Справа 22-1706/2007 Головуючий першої інстанції Стиран В.В.
Категорія 21 Доповідач Денисенко Л.Л.
РІШЕННЯ
Іменем України
12 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
Головуючого ДенисенкоЛ.Л.
суддів Лоленко А.В. Молчанова СІ.
при секретарі АндрусьВ.С з участю:
позивача ОСОБА_1 представника відповідача Пшеничної Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки
на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 17 листопада 2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки від 17 листопада 2006 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 35 000 грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки просе скасувати рішення суду і в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відсутні висновки МСЕК про спричинення моральної шкоди та бюджетом на 2006 рік зупинено виплату моральної шкоди.
В судовому засіданні представник відповідача пудтримував апеляційну скаргу, позивач просив залишити рішення суду без зміни.
- 2 -
Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва. За висновками МСЕК від 17 квітня 2001 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності 25% у зв"язку з професійним захворюванням-пневмоконіоз, за висновками МСЕК від 7 травня 2002 року йому встановлено 40% втрати працездатності по сукупності професійних захворювань: 15%-вібраційна хвороба, 25%-пневмоконіоз, за висновками МСЕК від 24 травня 2004 року встановлено стійку втрату працездатності 60% по сукупності професійних захворювань: 25%-пневмоконіоз, 15%-вібраційна хвороба, 20%-кохлоневріт. Внаслідок часткової втрати працездатності позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, чим йому спричинено моральну шкоду. Суму компенсації моральної шкоди суд визначив 35 000 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.21,34 Закона України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" при стійкій втраті працездатності потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, яку сплачує Фонд. Сума компенсації моральної шкоди визначається у судовому порядку.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 1958 року по 2000 рік працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості в/о „Артемвугілля" в шкідливих умовах виробництва. За період роботи у нього встановлено три професійних захворювання. За висновками МСЕК від 24 травня 2004 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності 60% по сукупності професійних захворювань: 25%-пневмоконіоз, 15%-вібраційна хвороба, 20%-кохлоневріт.
У зв"язку з частковою втратою працездатності позивач втратив можливість вести активний образ життя, внаслідок чого він змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, втрата працездатності призвело до фізичних і моральних страждань. Тому суд правильно визнав, що позивачу спричинено моральну шкоду, яку повинен сплатити Фонд.
Однак при вирішенні питанні визначення суми моральної шкоди слід керуватись не тільки ступенем втрати працездатності, на що посилався суд, але враховувати характер додаткових заходів для організації життя, виплату позивачу одноразової допомог, відшкодування матеріальної шкоди, а також враховувати практику Міжнародного суд згідно якої слід керуватись принципом справедливості та виваженності.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що висновок суду стосовно суми компенсації моральної шкоди не відповідає матеріалам справи і у відповідності з вимогами п.З ст.309 ЦПК України рішення суду слід змінити і визначити суму компенсації моральної шкоди на користь ОСОБА_1 15 000 грн.
Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності додаткового висновку МСЕК про спричинення моральної шкоди та зупинення виплати моральної шкоди на 2006 рік безпідставні, оскільки не грунтуються на вимогах закону, стіку втрату працездатності позивачу встановлено до 2006 року і право на відшкодування моральної шкоди у нього виникло у 2004 році, а необхідність додаткового висновку МСЕК про спричинення моральної шкоди не передбачено законом.
Керуючись ст.ст.21,34 Закона України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст.307, п.З ст.309, 316 ЦПК України апеляційний суд,
3
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 17 листопада 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському рійоні м.Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 15 000 /п"ятнадцять тисяч / грн. в іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарження в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий: Судді: