АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 року м. Одеса
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Парапана В.Ф.
Суддів: Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.
при секретарі: Яні Н.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Київського районного суду м.Одеси від 6 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_3., про визнання договору дарування частково недійсним, -
встановила:
ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, та її син - ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, 20 серпня 2003р. внаслідок приватизації державного житлового фонду набули право власності в рівних частках на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1
8 грудня 2003р.ОСОБА_1. і ОСОБА_4. подарували вказану квартиру ОСОБА_2
У травні 2005р.ОСОБА_1. і ОСОБА_4. звернулися в суд із позовом до ОСОБА_2. про визнання договору дарування недійсним з підстав, передбачених ст.56 ЦК УРСР.
В червні 2005р.ОСОБА_1. пред'явила до ОСОБА_2. позов про визнання договору дарування частково недійсним та визнання за нею право власності на ХА частину квартири, посилаючись на те, що ця угода укладена нею внаслідок помилки, оскільки вона розраховувала, що відповідач її онук, після укладення договору буде надавати їй необхідну матеріальну допомогу і здійснювати за нею догляд, якого вона потребує, що вона залишиться проживати у будинку.
Про це у них була домовленість, однак після оформлення договору відповідач змінив відношення до неї.
Відповідач позов не визнав.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням суду від 6.09.2006р. в позові ОСОБА_1. відмовлено, а ухвалою суду від цього ж числа - провадження у справі за позовом ОСОБА_4. закрито у зв'язку з відмовою від позову.
Справа №22ц-918/07
Головуючий у першій інстанції Рева С.В. Категорія ЦП:13
Доповідач Парапан В.Ф.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати і направити
справу на новий розгляд з мотивів незаконності та необґрунтованості рішення суду першої
інстанції.
3аслухавши доповідь судді - доповідача, пояснений осіб що з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вв"ажає. що апеляція підлягає задоволенню з підстав, передбачених п.5 ч.І та ч.2 ст. 311 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволення позову, районний суд виходив з того, що відповідачка та її представник не надали доказів того, що договір дарування частини квартири був укладений ОСОБА_1. внаслідок помилки, без наміру створити правові наслідки, обумовлені таким договором.
Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може.
Так, скасовуючи рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2005 року та направляючи справу на новий розгляд, колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в своїй ухвалі від 15 грудня 2005 року зазначила, що оскільки ОСОБА_1. розраховувала, що відповідач її онук, після укладення договору буде надавати їй необхідну матеріальну допомогу і здійснювати за нею догляд, якого вона потребує, що вона залишиться проживати у будинку, що позивачка є громадянкою похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, ветераном війни, страждає хронічним захворюванням, зокрема захворюванням очей, за станом здоров'я також потребує сторонньої допомоги, іншого житла, крім спірної жилої площі, не мала і не має, вимушена тимчасово мешкати у квартирі дочки на 12 поверсі, що негативно впливає на стан її здоров'я, то висновок суду про те, що позивачка безоплатно бажала передати і безоплатно передала належну їй частку спірної квартири у дар по договору дарування, є помилковим.
Колегія суддів також зазначила, що суд належним чином не встановив чи було у дійсності волевиявлення позивачки на відчуження спірної частки квартири безоплатно , тобто у дар і не навів належної оцінки поясненням позивачки про її дійсний намір щодо відчуження жилого приміщення з метою одержувати матеріальну допомогу і догляд, чим порушив вимоги ст. ст. 10,11,212 ЦПК України.
При новому розгляді справа районний суд зазначені вище вказівки апеляційного суду не врахував, належної перевірки і оцінки наведеним обставинам не надав, внаслідок чого порушив вимоги ч.2 ст.311 ЦПК України та ухвалив незаконне та_необґрунтоване рішення.
Між тим за словами ОСОБА_2. та його представника, відповідач зобов'язався доглядати за бабусею і вона залишилася зареєстрованою по спірній квартирі.
За наявності таких обставин районний суд не з'ясував дійсний намір сторін при укладанні угоди.
Як видно з матеріалів справи, 03.08.2005р.ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності домоволодіння - 16/100 часток по вул. АДРЕСА_1, яка належить йому на праві спільної часткової власності.
В порушення ч.4 ст. 10 та ч.2 ст.311 ЦПК України суд першої інстанції не роз'яснив ОСОБА_1. право оспорити зазначене свідоцтво від 03.08.2005р., хоча позивачка мала такий намір та не врахував, що саме ця обставина була підставою для направлення справи на новий розгляд.
Тому справа підлягає передачі на новий розгляд, оскільки суд має розглянути всі вимоги, уточнення яких можливе лише на стадії розгляду справи у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.І п.5, 311 ч.І п.5, ч.2, 313-315, 319 ЦПК України. колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 6 вересня 2006 року скасувати і направити справу на новий розгляд до того ж суду першої інстанції, іншим суддею.
Ухкала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.