Справа 22-1159/2007 Головуючий першої інстанції Дмитрієв П.О.
Категорія 21 Доповідач Денисенко Л.Л.
РІШЕННЯ
Іменем України
] 2 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
Головуючого ДенисенкоЛ.Л.
суддів Лоленко А.В. Молчанова СІ.
при секретарі Андрусь B.C. з участю: представника Відповідача Пишняк Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську
на рішення Шахтарського міськрайонного суду
від 28 листопада 2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську про відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду від 28 листопада 2006 року стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську на користь ОСОБА_1 моральну шкоду 30 000 грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального врахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську просе скасувати рішення суду і в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відсутні висновки МСЕК про спричинення моральної шкоди позивачу внаслідок часткової втрати працездатності у зв"язку з травмами на виробництві, та бюджетом на 2006 рік зупинено виплату моральної шкоди.
В судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити скаргу.
Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 з 1987 року працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах. 4 лютого 1995 року та 23 червня 1999 року на виробництві стались нещасні випадки, внаслідок яких позивач отримав травми. За висновками МСЕК від 12 липня 2006 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності 25% у зв"язку з травмами на виробництві у
- 2 -
1995 та 1999 році. Внаслідок часткової втрати працездатності позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, чим йому спричинено моральну шкоду. Суму компенсації моральної шкоди суд визначив ЗО 000 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.309 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємствах вугільної промисловості з 1987 року, 4 лютого 1995 року під час роботи позивача на шахті „Вінницька" ДХК „Шахтарськантрацит" стався нещасний випадок при виконанні робот по підсипки дороги, позивач оступився і травмував коліно правої ноги, 23 червня 1999 року позивач працював гірничим на тій же шахті під час переодягання в гардеробі оступився на мокрій підлозі і повторно травмував коліно правої ноги. У зв"язку з нещасними випадками складені відповідні акти по формі Н-1 відповідно від 7 лютого 1995 року та від 12 липня 1999 року.
Тобто обидва нещасні випадки стались до 1 квітня 2001 року, коли введено в дію Закон України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
До цього часу діяв Закон України „Про охорону праці", згідно з яким відповідальність за спричинення моральної шкоди працівнику у зв"язку з втратою працездатності на виробництві ніс роботодавець, а Фонд соціального страхування виплачує спричинену шкоду у зв"язку з ушкодженням здоров"я на виробництві по нещасним випадкам, які стались після 1 квітня 2001 року.
Суд вирішуючи справу виходив з того, що стійку втрату працездатності у зв"язку з травмами на виробництві позивачу встановлено за висновками МСЕК від 12 липня 2006 року і тому відповідальність несе Фонд, що не відповідає вимогам закону, оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникає з моменту настання нещасного випадку, а не висновку МСЕК.
Рішення суду постановлено в порушення норм матеріального права і тому підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що по справі представлено необхідні докази і додаткова перевірка обставин справи не потрібна, апеляційний суд вважає можливим вирішити справу по суті і в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, оскільки Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську не несе відповідальність за моральну шкоду, яку спричинено позивачу у зв"язку з частковою втратою працездатності на виробництві, внаслідок нещасних випадків на виробництві у 1995 та 1999 роках.
Керуючись ст.12 Закона України „Про охорону праці", ст.ст.307,309 п.4, 316 ЦПК України апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську задовольнити.
3
Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 28 листопада 2006 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську про відшкодування моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців з моменту набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді