ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1728/18

Категорія: 8.2.2.

Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Час і місце ухвалення: 12:18 год.,м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року по справі за позовною заявою Головного управління ДФС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління ДФС в Одеській області звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 згідно рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 07.09.2017 року.

В обгрунтування позову зазначається, що 01.09.2017 ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 3974 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2, на підставі якого 06.09.2017 о 19:02 год. співробітниками податкового управління здійснено вихід за податковою адресою господарської одиниці підприємця. Однак представником підприємця - керуючим ресторанним закладом "Папа Гіві" було відмовлено у допуску посадових осіб до перевірки, у зв'язку із чим складено відповідний акт. В подальшому, 07.09.2017 о 17:35 начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого позивач просить підтвердити в даному адміністративному позові.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській областідо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що положення ст. 94 ПК України щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосуються виключно особливого провадження за поданням податкового органу, в той час як перевірка обґрунтованості адміністративного арешту в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з метою здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладених трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 ПК України, ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та з урахуванням доповідної записки начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області Мамая Ю.В. від 29.08.2017 № 318/11/15-32-13-16 начальником Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Мілютіним Г.В. видано наказ № 3974 від 01.09.2017 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.74, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 ПК України, ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та наказу ГУ ДФС в Одеській області № 3974 від 01.09.2017 ДФС в Одеській області видані направлення на перевірку від 01.09.2017 №№ 5898/13-06, 5899/13-06, 5896/13-06, 5897/13-06.

06.09.2017 о 19:02 год. співробітники податкового органу прибули за адресою господарської одиниці, що належать відповідачу: АДРЕСА_1, ресторан "Папа Гіві", проте співробітникам управління було відмовлено у допуску до фактичної перевірки, про що складені акт про відмову отримання наказу про проведення фактичної перевірки та ознайомлення з направленнями на проведення фактичної перевірки від 06.09.2017 № 479/15-32-13-06, акт про не допуск до перевірки від 06.09.2017 № 478/15-32-13-06.

На підставі викладеного начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Мамай Ю.В. звернувся в порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків до начальника ГУ ДФС в Одеській області Малютіна Г.В., зазначивши у зверненні в якості підстави для застосування арешту - факт відмови від проведення фактичної перевірки та пославшись на положення пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 ПК України.

За результатами розгляду вищезазначеного рішення першим заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області Гулаковою Н.Л. о 17:35 годині 07.09.2017 прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2 за місцем фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності: АДРЕСА_1.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на час звернення позивача до суду адміністративний арешт майна платника податків ФОП ОСОБА_2 припинено відповідно до приписів пункту 94.10 статті 94, підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, оскільки з моменту прийняття контролюючим органом рішення про накладення адміністративного арешту минуло 96 годин, що свідчить про сплив строку адміністративного арешту майна, застосованого рішенням позивача від 07 вересня 2017 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, пов'язані з умовами і порядком здійснення контролюючими органами перевірок платників податків, застосування адміністративного арешту майна платників податків, та регламентовані Податковим кодексом України, КАС України, Порядком застосування адміністративного арешту майна платників податків, затвердженого наказом МФУ №632 від 14.07.2017 року(далі Порядок №632).

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Згідно з п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 ст.94 ПК України передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Так, як слідує з положень п.94.10 ст.94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

А згідно з п.94.19 ст.94 ПК України, адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

При цьому колегія суддів зазначає, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків так і належного здійснення повноважень податковими органами законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно п.2 ч.1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до ч.7 ст.283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду. Розгляд заяви відбувається за участю органу доходів і зборів, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.

Колегія суддів зауважує, що позивач звертався до суду у порядку встановленому статтею 283 КАС України 08.09.2017 року з поданням про підтвердження умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2 (справа №815/4656/17). Ухвалою суду від 08.09.2017 року 17 год. 00 хв. вказане подання було повернуто позивачу в зв'язку з невиконанням ухвали про залишення подання без руху.

Також, позивач неодноразово звертався до суду в загальному порядку з адміністративним позовом про накладення арешту на майно відповідача у справі на підставі рішення від 07.09.2017 року.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову скаржника у справі про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача, оскільки на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення, рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 07.09.2017 року про застосування адміністративного арешту майна відповідача не було підтверджено судом, тобто фактично припинило свою дію у зв'язку з відсутністю рішення суду про визнання арешту майна обґрунтованим протягом строку, зазначеного у п.94.10 ст.94 ПК України.

Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку унеможливлює право податкового органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на майно відповідача.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №820/5147/17.

Доводи апелянта, що зазначена справа розглядається в загальному порядку за позовом про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, а отже може розглядатися в межах розумного строку, колегія суддів вважає помилковими, оскільки обставини звернення позивача до суду із поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у строк, встановлений пунктом 94.10 статті 94 ПК України, та неодноразове звернення до суду в загальному порядку з адміністративним позовом, не спростовують висновки суду першої, оскільки не змінюють порядку застосування адміністративного арешту майна, дотримання якого є передумовою для забезпечення виконання платником податків його обов'язків.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту майна, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, вважає позовні вимоги Головного управління ДФС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту являються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Доводи ж апеляційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішень, а тому підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 27 серпня 2018 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова