УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді - Білан Н.О.

суддів - Лагнюка М.М., Матієк Т.В.,

за участю прокурора - Карпука Ю.О., засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 4 грудня 2009 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Коростень Житомирської області, громадянин України, українець, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше судимий 24.04.2002року Коростенським міським судом Житомирської області за ст. 15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі, 13.09.2006 року Коростенським міським судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 19.03.2009 року умовно-достроково на невідбутий термін покарання 10 місяців 16 днів,

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст.186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано до призначеного

__________________________

Справа № 11-а- 376 Категорія КК: ч.2 ст.186 ,ч.2 ст. 185 Головуючий у першій інстанції Кияшко А.О.

Доповідач Матієк Т.В.

покарання невідбуту частину покрання за вироком Коростенського міського суду Житомирської області від 13.09.2006 року та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Згідно з вироком, 16 липня 2009 року приблизно о 2 годині ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку № 25 по бульвару Перова в м. Києві, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, підійшов до автомобіля «ГАЗель» д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, та шляхом розбиття скла задніх лівих пасажирських дверей проник до салону вказаного автомобіля, звідки таємно викрав автомагнітолу «Панасонік», чим спричинив ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 600 грн.

Крім того, 26 липня 2009 року приблизно о 3 годині 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 24 по вул. Луначарського в м.Києві, підійшов до автомобіля «Опель Кадет» д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 та шляхом розбиття скла лівих передніх дверей проник до салону вказаного автомобіля, звідки таємно викрав автомагнітолу «Піонер», чим спричинив ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 612 грн.

Крім того, 31 липня 2009 року приблизно о 3.00 годині ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 5-Б по вул. Челябінській в м. Києві, зайшов у п'ятий під'їзд вказаного будинку, звідки таємно викрав тормозну котушку ліфтового об'єднання вартістю 855 грн. 55 коп., що належала ЗАТ «Отіс».

Крім того, 5 серпня 2009 року приблизно о 3.00 годині ОСОБА_1, перебуваючи на вул. Я.Гашека в м. Києві, скориставшись тим що за його діями ніхто не спостерігав, таємно викрав кришку каналізаційного колектора, вартістю 482 грн. 16 коп., що належала ВАТ АК «Київводоканал».

Крім того, 6 серпня 2009 року приблизно о 3.00 годині ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 12 по бульвару Верховної Ради в м. Києві, підійшов до автомобіля «ВАЗ 21124» д.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4, пошкодивши замок передніх лівих дверей, проник до салону вказаного автомобіля, звідки таємно викрав автомагнітолу «Піонер», чим спричинив ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 750 грн.

Крім того, 12 серпня 2009 року приблизно о 20.00 годині ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_5 та наніс один удар ногою в область грудної клітини. Застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_5, ОСОБА_1 відкрито викрав у нього гроші у сумі 165 грн. та мобільний телефон «Нокіа 5210» з абонентською карткою «Київстар» чим завдав йому матеріального збитку на загальну суму 318 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши до нього вимоги ст. 69 КК України. Апелянт посилається на те, що при призначенні йому покарання суд першої інстанції не врахував визнання ним своєї вину та його щире каяття у скоєному. Також вважає, що судом не було враховано стан його здоров'я та те, що він має неповнолітню доньку і батьків пенсійного віку.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію, пояснення прокурора, який заперечував проти апеляції, вважав вирок суду законним і обґрунтованим, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а вирок суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Висновок суду у вироку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинах при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений доказами, перевіреними судом в порядку, передбаченому ч.3 ст.299, ст.301-1 КПК України. Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, та за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, вчинене повторно, кваліфіковані правильно. Вказаний висновок суду ніким із учасників процесу не оскаржується.

У відповідності до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, з урахуванням тяжкості злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який не працює, характеризується посередньо, раніше неодноразово скоював злочин, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями інкримінованих статей кримінального закону, за які його засуджено із правильним застосуванням вимог ст.ст. 70, 71 КК України.

Ті обставини, на які посилається засуджений в апеляції, а саме: щире каяття та визнання ним своєї вини, були в повній мірі враховані судом при призначенні йому покарання, в тому числі, при визначенні йому остаточного виду та строку покарання.

Враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_1 злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості та до тяжкого злочину, обставини справи, кількість злочинних епізодів, дані про особу засудженого, який не працює, характеризується посередньо, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів проти власності, обставину, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, вказівки в апеляції на поганий стан здоров'я та на те, що засуджений має неповнолітню дитину і батьків пенсіонерів, не є достатніми підставами для пом'якшення призначеного

покарання, в тому числі для застосування до ОСОБА_1 вимог ст. 69 КК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, тобто відповідає вимогам ст.65 КК України.

Підстав для задоволення апеляції засудженого і зміни вироку суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 4 грудня 2009 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді: