o
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2009 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді – Семененка Я.В.
судді – Дадим Ю.М., Божко Л.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області
на постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2009 року у справі № 2-а-725/2009 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до Новоархангельського районного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 роки та її подальшої виплати,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі, в якому просила:
поновити строк для звернення до суду за захистом порушених прав;
визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача на її користь недоплачену соціальну допомогу за період з січня 2006р. до січня 2009р. у сумі 3901,50грн.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивача відповідач керувався положеннями нормативних актів, що на підставі Рішення Конституційного Суду України були визнані неконституційними, а тому застосуванню не підлягали.
Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме поновлено позивачу процесуальний строк для звернення до суду за захистом порушених прав; визнано протиправною бездіяльність відповідача в частині не призначення, не нарахування та не виплати позивачу у період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, а також не донарахування і не виплати починаючи з 22 травня 2008 року підвищення до пенсії, передбаченого ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні – грудні 2007 року та з травня 2008 року по 01 січня 2009 року; зобов’язано відповідача призначити, донарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії передбаченого ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, та починаючи з 22 травня 2008 року розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні-грудні 2007 року та з травня 2008 року по 01 січня 2009 року сум пенсії, підвищеної на 30 відсотків розміру мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до положень ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням частини першої ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та законодавчо визначеного розміру пенсії за віком, встановленого на час виплати у період травня-вересня 2008 року, з відрахуванням отриманих позивачем сум у вказаний період часу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народився 1944 року та відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с.7).
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Відповідно до ст..152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно зі ст..22 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та громадянами.
Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії позивачу відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Управління Пенсійного фонду України у Новоархангельському районі Кіровоградської області будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року не здійснювало.
Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Новоарханегльському районі Кіровоградської області здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до їх пенсії як «дитині війни» з 22 травня 2008 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.
Отже, Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.
Проте, Управління пенсійного фонду України у Новоархангельському районі Кіровоградської області будь-яких дій з цього приводу не здійснювало.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Новоархангельському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року по 01 січня 2009 року.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків ( справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).
Також, колегією суддів встановлено, що адміністративний позов, в якому заявлені вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2007 рік, подано до суду 18.05.2009р., тобто за межами строку, який встановлено ст..99 КАС України.
У відповідності до ст. 100 КАС України пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
В той же час, при розгляді справи у суді першої інстанції відповідач не наполягав на відмові у задоволенні позову, з підстав пропуску річного строку звернення до суду, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано не застосував вимоги ст..100 КАС України.
В апеляційній скарзі відповідач також не порушує питання щодо пропуску позивачем річного строку для звернення до суду з позовом, що позбавляє суд процесуальної можливості розглядати справу з урахуванням вимог ст..100 КАС України, оскільки на застосуванні наслідків, які передбачено названою нормою процесуального права, сторони не наполягали.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Той факт, що в резолютивній частині постанови судом першої інстанції зазначено про застосування до спірних правовідносин законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, який був встановлений у період травня-вересня 2008 року, не дивлячись на те, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність змінювався і після вересня 2008 року, не може бути підставою для зміни або скасування рішення суду, оскільки відповідач не позбавлений можливості звернутися за роз'ясненням судового рішення або встановлення порядку його виконання.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.
Головуючий: Я.В.Семененко
Судді: Ю.М. Дадим
Л.А. Божко
- Номер: 6-а/347/41/17
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-725/2009
- Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області
- Суддя: Семененко Ярослав Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.06.2017
- Дата етапу: 23.08.2017