ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.08.2006 року Справа № 4/100
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Перлова Д.Ю.
суддів Лазненко Л.Л.
Якушенко Р.Є.
за присутністю секретаря
судового засідання Мартинцевої Н.М.
та за участю
представників сторін:
від позивача Павлюченко І.В., дов. від 03.01.06 № 10
від відповідача Куровська І.В., дов. від 01.06.06 № 55
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об’єднання”
в особі Краснолуцької філії, м. Красний Луч
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 26.05.06
у справі № 4/100 (суддя Батюк Г.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об’єднання”
в особі Краснолуцької філії,
м. Красний Луч Луганської області
до відповідача Колективного підприємства торгово -
промислової компанії „Данко”, м. Антрацит
про стягнення 33630 грн. 89 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” в особі Краснолуцької філії (далі за текстом –ТОВ „ЛЕО”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Колективного підприємства торгово - промислової компанії „Данко” (далі за текстом –КП ТПК „Данко”) згідно укладеного сторонами договору про користування електричною енергією від 09.12.02 №А81 (далі –договір) 33630 грн. 89 коп. суми боргу за недовраховану у період з липня по жовтень 2005 року електроенергію.
Рішенням місцевого господарського суду від 26.05.06 у задоволені позову відмовлено. Мотивоване дане рішення положеннями ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за N 417/1442 (далі –Правила), в т.ч. п.п. 1.3, 11.2 вказаних Правил, ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.
Суд першої інстанції зазначив, що позивач не заперечував проти висновку відповідача стосовно встановлення при перевірці порушень ізоляції, а не схеми приєднання.
Місцевий господарський суд встановив, що розрахунок недоврахованої електроенергії не відповідає вимогам п.п. 7.30, 7.32 Правил та п.п. 2, 9 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 05.12.01 N 1197 (далі –Методика); підстав для здійснення вказаного розрахунку за формулою № 14 у позивача не має, оскільки вказана формула може бути застосована у випадку знеструмлення ланцюгів живлення приладів обліку.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на незаконність та необґрунтованість рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків обставинам справи; на положення п.п. 7.30, 7.31, 12.2 Правил. Скаржник стверджує про правильність оформлення ним акту від 01.11.05 № 011044 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією (далі – акт), який, на його думку, є доказом, підтверджуючим вимоги позивача. Заявник скарги стверджує про безпідставність рішення суду першої інстанції щодо необґрунтованості застосування ним Методики при розрахунку недоврахованої електроенергії.
Відповідач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі був укладений договір, на підставі якого позивач зобов’язався постачати електричну енергію відповідачу, який в свою чергу зобов’язався своєчасно сплачувати одержану ним електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни та на умовах договору.
01.11.05 представники позивача провели перевірку дотримання відповідачем розділів 5 та 8 Правил та встановили про порушення споживачем вимог п.п. 4.9, 4.13, 7.30 Правил, а саме: порушення схеми приєднання приладів обліку електроенергії (зачищений провід ланцюга обліку з т.с. (трансформатора струму) до приладу обліку). Даний акт підписаний представником КП ТПК „Данко”, але містить примітку щодо припущень споживача, згідно яких представник відповідача вважає, що при монтажу були порушення ізоляції.
КП ТПК „Данко” у відзиві на апеляційну скаргу від 01.08.06 №408 зазначає про непогодженість вказаного акту представником споживача.
Як встановлено судом першої інстанції та згідно з матеріалами справи, підстава порушення в акті перевірки була сформульована не у відповідності з фактичними обставинами справи, а згідно з вимогами Правил.
За змістом заперечень позивача на відзив від 06.04.06 № 1977 ТОВ „ЛЕО” не заперечує проти висновку відповідача щодо встановлення при перевірці порушень ізоляції, а не схеми приєднання.
Згідно з викладеним та п.7.32 Правил, відповідно до якого на підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України, судова колегія не має підстав вважати вказаний акт доказом, який підтверджує позовні вимоги.
Також згідно акту при проведені перевірки токоведущої частини до приладу обліку і сам прилад обліку огороджені огорожею, яка опломбована. Пломби не були порушені, у зв’язку з чим підстави позовних вимог щодо порушення схеми приєднання приладів обліку електроенергії не доведені.
Крім того, апеляційний господарський суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо невідповідності зробленого позивачем розрахунок недоврахованої електроенергії вимогам п.п. 2, 9 Методики, виходячи з наступного.
Положення п. 2.7 Методики, згідно якого вказана Методика застосовується у випадках виявлення зміни або порушень схеми приєднання приладів обліку електричної енергії, знеструмлення однієї або двох фаз в ланцюгах живлення приладів обліку, зміна полярності підключення трансформатора струму, не можуть бути прийняти як обґрунтування вимог заявника скарги у зв’язку з встановленням факту порушення ізоляції, а не схеми.
Розрахунок недоврахованої електроенергії зроблений позивачем на підставі п. 9 Методики, який застосовується у випадку виявлення у споживача порушень, що зазначені в пп. 2.7 цієї Методики. Надану ТОВ „ЛЕО” формулу даного розрахунку (Wнед. = Wобл. х 1,0) Методика не передбачає.
У зв’язку з викладеним та відсутністю порушень, передбачених пп. 2.7 Методики, судова колегія вважає, що у позивача відсутні підстави для здійснення розрахунку недоврахованої електроенергії у відповідності з положеннями Методики.
Також судова колегія зазначає, що посилання відповідача на відсутність договору сторін не приймаються до уваги в силу вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляду всіх обставин справи та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування рішення не вбачається.
Витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на її заявника відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” в особі Краснолуцької філії на рішення господарського суду Луганської області від 26.05.06 по справі №4/100 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 26.05.06 по справі №4/100 залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили, тобто з дня її прийняття
Головуючий Д.Ю.Перлов
Судді Л.Л.Лазненко
Р.Є. Якушенко