Судове рішення #7341901

                                                                                                                                                     

                                               

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 січня 2010 року                                                                                 Справа № 2а-5692/09/2370                                                                          

11 год. 30 хв.                                                                                                                    м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Кульчицького С.О.,

при секретарі – Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача – Савчука Р.А. (за довіреністю),

представника відповідача – Фатенка В.М. (за посадою),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до державного підприємства фірми «Оризон – промжитлобуд»  про стягнення штрафної санкції та пені,

ВСТАНОВИВ:

    Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до державного підприємства фірми «Оризон – промжитлобуд»  про стягнення фінансової санкції в сумі 114221 грн. 71 коп. та пені в сумі 131112 грн. 29 коп.. Загальна сума заборгованості складає 245334 грн.

    Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663 зобов’язаний вчасно подавати розрахунок сум страхових внесків та в повному обсязі здійснювати сплату цих внесків.  Відповідач свій обов’язок не виконував належним чином, внаслідок чого до нього було застосовано фінансові санкції та пеня на загальну суму 245334 грн.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити, пояснивши, що позивач застосовував фінансові санкції та нараховував пеню в період судового розгляду справи про банкрутство відповідача, що є порушенням вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Державне підприємство фірма «Оризон – промжитлобуд» зареєстроване  як суб’єкт підприємницької діяльності 20.01.1995 року виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 460584 та зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

На підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду України були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом  Пенсійного фонду № 1, № 2, № 3 від 02.01.2009 року, № 123, № 124 від 25.02.2009 року та № 201 від 04.03.2009 року, які були одержані відповідачем 16.01.2009 року, 05.03.2009 року та 13.03.2009 року відповідно, що підтверджується  копіями поштових повідомлень № 524401, № 593330 та № 598928, відповідно.

Рішенням № 1 від 02.01.2009 року відповідачу нараховано штраф в розмірі 825454 грн. 11 коп. та пеню в сумі 107566 грн. 24 коп. за період з 21.11.2005 року по 24.12.2008 року, рішенням № 2 від 02.01.2009 року відповідачу нараховано штраф в розмірі 1351 грн. 75 коп. та пеню в сумі 2406 грн. 05 коп. за період з 20.09.2007 року по 24.12.2008 року, рішенням № 3 від 02.01.2009 року відповідачу нараховано штраф в розмірі 14478 грн. 67 коп. та пеню в сумі 16207 грн. 86 коп. за період з 20.12.2006 року по 23.12.2008 року, рішенням № 123 від 25.02.2009 року відповідачу нараховано штраф в розмірі 333 грн. 70 коп. та пені в сумі 123 грн. 70 коп., рішенням № 124 від 25.02.2009 року відповідачу нараховано штрафні санкції в сумі 24 грн. 50 коп. та 9 грн. 09 коп. пені за період з 21.07.2008 року по 1.02.2009 року, рішенням № 201 від 04.03.2009 року відповідачу було нараховано штраф в розмірі 15487 грн. 98 коп. та 4799 грн. 35 коп. пені за період з 21.07.2008 року по 26.02.2009 року.

Згідно наданих  суду копій ухвал Господарського суду Черкаської області у справі № 10-08/4233 від 07.02.2008 року, 09.02.2009 року судом встановлено, що борг виник після введення процедури санації державного підприємства фірми «Оризон – промжитлобуд».

Також відповідно до розрахунків штрафної санкції та пені, судом встановлено, що відповідачем порушені терміни сплати страхових внесків, які не було включено до Реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, суд приходить висновку, що позивач в даній справі є поточним кредитором, а згідно вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст. 23  Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов’язаннями строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом – «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР  визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом – «Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV  визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV  встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV  платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в  повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції,  передбачені цим  Законом.  

Частиною дев’ятою статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 9 цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначені в них суми штрафу та пені не сплатив.

Беручи до уваги те, що узгоджену суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі  245334 грн., в т.ч. по штрафній санкції — 114221 грн. 71 коп. та пені — 131112 грн. 29 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав,  тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем – суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства фірми «Оризон – промжитлобуд» (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Промислова, 12, ідентифікаційний код 21387368) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 35, код 21366449)  борг по фінансовій санкції на суму 114221 грн. 71 коп. та пені на суму 131112 грн. 29 коп., усього на загальну суму 245334 (двісті сорок п’ять тисяч триста тридцять чотири) грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 13 січня 2010 року.

Головуючий                                      С.О. Кульчицький

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація