ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2006 р. Справа № 53/32-06 ( н.р. 49/176-05)
вх. № 1434/3-53 (н.р. 6529/3-49)
Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Крупа І.П. дов.№02-23/30 від 14.03.06р. відповідача - Корякін М.І. дов.№01-62юр/5557 від 14.09.05р.
розглянувши справу за позовом Полівська сільська рада с. Дворічний Кут
до СП "Харківенергозбут" м. Х-в
про внесення змін в додаткову угоду
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який прохає суд внести зміни до додаткової угоди № 31 від 08.04.2003 року до договору №53-333 від 02.07.1999 року, укладеному між Полівською сільською радою та СП "Харківенергозбут" АК "Харківобленерго" та виключити з неї 23207,16 грн. понаддоговірного споживання. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що дана додаткова угода в частині 23207,16 грн. понаддоговірного споживання була укладена в порушення вимог ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.06р. по справі №49/176-05 було встановлено, що СП "Харківенергозбут" є структурною одиницею АК "Харківобленерго" представник якої представляє інтереси відповідача.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що згідно доповнень до договору споживач, у випадку споживання електричної енергії понад кількість обумовлену договором, сплачує енергопостачальній організації вартість електроенергії спожитої понад договірну. Тому, заявлені позовні вимоги про часткову зміну угоди до договору, а саме виключення з неї заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в розмірі 23207,16 грн. не відповідають діючому законодавству, так як не мають правових підстав, як не передбачені нормами права та не підлягають задоволенню.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" (диск CD - R, серійний номер СІС Х - 02916).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №53-333 від 02.07.99р.
Відповідно до умов договору енергопостачальна організація зобов*язалась постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію.
Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов*язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Додаткова угода №31 від 08.04.03 р. до договору про постачання електричної енергії №53-333 від 02.07.99р. (про реструкторізацію та порядок погашення заборгованості) від 08.04.03р. була підписана до набрання чинності ЦК України 2004р. та обов*язки між сторонами продовжують існувати після набрання ним чинності, тому на ці правовідносини розповсюджується дія Цивільного Кодексу України 2004р.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач (енергопостачальна організація) виконав свої обов*язки по постачанню електричної енергії.
Позивач свої обов*язки за умовами договору, щодо оплати коштів за отриману електричну енергію не виконав, не сплатив кошти в повному обсязі за спожиту електричну енергію.
8 квітня 2003 року між сторонами була укладена додаткова угода №31 до договору про постачання електричної енергії №53-333 від 02.07.99р. про реструкторізацію та порядок погашення заборгованості, відповідно до умов якої, позивач зобов*язався сплатити 19019,20 грн. активної спожитої електричної енергії та ПДВ, 23207,16 грн. за понаддоговірне споживання електричної енергії та 697,84 грн. пені. починаючи з 3 квітня 2003 року протягом 33 місяців в термін встановлений п.3 додаткової угоди №31.
Позивач свої позовні вимоги "змінити частково і виключити з додаткової угоди №31 від 08.04.03р. 23207,16 грн. понаддоговірного споживання електроенергії" обгрунтовує тим, що він не є господарюючим суб*єктом та діє за рахунок бюджету, знаходиться в сільській місцевості, організує роботу по благоустрою чотирьох селищ, пекарень, бібліотек, шкіл, клубів за рахунок бюджетного фінансування, тому відповідно ст.26 Закону України "Про електроенергетику", а також інших законів №382 від 30.09.93р., №487 від 21.05.97р., №1312 від 21.07.99р., №59 від 17.01.00р., роз*яснень Харківобленерго в газеті "Слобідський край" від 25.11.99р. за перевищення по вуличним ліхтарям нараховувати в п*ятикратному розмірі відповідач не мав права.
Ухваламии господарського суду від 23.03.06 та від 11.04.06р. судом було запропоновано позивачеві уточнити свої позовні вимоги.
На момент прийняття рішення позовні вимоги позивачем не уточнялись.
Як вбачається із матеріалів справи довідки про використання електричної енергії за січень-лютий 2003р. були надані відповідачеві безпосередньо позивачем (том 2 аркуші справи 39,40), тоб-то обсяг спожитої електроенергії за спірний період був вказаний безпосередньо відповідачем.
Додаткова угода №31 від 08.04.03р. до договору про постачання електричної енергії №53-333 від 02.07.99р. про реструкторізацію та порядок погашення заборгованості, укладена була за взаємним волевиявленням обох сторін та у встановленому законом порядку не визнана недійсною.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наданими до справи документами позивач не довів своїх позовних вимог, а саме необхідності виключення із додаткової угоди №31 від 08.04.03р. до договору про постачання електричної енергії №53-333 від 02.07.99р. про реструкторізацію та порядок погашення заборгованості суми 23207,16 грн. за понаддоговірне споживання електричної енергії, так як вбачається із самої угоди №31 від 08.04.03р. позивач визнав факт перевищення споживання електричної енергії, а постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.99р. "Про невідкладні заходи, щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі" не містять в собі пільг стосовно не застосування п*ятикратного розміру за перевищення споживання електричної енергії на вуличне освітлення.
До того ж згідно ст.188 Господарського Кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.
Сторона за договором, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні за договорм.
Сторона договору, яка одержала пропозиції повідомляє другу сторону про результат її розгляду.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за № 02-23/45 від 23.03.05 від, в якій містилась пропозиція виключити з додаткової угоди всі розрахунки по п*ятикратності, замінивши їх на одинарність.
Позовна заява містить вимогу про виключення всієї суми нарахування п*ятикратного розміру за надмірно спожиту електричну енергію.
Правових підстав для зміни та виключення із договору 23207,16 грн. за понаддоговірне споживання електричної енергії у суду відсутні.
Керуючись ст. 526 ЦК України, ст.188 ГК України, ст.ст.33, 43, 82-86 ГПК України,-
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення підписане 08.06.06р.
Суддя Ковальчук Л.В.