- Позивач (Заявник): Колесник Сергій Іванович
- Відповідач (Боржник): Управління поліції охорони у Житомирській області
- Відповідач (Боржник): Управління поліції охорони в Житомирській області
- Представник: Гриценко Я.А.-представник позивача
- Представник: Войнаш В.І.-представник відповідача
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Справа № 806/3410/17
ПОСТАНОВА
іменем України
"21" серпня 2018 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Іваненко Т.В.
суддів: Кузьменко Л.В.
Франовської К.С.,
за участю секретаря Семенець К.О.,
представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "26" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в Житомирській області про стягнення 25565,40 грн. , -
суддя в 1-й інстанції - Липа В.А.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Житомир,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся з до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Житомирській області, в якому просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 25565, 40 грн. Обґрунтовуючи позовну вимогу зазначив, що так як при розрахунку в день звільнення 26.05.2017 з ним не було проведено остаточного розрахунку, а саме: не виплачено одноразову грошову допомогу, яку було виплачено лише 14.11.2017 р., то з відповідача підлягає стягнення сум за затримку розрахунку при звільненні.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Управління поліції охорони у Житомирській області (пров. Львівський, 4, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40109091) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 26.05.2017 по день фактичного розрахунку - 14.11.2017 в сумі 26699,94 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю. В апеляційній скарзі зазначив, що виплата одноразової грошової допомоги при звільнення у термін після звільнення працівника поліції зі служби, не може розцінюватись як затримка розрахунку при звільненні та відповідно не може нараховуватись компенсація за затримку при виплаті одноразової грошової допомоги, адже вона не є заробітною платою працівника, а є соціальною пільгою (гарантією) наданою працівнику у зв'язку зі звільненням.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача вважає судове рішення законним та просить відхилити апеляційну скаргу відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач згідно з наказом Управління поліції охорони в Житомирській області від 26.05.2017 року звільнений з 26.05.2017 року зі служби в поліції і його вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги складала 08 років 09 місяців 01 день.
Як вбачається з виписки по картковому рахунку ОСОБА_2, одноразова грошова допомога була йому остаточно виплачена 14.11.2017р. (а.с.10)
Вважаючи, що відповідачем не було проведено остаточного розрахунку з урахуванням виплати одноразової грошової допомоги в день звільнення, позивач звернувся з зазначеним позовом до суду з вимогою про компенсацію за затримку розрахунку при звільненні на підставі ст.ст.116, 117 Кодексу законів про працю України.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, про застосування до даних правовідносин норми Кодексу законів про працю України та задовольнив позов частково, враховуючи, що тривалість затримки розрахунку становить 171 календарних дні, а не 172, як зазначав позивач.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання оплати праці під час проходження служби в Національній поліції регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07. 2015 року №580-VIII, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12. 1991 року №2011-XII, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07. 1991 року №114 та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07. 1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей".
Статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
За правилами статті 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з пунктом 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішні з справ України від 06 квітня 2016 року № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Разом з тим, а ні Законом України "Про Національну поліцію", а ні Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника з органів внутрішніх справ. В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.
Згідно з ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Верховний Суду України у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15 зазначив, що за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Таким чином, оскільки нормами спеціального законодавства не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку - які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення , то під час їх вирішення належить застосовувати положення Кодексу законів про працю України.
Саме таку правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 року у аналогічній справі № 803/1212/16.
Зокрема, Верховний Суд зауважив, що непоширення норм Кодексу законів про працю України на рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ/поліції стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.
Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) - не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.
Згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як вбачається з п. 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260), до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
З урахуванням того, що позивача було звільнено зі служби 26.05.2017 року, то середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню по день проведення розрахунку, тобто тривалість затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні становить 171 календарних дні.
З довідки Управління поліції охорони у Житомирській області №18 від 21.03.2018р. вбачається, що за два місяці служби перед звільненням грошове забезпечення позивача складало: 9524,40 грн. Середньоденне грошове забезпечення позивача становить: 9524,40 грн. : 61 календарний день =156 грн14коп.
Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку позивача становить: 26699 грн 94 коп. (171 дні *156 грн 14коп.), яка підлягає до стягнення з Управління поліції охорони у Житомирській області.
Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апеляційної скарги на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Житомирській області залишити без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "26" березня 2018 р. без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.В. Іваненко
судді: Л.В. Кузьменко
К.С. Франовська
Повне судове рішення складено "27" серпня 2018 р.
- Номер: 806/3410/17/3497/17
- Опис: стягнення 25565,40 грн.
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 806/3410/17
- Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
- Суддя: Іваненко Т.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.12.2017
- Дата етапу: 13.09.2018
- Номер: 22а/874/2049/18
- Опис: про стягнення 25565,40 грн.
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 806/3410/17
- Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Іваненко Т.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.05.2018
- Дата етапу: 21.08.2018