o
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" вересня 2009 р. справа № 2а-1588/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю. Юхименка О.В.
при секретарі судового засідання: Ганноченко А.О.
за участю представників сторін:
позивача –Маринюк Н.М. дов. №88 від 28.01.2008 р.
відповідача –Котович Д.В. дов. №598/10/100 від 13.01.2009 р.
третьої особи –не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Розмай”
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2008 р.
у справі №2-а-1588/08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Розмай”
до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державна податкова адміністрація у Харківській області
про встановлення відсутності компетенції, визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Розмай” звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просило встановити відсутність компетенції (повноважень) головного державного податкового ревізора-інспектора інспектора податкової служби Ш рангу Державної податкової адміністрації у Харківській області Нестеренко О.М. та головного державного податкового ревізора-інспектора інспектора податкової служби І рангу Державної податкової адміністрації у Харківській області Цепочко О.В. на проведення перевірки ТОВ "Розмай"; визнати протиправним та скасувати рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі № 0001432306 від 30.08.2007 року повністю.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2008 р. (суддя Шлай А.В.) відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Розмай”.
Рушення суду обґрунтовано посиланням на правомірність проведеної перевірки, що підтверджується належним чином оформленими документами, які знаходяться в матеріалах справи, та відповідно, обґрунтованим застосуванням штрафних (фінансових) санкцій за результатами проведеної перевірки.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та постановити нову, якою задовольнити позов позивача. Скаржник вважає, що суд порушив вимоги.11 ч.1 ст.11 та п.1 ч.1 ст.11-2 Закону України Про державну податкову службу в Україні, оскільки відповідач не мав права на проведення перевірки, оскільки відповідачем порушено порядок проведення перевірки, встановлений даним Законом. Судом не враховано обставини, які мають значення для справи та які суд вважає встановленими.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
06.08.2007 року працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці - залу гральних автоматів, який розташований за адресою: м. Харків, Салтівське шосе та пр. 50-річчя ВЛКСМ. Вказаний зал гральних автоматів належить товариству з обмеженою відповідальністю "Розмай".
Матеріали справи свідчать, що перевірка здійснена на підставі плану перевірок за здійсненням суб’єктами підприємницької діяльності розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на серпень 2007 року, затвердженого Головою ДПА у Харківській області, та відповідно до направлень № 14515 та № 14516 від 03.08. 2007 року.
За результатами перевірки складений Акт № 20405875/2310 від 06.08.2007 року, на підставі якого Південною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Кривого Рогу прийняте рішення № 0001432306 від 30 серпня 2007 року про застосування до ТОВ "Розмай" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1605 грн. за порушення п.1,2,9,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення розрахункових операцій через РРО, який зареєстрований з порушенням встановленого порядку, непроведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункової операції на суму 10 грн. та невидача розрахункового документу на цю ж суму, невідповідність суми готівки коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, що вказана в поточному звіті РРО, невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків.
У судовому засіданні, при розгляді апеляційної скарги, представник позивача доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати. Основною обставиною, яку позивач вважає підставою для задоволення позовних вимог, зазначено відсутність права контролюючого органу на проведення перевірки позивача у зв’язку з недійсністю направлень на перевірку. Як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі позивач зазначає, що направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу податкової служби. Оскільки законодавством не передбачено використання у направленнях на перевірку факсимільного відтворення підпису керівника податкового органку, позивач на цій підставі вважає проведену перевірку незаконною, а відтак вважає відсутньою компетенцію на проведення перевірки у працівників ДПА, порушення податковим органом ст. 19 Конституції України, та незаконним застосування фінансових санкцій. Стосовно порушень, зафіксованих актом перевірки, позивач їх наявність не заперечує.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду –без змін. В наданих суду запереченнях зазначив, що право на проведення перевірки стосовно контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності передбачено законодавством, проведена перевірка здійснена відповідно до затвердженого плану-графіку проведення перевірок, направлення на перевірку, на підставі якого працівники позивача допустили перевіряючих до проведення перевірки, виконано з використанням факсимільного підпису Голови Державної податкової адміністрації у Харківській області та засвідчено гербовою печаткою податкового органу, що підтверджує легітимність зазначеного документу, та наявність повноважень працівників податкової служби на проведення перевірки.
Представник третьої особи до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Статтею 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача здійснена на підставі плану перевірок, затвердженого Головою ДПА у Харківській області, та відповідно до направлень №14515 та №14516 від 03 серпня 2007 року.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги вказує, що направлення на перевірку підписані Головою ДПА у Харківській області з використанням факсиміле, що є підставою вважати направлення недійсними, тому працівники податкового органу не мали права на проведення перевірки.
Судова колегія зауважує, наявність факсимільного підпису керівника податкового органу на направленнях на перевірку, може бути підставою для недопущення працівників податкової інспекції до перевірки, а не скасування рішення, яке прийнято після вчинення останньої, в результаті встановлених порушень законодавства, стосовно наявності яких не заперечує позивач.
З направленнями на перевірку ознайомлена довірена особа позивача під підпис, правом недопуску працівників податкового органу до проведення перевірки працівники позивача не скористались.
Вимоги позивача стосовно встановлення відсутності компетенції працівників податкового органу на проведення перевірки, з підстав, викладених в позовній заяві та апеляційній скарзі, є надуманими та необґрунтованими, виходячи з наявності Закону України Про державну податкову службу в Україні, відповідно до якого повноваження працівників законодавчо встановлені і лише в випадках, встановлених Законом працівники податкового органу можуть бути позбавлені зазначених повноважень. Фактично, вимоги позивача базуються на порушенні оформлення направлення на перевірку, що є причиною всіх подальших дій відповідача, які позивач визначає як протиправні. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції відповідно до матеріалів справи обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, підстав, передбачених ст. 202 КАС України, не вбачається .
Щодо тверджень позивача відносно неправомірного здійснення контрольної закупки під час перевірки, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що виконання функцій контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) здійснюється органами державної податкової служби шляхом проведення перевірок, в ході яких, зокрема, проводиться й розрахункова операція, пов'язана з реалізацією товарів (робіт, послуг), оскільки встановити факт дотримання суб'єктами господарювання обов'язків, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" можливо лише за наявності факту здійснення розрахункової операції, пов'язаної з реалізацією товарів (робіт, послуг).
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2008 р. є обґрунтованою та такою, що винесена без порушень норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Розмай” на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2008 р. у справі №2-а-1588/08 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2008 р. у справі №2-а-1588/08- залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 14.09.2009 р.
Головуючий: Н.А Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: О.В. Юхименко