o
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2009 р. справа № 9/187/08-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
за участю представників сторін:
позивача : Маміч І.О. дов.№01-38/570 від 11.04.08р., Шайкевич Д.М. дов.№01-38/762 від 12.05.08р.,
відповідача: Салімонова А.А. дов.№55 від 06.01.09р., Барц Я.Є. дов.№117 від 08.01.09р.,
третя особа: Білаш С.В. директор.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
на постанову господарського суду Запорізької області від 18.04.08р.
у справі №9/187/08-АП
за позовом Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, м.Запоріжжя
про припинення юридичної особи,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Запорізької області від 18.04.08р. у справі №9/187/08-АП (суддя –Нечипуренко О.М.) в задоволенні адміністративного позову з урахуванням уточнень та збільшених позовних вимог Виконавчого комітету Запорізької міської ради до Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” про припинення юридичної особи - відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що позивач не надав суду доказів надання йому законом делегованих повноважень щодо здійснення державної реєстрації суб’єктів господарської діяльності. Зазначено в постанові суду першої інстанції що позивачем безпідставно здійснено посилання на користь третьої особи стосовно неможливості останній розпочати діяльність з технічної інвентаризації. Окрім того, позивачем пропущено строк, встановлений ст.250 ГК України та ч.2 ст.99 КАС України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Виконавчим комітетом Запорізької міської ради подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 18.04.08р. у справі №9/187/08-АП як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував наявності у позивача повноважень на звернення до суду з питання припинення юридичної особи на підставі ст.33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб. Стосовно пропуску строку, позивач зазначає, що початок строку –момент встановлення судом факту незаконної діяльності позивача.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як зазначено судом першої інстанції, держава з метою виконання державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості створила державні підприємства БТІ у складі Мінкомунгоспу на які поклала функції реєстратора. Згідно інструкції від 31.01.1966 року, реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР проводять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року №56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за №31/1056, які втратили чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, розроблені з метою впровадження державної системи реєстрації, обліку та оцінки вартості нерухомого майна на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 150 від 27.02.1995 року встановлювали порядок державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходилися у власності юридичних та фізичних осіб.
Згідно п. 1.4 вказаних правил державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна здійснювали державні підприємства БТІ місцевих органів державної виконавчої влади.
Відповідно до п. 1.5 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за № 399/2839, яка втратила чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15 лютого 2002 року №36 у зв'язку з прийняттям Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445, державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна здійснювали Державні комунальні підприємства БТІ.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 року Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю), якою було затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), БТІ з державної власності передано у комунальну власність, залишивши за БТІ функції державного реєстратора.
Згідно п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст, тобто визнається автоматично без прийняття спеціального рішення.
На сьогодні державна реєстрація прав власності ведеться згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (назва в редакції наказу Міністерства юстиції України від 17.05.2004 року № 36/5), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445.
Пунктом 1 даного наказу передбачено, що до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об’єкти нерухомого майна –Бюро технічної інвентаризації (БТІ) здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Згідно п. 1.3 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р.№7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за №67/7388 року, БТІ здійснює державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в межах його зони обслуговування.
Зона обслуговування БТІ - це перелік населених пунктів, у межах території яких БТІ має здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.6 вищенаведеного Порядку Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Частиною 1 ст. 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
03.08.2004 року вступив в дію Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьвідповідно до якого органам місцевого самоврядування не були делеговані державою повноваження, як на здійснення обліку та реєстрації об'єктів нерухомості так і на визначення меж адміністративно-територіальних одиниць для здійснення БТІ реєстрації прав власності на нерухоме майно. Цим законом передбачено створення єдиної системи органів реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх обмежень у складі Державного земельного кадастру. При цьому державна реєстрація прав власності на нерухоме майно буде супроводжуватися внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
До того ж, обов'язки щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх обмежень, відповідно до Закону, будуть покладені на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його регіональні відділення.
Відповідно до п. 5 Розділу 5 Прикінцеві положенняЗакону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
При цьому, п. 6 зазначеного Розділу встановлено, що введення в дію Державного реєстру прав буде здійснюватись поетапно, з передачею в установленому порядку інформації бюро технічної інвентаризації щодо об'єктів нерухомості місцевим органам державної реєстрації прав у міру їх готовності до виконання зазначених повноважень Отже, у перехідний період до впровадження зазначеного Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обмежень в складі Державного земельного кадастру, діяльність по реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації, керуючись нормами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2003 р. за № 157/6445 (зі змінами та доповненнями). Порядком ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.10.2003 р. № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 р. за № 67/7388 та іншими нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, до повноважень якого входить нормативно-методичне забезпечення роботи підприємств БТІ.
Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьє спеціальним законом, який визначає засади створення Єдиної системи державної реєстрації речових прав, і до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із вказаним Законом, вони повинні застосовуватися в частині, що не суперечить йому, як це встановлено п. 7 Прикінцевих положень зазначеного Закону.
В Запорізькій області система реєстрації прав власності на нерухоме майно створена на виконання постанови Ради Міністрів УРСР Про порядок державного обліку житлового фонду№ 105 від 11.03.1985 року.
Наказом Управління Комунального господарства Запорізького облвиконкому № 389 від 20 листопада 1985 року Про організацію роботи по обліку житлового фонду в міській та сільській місцевостяхзатверджено зони обслуговування населення.
Відповідно до п.2 наказу, з 01.01.1986 року за ОП ЗМБТІзакріплена зона обслуговування: Запорізький район, в тому числі м. Запоріжжя і т.д.
Вказаний наказ чинність не втратив, не визнаний незаконним і не скасований в установленому порядку, отже є обов'язковим до виконання на території Запорізької області в частині затвердження зони обслуговування районів області організаціями технічної інвентаризації.
Згідно п.1.3 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 року за № 67/7388), БТІ здійснює Реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в межах його зони обслуговування. Зона обслуговування БТІ - це перелік населених пунктів, у межах території яких БТІ має здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до пп. 1.9; 1.10 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, Держателем Реєстру прав є Міністерство юстиції України, який забезпечує функціонування Реєстру. Адміністратором Реєстру прав є Державне підприємство Інформаційний центрМіністерства юстиції України.
Ч.2 п.1.9 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майнопередбачено, що БТІ, які укладали відповідні договори з Адміністратором Реєстру прав, мають прямий доступ до електронного Реєстру прав, вносять відповідні дані до Реєстру прав, надають витяги з Реєстру прав та виконують інші функції, передбачені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Згідно наявних в справі матеріалів, між Державним підприємством Інформаційний центрМіністерства юстиції України та ОП ЗМБТІ13 грудня 2002 року укладено договір № 14 про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою Реєстр прав власності на нерухоме майно.
Позивачем не надано доказів того, що КП ЗМБТІукладено договір про організацію доступу до користування автоматизованою системою Реєстр прав власності на нерухоме майноз Державним підприємством Інформаційний центрМіністерства юстиції України.
28.03.2007 року на десятій сесії п'ятого скликання Запорізької міської Ради прийнято рішення № 16 Про ліквідацію комунального підприємства Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до ст. 73 ч. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Українівоно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідач, - ОП ЗМБТІздійснює діяльність відповідно до вимог діючого законодавства.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду погоджується з твердженнями суду першої інстанції стосовно визнання безпідставними посилання позивача, як на підставу позовних вимог, неможливість комунального підприємства Запорізьке міське бюро технічної інвентаризаціїрозпочати передбачену чинним законодавством діяльність з технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно, що порушує порядок реєстрації прав власності та спричиняє великі збитки бюджету територіальної громади м. Запоріжжя; продовженням здійснення відповідачем незаконної діяльності на території міста Запоріжжяна підставі наступного.
Законом України Про місцеве самоврядування в Україні(ст. 26 ч. 1 п. 30) органам місцевого самоврядування надано право створювати підприємства комунальної власності (комунальні підприємства), але не органи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Така функція відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьналежить до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Зазначене встановлено також і постановою Вищого Адміністративного Суду України по справі № К-20782/06 від 23.05.2007 року; постановами Господарського суду Запорізької області від 03.03.2007 року по справі № 17/35/07-АП; від 18.12.2007 року № 27/348/07-АП.
Ст. 72 ч. 1 КАС України передбачено: Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно зі ст. 9 КАС України суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового Статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні.
Згідно з вимогами ст. 104 КАС України суб'єкт владних повноважень має право звернутись до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 38 ч. 1 п. бпп. 6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, здійснення в установленому порядку державної реєстрації підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності, розташованих на відповідній території, а також положень про організації орендаріввіднесено до делегованих повноважень виконавчого органу міської ради.
Ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Українівизначено делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям з рішенням районних обласних рад.
Згідно ст. ст. 1, 5, 6 ч. 5 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівдержавна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором. Виконавчий комітет міської ради міста обласного значення здійснює організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи
державного реєстратора.
В матеріалах справи відсутні докази стосовно надання позивачу законом або рішенням обласної ради делегованих повноважень щодо здійснення державної реєстрації підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду та застосування адміністративно-господарських санкцій, судом першої інстанції зазначено, що відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання на протязі шести місяців від дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік від дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, строк позовної давності за адміністративним позовом є визначеним законодавчо у будь-якому випадку.
Згідно ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання на протязі шести місяців від дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік від дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Зважаючи на підстави позову, а також на ту обставину, що Закон України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, набрав чинності в серпні 2004 року, строки для звернення до адміністративного суду та застосування адміністративно-господарської санкції - сплинули.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як свідчать матеріали справи, заперечення відповідача базуються, зокрема, на заяві щодо пропуску позивачем строку позовної давності.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції зазначаючи, що посилання скаржника як на підставу необґрунтованості рішення суду першої інстанції на той факт, що позивач самостійно не застосовує санкції а звертається з цією метою до органів правосуддя є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивач просить застосувати до позивача санкцію у вигляді ліквідації.
Таким чином, колегія суддів з огляду на наявні матеріали не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
В межах розгляду заявленої апеляційної скарги, виходячи з матеріалів справи, та змісту ст. 202 КАС України, підстав для задоволення апеляційної скарги , немає.
Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради на постанову господарського суду Запорізької області від 18.04.08р. у справі №9/187/08-АП - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 18.04.08р. у справі №9/187/08-АП - залишити без змін .
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 29.11..2009 р.
Головуючий: Н.А Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: А.О. Коршун