УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем   України

14 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Матюшенка І.В. суддів: Кашапової Л.М., Олексієнка М.М. при секретарі судового засідання Кульчицькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Житомиргаз" (далі - Товариство) та ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства та закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВЕСКО" (далі - Страховик) про відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановила:

У жовтні 2007 року ОСОБА_3 і у листопаді 2007 року ОСОБА_2 звернулися до суду з позовами до Товариства про відшкодування на їх користь майнової та моральної шкоди, завданої їх майну та здоров'ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20 вересня 2006 року за їх участі та участі водія Товариства ОСОБА_1 і з вини останнього. ОСОБА_3 просив стягнути з Товариства 48004 грн. за пошкоджений автомобіль, 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 300 грн. витрат за проведення судової автотоварознавчої експертизи. ОСОБА_2 порушувалося питання про стягнення з Товариства на його користь 2394 грн. 77 коп. вартості лікування та 150000 грн. на відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду справи ОСОБА_2 позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди зменшені зі 150000 грн. до 60000 гривень (а.с.21).

Цивільні справи об'єднані судом в одне провадження (а.с.131) і в якості співвідповідача до участі у справі притягнуто Страховика (а.с.54).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі, а позов ОСОБА_2 частково - стягнуто з Товариства на користь ОСОБА_2 2394 грн. 77 коп. на відшкодування майнової шкоди та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У поданій апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить зменшити розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 до 2000 грн. а на користь ОСОБА_3 до 1000 грн.

Справа № 22ц/1379/08     Головуючий у суді 1 -ї інстанції Гансецька І.А.

Категорія 32     Суддя-доповідач Матюшенко І.В.

ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши її розмір на користь ОСОБА_3 до 2000 грн., а на користь ОСОБА_2 до 7000 грн. Апелянт посилається на те, що судом не враховані обставини ДТП та його майновий стан, а саме, що ДТП сталася з необережності, він розлучений, має на утримання неповнолітню дитину та є інвалідом 2-ї групи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення з таких підстав.    

Встановлено, що 20 вересня 2006 року біля 8 год. 20 хв. ОСОБА_1, який перебував у трудових стосунках з Товариством, керуючи автомобілем УАЗ-2206, який належить Товариству, порушив вимоги п.п. 1.10, 11.5, 13.1 ПДР України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої позивачі отримали тілесні ушкодження а також було пошкоджено автомобіль „Opel Omega", яким керував позивач ОСОБА_3 за дорученням. Той факт, що вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_1 визнається останнім та підтверджується постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2006 року (а.с.14-15).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 (в сумі 50000 грн.) про відшкодування моральної шкоди та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 (в сумі 15000 грн.) суд першої інстанції врахував, що в результаті ДТП ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження, що відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості і які стали причиною встановлення йому 2-ї групи інвалідності а також те, що ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, він переніс нервово-психологічний стрес, що, в подальшому, сприяло розвитку посткомоційного синдрому та було пошкоджено автомобіль, який перебував у його володінні. За таких обставин, розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, судом першої інстанції визначений правильно. А відтак, доводи апеляційних скарг щодо завищення судом сум відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Проте, постановляючи рішення про відшкодування Товариством моральної шкоди позивачам, судом першої інстанції не враховані положення ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" згідно якої, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 % ліміту, визначеного у пункті 9.3 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні ДТП.

З матеріалів справи (а.с.40-53) вбачається, що між Товариством та Страховиком 7 квітня 2006 року було укладено договір № 502/04-04/06 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був чинний на момент ДТП за участі автомобіля Товариства. Вимоги про заподіяння моральної шкоди позивачі пов'язували з підставами, передбаченими п. 1 ст. 23 ЦК України, а ОСОБА_3 ще і з підстав, передбачених п.3 ст. 23 ЦК України.

Оскільки судом першої інстанції при постановленні рішення в частині відшкодування моральної шкоди невірно застосовані норми матеріального права, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовів до Страховика про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення зі Страховика на користь ОСОБА_3 та на користь ОСОБА_2 по 2550 грн. (5% від 51000 грн.) кожному. Решта суми відшкодування моральної шкоди (47450 грн. на користь ОСОБА_2 та 12450 грн. на користь ОСОБА_3.) підлягає стягненню з Товариства на підставі ст. ст. 22, 23 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

У решті рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому не перевіряється апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Житомиргаз" та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2008 року в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Житомиргаз" на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральної шкоди змінити, зменшивши суму стягнення на користь ОСОБА_2 з 50000 грн. до 47450 грн., а на користь ОСОБА_3 з 15000 грн. до 12450 грн.  Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2008 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВЕСКО" про відшкодування моральної шкоди скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким стягнути зі „Страхової компанії „ВЕСКО" (р/р 26503001019613 у ЗАТ „Хоум Кредит Банк" у Дніпропетровській області, МФО 307123, код ЄДРПОУ 24991805) на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 2550 грн. кожному на відшкодування моральної шкоди.

У решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.