[1]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно постанови, водій ОСОБА_1 25.03.2018 року приблизно о 16 год. 15 хв., в м. Києві на площі Героїв Бресту, 1, керував автомобілем «ВАЗ 2104», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння, який відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2018 року, а провадження в справі відносно нього закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги зазначає, що під час розгляду справи, суд першої інстанції, не повно і не об'єктивно з'ясував всі обставини справи, внаслідок чого виніс незаконне та необґрунтоване судове рішення.

Вказує, що його огляд на стан сп'яніння проводився з порушенням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», оскільки після його зупинки працівниками поліції, маючи підозру про перебування водія в стані наркотичного сп'яніння, поліцейські не запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, а відразу висунули вимогу про проведення його огляду в медичному закладі.

При цьому зазначає, що згідно складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння тільки в закладі охорони здоров'я, при цьому він погодився пройти такий огляд, про що зазначив у своїх поясненнях у цьому протоколі, а тому вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 25.03.2018 року серії БД №104866 складений з порушенням вимог КУпАП, оскільки викладені у ньому обставини не відповідають фактичним обставинам справи.

Також звертає увагу, що під час керування автомобілем він не порушував Правил дорожнього руху, а отже, згідно приписів статті 35 Закону України «Про національну поліцію», якою передбачено вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу, працівники патрульної поліції не мали права зупиняти його автомобіль.

Таким чином апелянт вважає, що його огляд на стан сп'яніння було проведено з порушенням процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, оскільки при проведенні огляду поліцейським не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а тому такий огляд вважається недійсним, відповідно до частини 5 статті 266 КУпАП.

У відповідності з вимогами ч.6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, а також інших осіб, які беруть участь в провадженні у справі про адміністративні правопорушення не перешкоджає розгляду справи, крім випадків коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Оскільки особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1. двічі 21.06.2018 року та 09.08.2018 року до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи апеляційним судом повідомлявся належним чином, про що є дані в матеріалах справи (а.с. 24, 26), клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03), «…сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження», апеляційний суд вважає можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та доводи викладені в його апеляційній скарзі, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 25.03.2018 року серії БД №104866 (а.с. 1), в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей не реагують на світло, сповільненість мови, неприродна блідість обличчя), при цьому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків; письмовими поясненнями цих свідків (а.с. 2), які засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння; поясненнями самого ОСОБА_1 у складеному відносно нього протоколі про адміністративне правопорушення від 25.03.2018 року по суті вчиненого правопорушення (а.с. 1), в яких останній погодився з обставинами викладеними у зазначеному протоколі та зобов'язувався залишити автомобіль на місці його зупинки працівниками поліції, на підтвердження факту відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; рапортом інспектора УПП в м. Києві Жовновського А.В. щодо обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с. 4) та даними відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівника поліції (а.с. 3), які повністю підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, яким дана належна оцінка, а тому вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю доведена.

Апеляційні доводи ОСОБА_1 про порушення поліцейським процедури проведення огляду на стан сп'яніння, передбаченої статтею 266 КУпАП, так як після його зупинки працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, а одразу висунули вимогу про проведення його огляду в медичному закладі, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки за приписами пункту 1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів проводиться поліцейським лише за наявності у водіїв ознак алкогольного сп'яніння, в той час, як пунктом 12 цього розділу передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Таким чином, згідно з вимогами вказаної Інструкції, огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров'я і не може бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу.

Апеляційні посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що працівники поліції, в порушення вимог законодавства, безпідставно зупинили його автомобіль, а протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складений поліцейським з порушенням вимог КУпАП, який не вказав у складеному відносно нього протоколі від якого саме огляду відмовився водій (на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння), апеляційний суд вважає необґрунтованими і не приймає їх до уваги, оскільки зі змісту зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення від 25.03.2018 року вбачається, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ

2104», д.н.з.     НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, на що вказували відповідні ознаки такого стану (розширені зіниці очей не реагують на світло, сповільненість мови, неприродна блідість обличчя), який відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, у зв'язку з чим був відсторонений від керування транспортним засобом, що підтверджується його особистими поясненнями по суті порушення у вищевказаному протоколі, де останній зазначав про залишення керованого ним автомобіля на місці зупинки, а інших доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного рішення та спростовували його висновки, ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі не навів.

Отже, наявні в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і огляд останнього на стан наркотичного сп'яніння проводився з дотриманням процедури, передбаченої статтею 266 КУпАП.

За наведеного, вважаю постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування та закриття провадження в справі, про що ставиться питання в його апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: І.М. Сілкова

Справа№ 33/796/1887/2018 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.