встановлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1, перебуваючи на стаціонарному лікуванні до 22 червня 2018 року, у цей період не мав можливості реалізувати своє право на оскарження судового рішення, але, отримавши копію постанови 12 липня 2018 року, подав апеляційну скаргу лише через дев'ятнадцять днів (31 липня).

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що амбулаторне лікування, яке він проходив з 22 червня 2018 року полягає в тому, що він має дотримуватись обмежень у фізичному навантаженні, один раз на десять днів відвідує лікаря, періодично вживає ліки та робить масаж.

Будь-яких доказів того, що продовження амбулаторного лікування з 22 червня 2018 року унеможливлювало чи значно утруднювало подачу апеляційної скарги, ОСОБА_1 суду не надав.

У виписці з медичної картки амбулаторного хворого (а.с.33) відомості про те, що після 12 липня 2018 року стан здоров'я ОСОБА_1 значно погіршився, на що посилається апелянт, відсутні.

Отже, виходячи з того, що строк на оскарження починає перебіг з дня винесення постанови, а десятиденний строк сплинув навіть з дати отримання копії постанови (12 липня 2018 року), суд вважає недоведеним, що звернувшись 31 липня 2018 року з апеляційною скаргою на постанову від 24 травня 2018 року ОСОБА_1 пропустив десятиденний строк з поважних причин.

Відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді є підставою для повернення скарги особі, яка її подала.

Керуючись частиною 2 статті 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2018 року - відмовити.

Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області О.О. Данилова