Справа № 10-1598 Головуючий у 1 інст.- Алтухова О.С.
Доповідач – суддя Смірнова В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Огурецького В.П.
суддів Смірнової В.В., Артамонова О.О.
з участю прокурора Кірп”якова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію заявника ОСОБА_1 на постанову судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 грудня 2009 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1. на постанову помічника прокурора Ворошиловського району м. Донецька від 26 жовтня 2009 року щодо ректора ДонНУЕТ ОСОБА_2, проректора ДонНУЕТ ОСОБА_3, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою помічника прокурора Ворошиловського району м. Донецька від 26 жовтня 2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ректора ДонНУЕТ ОСОБА_2, проректора ДонНУЕТ ОСОБА_3, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України.
На вказану постанову заявником ОСОБА_1 була подана скарга, в якій вона просила вказану постанову скасувати як незаконну та необгрунтовану.
Постановою судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 грудня 2009 року, відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1. на постанову помічника прокурора Ворошиловського району м. Донецька від 26 жовтня 2009 року щодо ректора ДонНУЕТ ОСОБА_2, проректора ДонНУЕТ ОСОБА_3, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України.
На вищевказану постанову заявником ОСОБА_1 подано апеляцію, з проханням постанову суду скасувати як незаконну та необґрунтовану. Апеллянт вказує, що матеріали досудової перевірки містять достатньо приводів та підстав для порушення кримінальної справи, однак суд першої інстанції в порушення вимог кримінально-процесуального законодавства не дослідив в повному обсязі вказані матеріали.
Колегія суддів Апеляційного суду Донецької області, заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляція заявника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова суду має бути залишена без змін, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.236-2 КПК України, суд розглядаючи справи даної категорії має виходити з перевірки додержання органами досудового слідства, дізнання чи прокурором, при винесенні постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, вимог ст.ст. 99, 94 та 130 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні постанови суддею Ворошиловського районного суду було перевірено дотримання помічником прокурора Ворошиловського району м. Донецька вимог ст.ст. 94, 98, 99 та 130 КПК України при винесенні ним постанови про відмову про порушення кримінальної справи щодо ректора ДонНУЕТ ОСОБА_2, проректора ДонНУЕТ ОСОБА_3, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України.
Так, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що постанова помічника прокурора Ворошиловського району м. Донецька від 26 жовтня 2009 року відповідає вимогам закону. Про вказане свідчить наступне.
Так, 12 березня 2008 року Ворошиловським судом м. Донецька винесено ухвалу щодо забезпечення позову громадянки ОСОБА_1. та заборонено посадовим особам Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського безпосередньо або через третіх осіб здійснювати будівництво або іншим чином зводити та розташовувати огородження, забори, шлагбауми або інші споруди на земельній ділянці, яка знаходиться у оперативному управлінні ДонНУЕТ. 21 квітня 2009 року Ворошиловський районний суд м. Донецька, розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДонНУЕТ про встановлення земельного сервітуту -позов ОСОБА_1 до ДонНУЕТ про встановлення земельного сервітуту задовольнити. ДонНУЕТ звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на вказане рішення. Апеляційний суд задовольнив частково позовні вимоги ДонНУЕТ, повернувши справу на новий розгляд у Ворошиловський районний суд м. Донецька. Рішення суду було винесено 14 серпня 2009 року. В серпні 2009 року ДонНУЕТ проводив роботи щодо благоустрою своєї території, в тому числі було замінено асфальт між будівлями за адресою 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31 та за адресою м. Донецьк, вул. Щорса, 29-Б. На землі, що належить ДонНУЕТ, 14.08.2009 р. встановлено декоративну конструкцію, що не є огородженням, а тільки розмежуванням, яка ніяк не може чинити перепони ані проїзду, ані проходу до сходів-тамбуру, тобто ніяк не може чинити перепони сервітуту, що встановлений рішенням Ворошиловського суду, хоч це рішення і є скасованим у апеляційному суді і до сьогоднішнього дня рішення по суті не прийнято.
Так, з матеріалів досудової перевірки вбачається, що ОСОБА_2 перебував у чергових відпустках з 10.08.2009 по 21.08.2009 та з 19.10.2009 р. по 23.10.2009 року, тобто на момент встановлення огородження ОСОБА_2 не міг давати ніяких розпоряджень, його обов'язки виконував проректор ОСОБА_6
Разом з тим, згідно пояснень проректора ОСОБА_3 за її усною вказівкою огородження було встановлено 14 серпня 2009 року, після скасування рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21.04.2009 року. ОСОБА_3 вважала, що ніякі норми законодавства не порушувала, оскільки керувалася п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а також коментарями до ст. 154 ЦПК та вважала, що вказана вище ухвала Ворошиловського районного суду м. Донецька втратила чинність з моменту постановления рішення Апеляційним судом Донецької області. Тобто, ніякого умислу на навмисне невиконання судового рішення у неї не було.
Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про те, що твердження ОСОБА_1 про те, що огородження було встановлено до 14 серпня 2009 року, неможливо перевірити, так як до прокуратури Донецької області ОСОБА_1 звернулася лише 19 серпня 2009 року, фотографії з цифрового фотоапарату не можуть бути допустимим доказом по кримінальній справі, а жодних інших доказів по справі не було знайдено.
Так, 14 жовтня 2009 року ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька ухвала Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 березня 2008 року про забезпечення позову була скасована.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що при відмові в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 було дотримано вимог ст.ст. 94,99 КПК України і скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що суд обґрунтовано послався на те, що при проведенні досудової перевірки були дотримані вимоги ст.99, 94 та 130 КПК України, виконані всі необхідні дії щодо перевірки заяви ОСОБА_1 та зроблено правильний висновок про відсутність в діях ректора ДонНУЕТ ОСОБА_2, проректора ДонНУЕТ ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ст. 382 КК України.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що постанова місцевого суду винесена законно та обгрунтовано та має бути залишена без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365-367 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію заявника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 грудня 2009 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1. на постанову помічника прокурора Ворошиловського району м. Донецька від 26 жовтня 2009 року щодо ректора ДонНУЕТ ОСОБА_2, проректора ДонНУЕТ ОСОБА_3, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України – залишити без змін.
СУДДІ: