Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

385/565/18

2/385/359/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.08.2018 року

       Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:     головуючого судді Сліпенко Р.Ю..  

     при секретарі  Зеленко О.І.    

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайворон справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою незаконною та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою незаконною та зобов’язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим , що 25.01.2018 року Позивач звернулася до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га ріллі для ведення особистого селянського господарства на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

У заяві було зазначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства та її розміри 2, 000 га, додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера, тобто виконано вимоги ст. 117 Земельного кодексу України.

       ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №О-583/0-1108/0/17-18 від 20.02.2018 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Позивач в судове засідання не з’явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника, та просить позовні вимоги в частині; зобов’язати ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, у порядку та у спосіб, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України – підтримала в повному обсязі, просить задовольнити. В частині позовних вимог про визнання незаконної відмови ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства – відмовилась.

Судові витрати просить залишити по фактично понесених.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав відзив, яким позовні вимоги заперечує в повному обсязі.

       В зв"язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється . Крім того , згідно ч. ч. 4, 5 ст 268 ЦПК України рішення не проголошується , а датою її прийняття є дата складання повного тексту судового рішення.                                                                                                                          Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п."б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст пп."в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п."б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 таким органом є відповідач ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. А відмова відповідача мотивована підставою яка невходить до переліку .

Виходячи з аналізу вказаних законодавчих положень у системному їх зв'язку, суд приходить до висновку, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, при зверненні до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, позивач подала всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України.

Що стосується позовної вимоги, в якій позивач просить зобов'язати ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача від 25.01.2018 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, суд дійшов наступних висновків.

Дослідивши надану відповідь від 20.02.2018 року №О-583/0-1108/0/17-18 вбачається, що ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не розглянуло заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Таким чином, суд вважає за необхідне, зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.01.2018 р. з огляду на наступне.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб’єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Оскільки заява позивача від 25.01.2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, тому відповідач зобов’язаний знову розглянути дану заяву, оскільки саме по собі судове рішення про визнання протиправною бездіяльності не відновлює порушеного права позивача на отримання у власність земельної ділянки.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.

Керуючись ст. ст. 19,143 Конституції України, ст.ст. 118, 121, 122 Земельного кодексу, ст.ст.11, 64, 88, 141, 197, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою незаконною та зобов’язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, у порядку та у спосіб, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції (Гайворонський районний суд) шляхом подачі в 30-денний строк з дня  проголошення рішення апеляційної скарги.                                                        

       Суддя: Р. Ю. Сліпенко

Дата документу 16.08.2018