Справа № 161/6486/18 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М.

Провадження № 22-ц/773/933/18 Категорія: 48 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів Федонюк С.Ю., Киці С.І.,

з участю секретаря - Лимаря Р.С.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2018 року

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_3, як батько малолітнього сина ОСОБА_4 всупереч інтересам дитини не надає в добровільному порядку згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон для відпочинку та оздоровлення. Просила надати дозвіл на багаторазовий перетин державного кордону при виїзді з України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з його матір'ю ОСОБА_2 до країн Шенгену, Турції, Єгипту без згоди та супроводу батька ОСОБА_3 на літньо-осінній період тривалістю не більше 14 днів для кожної поїздки та здійснення календарних щеплень в Польщі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька залишено без розгляду.

У стягненні витрат з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в сумі 2600 грн. на правничу допомогу - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, покликаючись на порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали просив скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подала заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження в справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Як вбачається з матеріалів справи позивач подала заяву про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки після її звернення до суду відповідач надав нотаріально посвідчену згоду на одноразовий тимчасовий виїзд дитини за кордон.

Виходячи з викладеного, давши вірну правову оцінку обставинам справи, суд обґрунтовано постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду може бути задоволено лише до початку розгляду справи по суті не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до встановленого ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм процесуального права подати заяву про залишення позовної заяви без розгляду є правом позивача і таке право не може бути обмежене судом.

Разом з тим, в силу положень зазначених вище норм, залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача, є обов'язком суду.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 142 ЦПК України суд правильно відмовив у стягненні судових витрат на правничу допомогу з позивача в користь відповідача, оскільки необґрунтованих дій позивача не встановлено судом, так як відповідач надав нотаріально посвідчену згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон 15 червня 2018 року, тобто під час розгляду справи судом та оголошення перерви в судовому засіданні для мирного врегулювання спору.

Помилкове покликання суду на ч. 3 ст. 142 ЦПК України не вплинуло на вирішення питання щодо компенсації здійснених відповідачем витрат на правничу допомогу по суті.

Разом з тим порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали судом не допущено.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі зроблених судом висновків не спростовують, на їх правильність не впливають та не ґрунтуються на вимогах цивільного процесуального законодавства, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів враховує і те, що залишення позову ОСОБА_2 без розгляду не порушує будь-яких прав відповідача ОСОБА_3.

За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскаржувана ухвала, постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді