АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Кварталової А.М., Плавич Н.Д.
при секретарі - Кодінцевої С.В. за участі представника відповідача Кіровіча Д Д розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Аверс» (надалі - СВК «Аверс») на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_2року по справі за позовом ОСОБА_1 до СВК «Аверс», Закритого акціонерного товариства «Українець» (надалі - ЗАТ «Українець») про стягнення майнового паю та орендної плати за користування земельним паєм, -
встановила:
У ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач звернувся із позовом і уточненнями до нього на обґрунтування якого зазначив, що був членом КСП „Українець", де йому був визначений майновий і земельний пай. У ІНФОРМАЦІЯ_3року КСП „Українедь" реорганізовано у ЗАТ „Українець", проте позивач не перейшов до новоствореного підприємства і разом з іншими пайовиками подав заяву про виділення майнового і земельного паїв, відповідно, єдиним майновим комплексом та єдиним земельним масивом. Цього ж часу, у ІНФОРМАЦІЯ_4 року, позивач уклав із СВК „Аверс" договір оренди земельної частки(паю), строком на два роки, останній за орендну землі у ІНФОРМАЦІЯ_5 році не сплатив. Тому, 1624 грн. вартості частки майнового паю, орендну плату за користування землею у ІНФОРМАЦІЯ_5 році: 1400 кг. пшениці вартістю 420 грн., 200 кг. ячменю вартістю 60 грн., 500 кг. соняшника вартістю 250 грн. позивач просив стягнути на його користь із СВК "Аверс". Від вимог в частині позову до Калачівської сільради Тарутинського району Одеської області, Тарутинської райдержадміністрації Одеської області про виділ землі позивач відмовився у зв'язку з вирішенням спору (т. 1 а.с. 2,19, 108, 340-344)
Відповідач СВК „Аверс" позовні вимоги не визнав і зазначив, що не отримував майнового паю ОСОБА_1 від ЗАТ "Українець", тому належним відповідачем за цих вимог позивача вважає ЗАТ "Українець", вимоги про стягнення орендної плати вважає необгрунтованими, оскільки повернув у березні ІНФОРМАЦІЯ_5 року орендовану ділянку позивачу, її не використовував і врожаю з неї не збирав.(т. 1 ас. 340-344)
ЗАТ "Українець" позовні вимоги не визнав і зазначив, що за актом у ІНФОРМАЦІЯ_6 року передав директору СВК "Аверс" майновий пай позивача єдиним майновим комплексом, (т.1 а.с. 340-344)
Справа розглядалась судами неодноразово. Останнім рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 0ІНФОРМАЦІЯ_2року позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з СВК «Аверс» на користь ОСОБА_1.: 1624 грн. майнового паю, орендну плату за використання землі у ІНФОРМАЦІЯ_5 році - 1 400 кг пшениці, вартістю 420 грн.,
Справа № 22ц-865/07 Категорія ЦП: 15
Головуючий у першій інстанції Топал O.K. Доповідач Левенець Б.Б.
2
200 кг ячменя, вартістю 60 грн., 500 кг соняшника, вартістю 250 грн., всього на
суму - 850 грн., зі стягненням податку - 170 грн. та 126.00 грн. судових витрат, у задоволенні позову в іншій частині - відмовлено (т. 1 а.с.345-347).
Відповідач СВК «Аверс» звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог до СВК "Аверс". На обгрунтування скарги зазначив заперечення проти позову (т.2 а.с.2-5).
В судовому засіданні представник відповідача підтримав скаргу, яку попросив задовольнити. Інші особи, повідомлені належним чином про що у справі є докази, до суду не прибули про причини неявки не повідомили(т.2 а.с.39-43). Позивач надіслав до суду заяву в якій повідомив про неможливість прибуття до суду через погодні умови, клопотань про відкладення розгляду справи або неможливість слухання справи без його участі не заявляв(т.2 а.с. 44). Згідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Колегія суддів враховує прийняту судом першої інстанції відмову позивача від вимог в частині позову до Калачівської сільради Тарутинського району Одеської області, Тарутинської райдержадміністрації Одеської області про виділ землі у зв'язку з вирішенням спору, яка сторонами не оспорюється(т. 1 а. с. 2,19, 108, 340).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, тобто коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, що були досліджені в судовому засіданні, вирішив справу згідно із законом.
Проте, цих вимог суд першої інстанції не дотримав, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що СВК „Аверс" отримав майновий пай позивача, а у ІНФОРМАЦІЯ_5 році зібрав врожай із земельної ділянки останнього, проте орендної плати не сплатив. З таким висновком, колегія суддів не погоджується, оскільки він суперечить вимогам законодавства і доказам по справі, а неповнота дослідження судом першої інстанції обставин призвела до неправильного вирішення справи.
Нормативно-правові акти, які регулюють майново-пайові відносини членів колективних сільськогосподарських підприємств та правовий режим пайового фонду майна членів цих підприємств, зазначені в ст. 9 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 1992р. № 2114(надалі - Закон). До них, зокрема, належать такі: Закон України „Про власність"(ст. 20-24); Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від З грудня 1999 року № 1529/99, локальні внутрішньо-підприємницькі акти, прийняті вищими органами самоврядування підприємства.
Згідно до вимог ст. 2 вищевказаного Закону, ст. 8 Закону України „Про власність", відносини власності, не врегульовані цим Законом, регулюються Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами.
Згідно зі ст. 115 ЦК України( 1963р., який діяв на час виникнення спірних правовідносин), кожен з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки зі спільного майна. Коли угоди про спосіб виділу не досягнуто, то за позовом будь-кого з учасників майно ділять у натурі, якщо це можливо без нерозмірної шкоди для його господарського призначення, якщо ні, то власник, який виділяється, одержує грошову компенсацію.
З
Відповідно до п. З ст. 4, ст. 17 Закону України від 6 жовтня 1998 p. N
161-XIV "Про оренду землі"(в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) при передачі в оренду земельних ділянок громадянами, які мають право на земельну частку (пай) у недержавному сільськогосподарському підприємстві, їх місце розташування визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування відповідно до спеціальних землевпорядних проектів, які затверджуються загальними зборами членів сільськогосподарського підприємства або зборами уповноважених, а у акціонерному товаристві - загальними зборами товариства. Умови, строки, а також плата за оренду землі визначаються за угодою сторін і обумовлюються в договорі.
З'ясувавши обставини справи, зібрані по справі докази, надавши їм оцінку з урахуванням вищевказаних вимог законодавства і правовідносин, що виникли між сторонами по справі, колегія суддів приходить до висновку про необхідність постановити по справі нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, враховуючи наступне:
Щодо вимог в частині стягнення орендної плати.
Як видно із сертифікату, позивач мав право на земельний пай 5,28 га у КСП „Українець", останній у ІНФОРМАЦІЯ_4 року реорганізовано у ЗАТ „Українець"(т.1 а.с. З, 120, 292).
Не бажаючи переходити до ЗАТ "Українець", група співвласників, серед них і позивач, подали письмову заяву про свій вихід і виділення ним їх земельних паїв єдиним земельним масивом.
За рішенням Калачівської сільської ради Тарутинського району Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_7 року вказана колективна заява була задоволена і співвласникам т.ч. позивачу) було виділено землю єдиним масивом загальною площею 146,63 га на полях НОМЕР_1, при цьому розміщення земельних паїв на вищевказаних полях, порядок передачі ділянок і черговість подання заяв про вихід з КСП „Українець" не додержані (т. 1 а.с.7,8, 44,95,128)
ІНФОРМАЦІЯ_8 року група співвласників земельних паїв цього виділеного єдиного земельного масиву, серед них і позивач, уклали із СВК „Аверс" договори оренди земельних паїв строком на два сільськогосподарських роки (т. 1 ас. 5-6)
На початку ІНФОРМАЦІЯ_5 року група пайовиків перереєструвала договори оренди на новий термін, позивач ОСОБА_1. від перереєстрації відмовився заявивши про бажання отримати земельний пай в натурі - ділянкою на масиві НОМЕР_2 для самостійної обробки. Тому, рішенням загальних зборів співвласників земельних паїв(виділеного єдиного земельного масиву) від 10 травня ІНФОРМАЦІЯ_5 року, затверджено схему розпаювання, а земельні паї особам, що не продовжили термін дії договору оренди, у т.ч. - позивачу, визначено на масиві НОМЕР_3.(т.1 а.с. 42-43, 96-98, 131-134)
Як встановила колегія суддів, у ІНФОРМАЦІЯ_5 році позивач не мав державного акту, межі ділянки яку він вимагав в натурі на місцевості не визначалися, предметом оренди був єдиний масив землі співвласників земельних паїв, які у ІНФОРМАЦІЯ_10 році отримали його вийшовши із КСП „Українець".
Як видно із акту від ІНФОРМАЦІЯ_9 року, складеного за участі представників сільради і районного відділу земельних ресурсів, у ІНФОРМАЦІЯ_5 році СВК „Аверс" не обробляв і не збирав врожаю із земельної ділянки, що була визначена позивачу рішенням зборів співвласників земельних паїв згідно схеми паювання.(т.1 а.с. 133-134). Наступне визначення земельної ділянки позивачу в натурі, не спростовує цих висновків суду.
Тому, вимоги позивача про стягнення із відповідача СВК „Аверс" орендної плати за ІНФОРМАЦІЯ_5 рік не можна визнати обґрунтованими, в їх задоволенні слід відмовити.
Щодо майнового паю.
4
Право позивача на майновий пай вартістю 1624 грн.(або 0,050%) у пайовому фонді КСП "Українець" підтверджується відповідним свідоцтвом(а.с.4).
Реорганізація КСП "Українець" у ЗАТ "Українець" у ІНФОРМАЦІЯ_4 року підтверджена вищевказаними доказами(т.1 а.с. 120, 292).
15 березня ІНФОРМАЦІЯ_10 року, позивач разом з іншими членами КСП „Українець" подав до комісії підприємства з розпаювання заяву про виділ майнових паїв єдиним майновим комплексом, яка була задоволена, а майно за актами прийому-передачі від ІНФОРМАЦІЯ_11 року, від ІНФОРМАЦІЯ_13 року і від ІНФОРМАЦІЯ_12 року і доданими до них списками було виділено із майна КСП „Українець" за рішенням його правонаступника - ЗАТ „Українець"(т.1 а.с. 20-38, 121-125).
Доказами того, що майновий пай позивача перебуває у виділеному єдиному майновому комплексі є досліджені колегією суддів: розподільчі акти ЗАТ "Українець", додані до них списки співвласників майнових паїв, де зазначене прізвище позивача, довідки, головні бухгалтерські книги(баланс) СВК „Аверс" за ІНФОРМАЦІЯ_14рр., з яких видно, що виділене майно на балансі цих підприємств не перебуває. Позивач не зазначений і не був зазначений серед засновників(акціонерів) або учасників підприємств-відповідачів, докази які б підтверджували внесення позивачем земельного або майнового паю до їх статутного фонду у справі - відсутні (т. 1 а.с. 20-21, 31-38,45-54, 292-327, т. 2 а.с. 46-163)
ІНФОРМАЦІЯ_15 року пайовики, що вийшли з КСП „Українець" з отриманням майнових паїв єдиним майновим комплексом, уклали договір про спільну часткову власність та порядок участі у її створенні, за яким створили Майнову Групу співвласників майнових паїв і визначили уповноваженою особою на управління майном - ОСОБА_2, а за рішенням загальних зборів співвласників цієї Майнової Групи, передали це майно у користування СВК "Аверс" на умовах оренди, (т.1 а.с. 22-30, 55).
Проаналізувавши ці обставини, колегія суддів приходить до висновку, що позивач отримав майновий і земельний пай від ЗАТ "Українець"(правонаступник КСП "Українець"), які за заявою позивача були виділені єдиним майновим і земельним комплексом групі співвласників. Оскільки прізвище позивача було зазначене у списках, доданих до розподільчих актів виділення від ЗАТ „Українець" майнових паїв, єдиний майновий комплекс не передавався до статутного фонду СВК „Аверс" і використовується останнім на умовах оренди, то власниками цього єдиного майнового комплексу, в якому перебуває і частка позивача, залишаються співвласники майнових паїв, які вийшли із КСП „Українець" і згодом утворили за договором від ІНФОРМАЦІЯ_15 року - Майнову Групу. Остання не є юридичною особою, позивач не підписував угоди про утворення Майнової Групи, має право вимагати свою майнову частку(пай). Тому, співвласники виділених майнових паїв, у т.ч., які утворили Майнову Групу, мають бути належними відповідачами за позовом ОСОБА_1.
На ці обставини звертала увагу колегія суддів апеляційного суду Одеської області в ухвалі від ІНФОРМАЦІЯ_14 року, спрямовуючи справу на новий розгляд (т. 1 а.с. 102-103)
Проте, як видно із матеріалів справи, позивач наполягає на відповідальності відповідача СВК "Аверс", тому в задоволенні цих вимог до останнього слід відмовити, як заявлених до неналежного відповідача. При цьому колегія суддів виходить з принципу диспозитивності, встановленого ст. 11 ЦПК України і враховує, що таке рішення не позбавляє права позивача заявити вимоги в частині стягнення вартості майнового паю до співвласників єдиного майнового комплексу: як членів Майнової Групи, уклавших договір від ІНФОРМАЦІЯ_15 року (т.1 а.с. 22-30), так і співвласників, які мають частку в цьому єдиному майновому комплексі і останньої угоди не підписували .
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків суду, тому мають бути відхилені.
Згідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати мають бути віднесені на рахунок позивача.
5
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, ч. 2
ст. 314,316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Аверс» -задовольнити, рішення Тарутинського районного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_2року скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Аверс», закритого акціонерного товариства «Українець» про стягнення вартості майнового паю в сумі 1624 грн. та орендної плати за користування земельним паєм відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили, безпосередньо через суд касаційної інстанції.