АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року

м. Харків

Справа № 615/1270/17 Провадження№ 22-ц/790/4545/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Кіся П.В., Маміної О.В.,

секретаря Кучер Ю.Ю.,

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1,

Відповідач: ОСОБА_2,

Треті особи: Служба у справах дітей Валківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові

апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2018 року, ухвалене суддею Логвіновим А.О.,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Валківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_3 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, з одночасним зняттям дитини з реєстрації разом із батьком, без письмової згоди матері,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просив надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із батьком, а саме у буд. АДРЕСА_1, з одночасним зняттям з реєстрації ОСОБА_5, разом із батьком, за адресою: АДРЕСА_2. без письмової згоди матері ОСОБА_2

Позов мотивований тим, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому народилася дитина ОСОБА_5 До розірвання шлюбу всі особи проживали та були зареєстровані в будинку АДРЕСА_1, який є приватною власністю позивача. За рішенням Валківського районного суду Харківської області від 17.01.2017 відповідач визнана такою, що втратила право користування вказаним житловим приміщенням проте, не проживала там з жовтня 2012 року, оскільки разом з донькою виїхала на інше місце проживання у м. Валках. Зазначає, що також знятий з місця реєстрації у смт. Коров'яги та протягом тривалого часу проживає у с. Черкаська Лозова, а за попереднім місцем проживання залишається зареєстрована лише донька, яка фактично проживає з матір'ю. Вказує, що відповідач безпідставно не надає дозволу на реєстрацію місця проживання доньки у с. Черкаська Лозова у будинку, який належить вітчиму позивача ОСОБА_7, сама будь-які дії щодо реєстрації місця проживання свого чи доньки не здійснювала. Вважає, що зазначені обставини суперечать інтересам дитини та суттєво обмежує реалізацію її прав.

Відповідач проти позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність та зазначаючи, що вона не має власного житла, де б вона мала можливість зареєструвати дитину, зняття доньки з реєстрації у будинку в смт. Коров'яги, який належить її батьку, та її реєстрація у будинку, який належить особі, яка не є її родичем та не має жодних обов'язків забезпечення гарантованих їй прав, суперечить інтересам дитини та обмежують реалізацію прав доньки. Питання щодо визнання доньки такою, що втратила право користування житловим приміщенням у смт. Коров'яги вже вирішувалось у справі №615/591/17 та визнано незаконним.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6100 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що з урахуванням положень ст.ст. 15,16 ЦК України, обраний позивачем спосіб захисту у виді надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, з одночасним зняттям дитини з реєстрації разом із батьком, без письмової згоди матері, не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів позивача у даному випадку.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням представник ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування скарги посилається на ті ж обставини, що і у позовній заяві, а також на те, що відповідно ч.2 ст.5 ЦПК України обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів не суперечить закону, а іншого ефективного способу захисту права та інтересу не визначено ні законом, ні договором, при цьому вказує на положення норм національного законодавства, практику ЄСПЛ та національних судів.

Відзиву на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому законодавством, не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Валківського районного суду Харківської області від 14.02.2011 року у справі № 2006/2-18/11.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 сторони по справі є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Відповідно до договору дарування житлового будинку від 16.02.2008 року, ОСОБА_1 належить на праві власності будинок АДРЕСА_2 (а.с. 10-11).

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 17.01.2017 року по справі № 615/1376/16-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано такою, що втратила право користування житловим будинком з надвірними будівлями, розташованими за вищевказаною адресою. Зобов'язано Ков'язьку селищну раду Валківського району Харківської області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12-13).

Відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України у Харківській області від 24.10.2017 року ОСОБА_2 17.01.2017 року знято з реєстрації за вказаною адресою.

Малолітня дитина ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується листами Ков'язької селищної ради Валківського району Харківської області від 02.10.2017 року № 02-18/721, від 29.11.2017 року, від 01.12.2017 року № 02-18/909 (а.с. 71, 73-74).

Згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини Валківської районної державної адміністрації від 05.05.2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на зняття з реєстрації його малолітньої дитини ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_2, відмовлено (а.с. 55).

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 25.07.2017 року, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, по справі № 615/591/17 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання неповнолітньої ОСОБА_5 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за вказаною адресою (а.с. 46-53).

Відповідно до повідомлення Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 14.09.2017 року № 02-17/809 про зняття з реєстрації місця проживання, ОСОБА_1 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку із вибуттям 12.09.2017 року до нового місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 72).

Згідно листа Ков'язької селищної ради Валківського району Харківської області № 02-18/909 від 01.12.2017 року, у відповідь на повідомлення про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, Ков'язькою селищною радою на адресу Черкасько-Лозівської сільської ради та Управління ведення реєстру територіальної громади надісланий лист про те, що за вказаною адресою разом з ОСОБА_1 значиться зареєстрованою малолітня донька ОСОБА_5 (а.с. 71, 73-74).

Відповідно до повідомлення Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 28.12.2017 року № 02/17/1062 про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, скасовано у зв'язку із постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного демографічного реєстру» п. 24 абз. 4 (а.с. 120).

Згідно частини першої статті 2 ЦПК України та ст..15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Підставою позову є фактичні обставини, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (справа «Вайт і Кеннеді проти Німеччини» (пункт 67), «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» (пункт 45).

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Судом встановлено, що між сторонами досягнуто згоди про проживання дитини із матір'ю і спору, який підлягав би вирішенню на підставі статті 161 СК України, між сторонами немає, проте, матеріали справи свідчать, що відповідачу ОСОБА_2 було відмовлено у реєстрації дитини за їх місцем фактичного проживання у будинку її батьків, власного житла, у якому б вона мала можливість зареєструвати доньку, не має (а.с.55,91)

Тобто, спір виник не щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків, а у зв'язку із бажанням батька зареєструвати місце проживання дитини за іншою адресою, але згоду на це мати не дає.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зі змісту рішення Валківського районного суду Харківської області від 25 липня 2017 року (а.с.46-53), яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, вбачається бажання позивача ОСОБА_1 продати житловий будинок АДРЕСА_2, який належить йому на праві власності, де зареєстрована малолітня донька, але наразі він має реальний намір здійснити реєстрацію дитини за іншою адресою у будинку свого вітчима для забезпечення законних прав та інтересів дитини де він фактично проживає.

Отже, оскільки судовим розглядом встановлено, що за місцем проживання матері дитина не може бути зареєстрована і тому залишається зареєстрованою за іншою адресою де вона фактично не проживає з 2012 року, судова колегія вважає відмову матері дитини змінити місце реєстрації безпідставною, та дозволити змінити місце реєстрації дитини без згоди матері.

Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову не відповідає обставинам справи, тому що позбавляє позивача права розпорядження своїм майном і захистити його права у інший спосіб не можливо, тоді як права дитини ніяким чином не порушуються.

Питання про поновлення порушеного права користування чи вселення до будинку колишнього чоловіка за адресою АДРЕСА_2, відповідач не ставила з відповідним позовом до суду не зверталась, навпаки за рішенням с уду була визнана такою, що втратила право користування цим житлом.

Власник будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 проти реєстрації дитини не заперечує. За цією адресоютакож проживає фактично позивач і його мати.

Частиною третьою статті 376 ЦПК України передбачено, що нвідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389,390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2018 року - скасувати і ухвалити нове. Позов - задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої особи ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з батьком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме за адресою: АДРЕСА_1, з одночасним зняттям з реєстрації ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, разом з батьком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_2, без письмової згоди матері, ОСОБА_2.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий С.С. Кругова

Судді П.В. Кісь

О.В. Маміна

повний текст постанови

складено 23 серпня 2018 року