o

        УХВАЛА

      ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 грудня 2009 року                                                                                 м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді     – Семененка Я.В.

судді     -  Дадим Ю.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області

на постанову Мелітопольського районного суду Запорізької області від 26 травня 2009 року у справі № 2-а-1931/2009 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни», -

                                                     в с т а н о в и л а :

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з  позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області, в якому просила:

поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів;

визнати дії відповідача неправомірними;

зобов’язати відповідача сплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року по 01.02.2009 року в сумі 3991.5 грн. обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору в розмірі 03 грн. 40 коп.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивача відповідач керувався положеннями нормативного акту, що на підставі Рішення Конституційного Суду України був визнаний неконституційним, а тому застосуванню не підлягає.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 травня 2009 року адміністративний позов   ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку і виплати з 22 травня 2008 року позивачу надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату з 22 травня 2008 року позивачу надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, керуючись при цьому розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час її виплати з 22 травня 2008 року. Відшкодовано позивачу судові витрати з оплати судового збору в розмірі 03 грн. 40 коп. з Державного бюджету. В іншій частині позову – відмовлено.

Не погодившись з постановою суду Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції  та винести рішення яким позивачу в позові відмовити повністю.

    Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Судом встановлено  та матеріалами справи підтверджено , що позивач народився 1940 року та відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни,   що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с.5).

           Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до її пенсії як «дитині війни» з 22 травня 2008 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.

Відповідно до ст..152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст..22 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та громадянами.

Отже, Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Проте, Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області будь яких дій з цього приводу не здійснювало.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не призупинено дію ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, які визначено ст..6 названого Закону.

Отже, Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року по 01.02.2009 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.

Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків ( справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Між тим, в резолютивній частині оскаржуваної постанови  при зобов’язанні відповідача здійснити нарахування позивачу надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відсутня кінцева дата зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивача. що, на думку колегії суддів не може слугувати підставою для скасування, або зміни вірного по суті рішення.

       За таких обставин, колегія суддів вважає, за необхідне доповнити абзац третій резолютивної частини постанови датою, до якої необхідно провести виплати, в межах заявлених позовних вимог – 01.02.2009 року.

             Керуючись  п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

      Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області залишити без задоволення, а постанову Мелітопольського районного суду Запорізької області від               26 травня 2009 року – без змін,   доповнивши абзац третій резолютивної частини постанови словами до 01.02.2009 року

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий:                                                                                           Я.В.Семененко

Судді:                                     Ю.М. Дадим

                                    Л.А.Божко