Справа № 2-а-356/10

П О С Т А Н О В А

                                     І  М  Е  Н  Е  М          У  К  Р  А  Ї  Н  И

04 січня 2010 року        Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого-  судді   Рахманкулової І.П.,

при секретарі   Верещагіній А.О.,

за  участю позивача  ОСОБА_1,

представника відповідача  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного  фонду України в Чернігівській області про визнання незаконними дій, зобов»язання вчинити певні дії,-

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області в якому, уточнивши зміст позовних вимог згідно заяви від 16.12.2009 року, просить визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати  додаткової пенсій відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  у меншому розмірі, ніж встановлено даною нормою, визнати неправомірними дії відповідача  по нездійсненню збільшення його пенсії згідно п.3 Постанови КМУ №198 від 11 березня 2009 року; визнати право та зобов»язати відповідача зробити перерахунок додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.06.2008 року та підвищення до пенсії згідно п.3 Постанови КМУ №198 від 11.03.2009 року (коефіцієнт 1,0674) з 01.03.2009 року, а також зобов»язати відповідача робити в подальшому перерахунки та виплату додаткової пенсії відповідно до чинного законодавства.

          У судовому засіданні  позивач позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

          Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову та просила відмовити у його задоволенні. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивач отримує державну пенсію, яка обчислена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262 ХІІ, а тому нарахування позивачу коефіцієнта 1,0674 згідно п.3 Постанови КМУ №198 від 11.03.2009 року не передбачено, оскільки обчислення пенсії особам, які мають право на пенсію згідно Закону України №2262 здійснюється із розміру грошового забезпечення, визначеного ст. 43 цього Закону і з врахуванням вислуги років: чим більша вислуга років, тим більший відсоток пенсії від грошового забезпечення. Коефіцієнт до додаткової пенсії взагалі не може застосовуватися, оскільки вона обчислюється для позивача, як інваліда 3 групи, у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач отримує у розмірі відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №530 від  28.05.2008 року, а тому відповідач у запереченнях на позов просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов  висновку, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач відноситься до І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується  копією посвідчення, а також є інвалідом  3 групи. ( а.с. 2).

    Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796 встановлює право осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на отримання  додаткової (стаття 50) пенсії. Зазначеним Законом передбачено, що додаткова пенсія для інвалідів 3 групи, за шкоду, заподіяну здоров'ю має становити не менше  50 % мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262 ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

    Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно  право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв»язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

    Пенсії особам згідно Закону №796 встановлюються  у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

В судовому засіданні встановлено, що позивач отримує державну пенсію, яка обчислюється згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262 ХІІ.

Оскільки обчислення пенсії особам відповідно до Закону України №2262 здійснюється із розміру грошового забезпечення, визначеного ст. 43 цього Закону, з врахуванням вислуги років, не передбачено застосування коефіцієнтів, а тому суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про зобов»язання відповідача нарахувати і виплатити  підвищення до пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,0674 згідно постанови КМУ №198 від 11.03.2009 року.

Розмір коефіцієнту, визначений п.3 Постанови КМУ №198 від 11.03.2009 року виходячи зі змісту даної норми, а також з вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не може застосовуватися і до додаткової пенсії, розмір якої визначений ст. 50 Закону України  №796-12.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.  Оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, то в зв»язку з цим він має право і отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до Закону №796.

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесені зміни до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнані таким, що не відповідають Конституції України положення, зокрема п. 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Отже з 22.05.2008 року відновлена дія ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України №796. Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», всупереч положень статті 50 Закону №796 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для обчислення інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки право вимоги здійснення перерахунку та доплати пенсії за листопад 2008 року у позивача виникло лише у жовтні, а тому вимоги позивача в частині зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та доплату додаткової пенсії підлягають задоволенню з жовтня 2008 року, враховуючи, що рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року було опубліковано в установленому законом порядку, позивач  мав можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Так як позивачем пропущено встановлений ст.99 КАС України річний строк для звернення до суду за захистом прав в частині вимог про зобов»язання здійснити перерахунок додаткової пенсії з 22 травня 2008 року по 23 жовтня 2008 року, а на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду наполягає відповідач, то суд знаходить підстави для відмови позивачу в частині позовних вимог про зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та доплатити додаткову пенсію згідно періоду, зазначеного позивачем у позовних вимогах, а саме  з 01 червеня по 23 жовтня 2008 року.

Також суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про зобов"язання відповідача надалі здійснювати перерахунок та виплату додаткової пенсії як того вимагає законодавство України, оскільки ці виплаті врегульовані законом, а суд здійснює захист вже порушених прав,  а не тих, які можуть бути порушені в майбутньому.

      Керуючись статтями 2, 3, 99, 100, 158 - 163, 186 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

            позовні вимоги задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії у розмірах менших,  ніж передбачено ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

Зобов»язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1, починаючи з 23 жовтня 2008 року у розмірах відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити відповідні виплати за відрахуванням вже виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

              Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

    Заяву про  апеляційне  оскарження може  бути  подано протягом десяти  днів після складення постанови в повному обсязі. Повний текст постанови складений 06.01.2010 року.

    Апеляційна  скарга на  постанову  суду  подається протягом  двадцяти днів після  подання заяви  про апеляційне  оскарження або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

         С у д д я