Справа 22-930/2007 Головуючий першої інстанції Румілова Н.М.
Категорія 21 Доповідач Денисенко Л.Л.
РІШЕННЯ
Іменем України
12 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
Головуючого Денисенко Л.Л.
суддів Лоленко А.В. Молчанова СІ.
при секретарі Андрусь B.C. з участю:
адвоката ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1 представника відповідача Степанова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції позивача ОСОБА_1 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки
на рішення Цетрально-Міського районного суду м.Горлівки
від 26 жовтня 2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди.
В С Т А Н О ВИВ:
Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 26 жовтня 2006 року стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 9 000 грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просе скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги і стягнути на його користь моральну шкоду у сумі 50 000 грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівка просе скасувати рішення суду і у задоволенні
- 2 -
позову відмовити посилаючись на те, що відсутні висновки МСЕК про спричинення моральної шкоди позивачу та бюджетом на 2006 рік зупинено виплату моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач і його представник підтримували апеляційну скаргу позивача, проти апеляційної скарги відповідача заперечували.
Представник Фонду підтримував апеляційну скаргу Фонду, а проти апеляційної скарги позивача заперечував.
Вирішуючи справу суд виходив:-. того, що позивач ОСОБА_1 працював з 1975 року по 1997 рік на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва на шахті ім.Калініна ,,Артемвугілля". За висновками МСЕК від 3 березня 2006 року йому вперше встановлено стійку втрату працездатності 40% у зв"язку з професійним захворюванням -антракоз і його визнано інвалідом 3 групи. Внаслідок часткової втрати працездатності позивач втратив можливість працювати в шахті, змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, тим самим йому спричинено моральну шкоду. Суму компенсації моральної шкоди суд визначна 9 000 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, адвоката, представника відповідача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до вимог п.4 ст.309 LP Ж України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Вирішуючи справу суд виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у зв"язку з втратою працездатності підлягають задоволенню, однак такий висновок суду не відповідає вимогам матеріального права з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 довгий час працював на шахті ім.Калініна „Артемвугілля" на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва. За висновками МСЕК від 3 березня 2006 року його визнано інвалідом З групи і встановлено стійку втрату працездатності 40% у зв"язку з професійним захворюванням - антракоз.
Відповідно до вимог ст.ст.21,34 Закона України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещадного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено можливість відшкодування моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності.
Однак ст.77 Закона України „Про державний бюджет на 2006 рік" зупинено виплату моральної шкоди у зв"язку з втратою працездатності на виробництві.
Оскільки позивачу ОСОБА_1 стійку втрату працездатності у зв"язку з професійним захворюванням встановлені: вперше МСЕК у 2006 році, у відповідності з вказаним законом компенсація моральної шкоди у зв"язку з втратою працездатності на виробництві йому не може бути стягнута.
Рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню, а в задоволенні позозу ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.307,п.4 ст.309, 3 6 ЦПК України апеляційний суд,
В И Р І Ш И В : Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
3
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівкт задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 26 жовтня 2006 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювані України у Центрально-Міському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди у зв"язку з втратою працездатності на виробництві.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховною Суду України.