АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-ц-1026/2010                                                Головуючий 1-ї інстанції - Шуліка Ю.В.

Категорія: стягнення заборгованості                                        Доповідач - Шевченко Н.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       11 березня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

       головуючого                -        Бобровського В.В.

       суддів                        -        Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.

       при секретарі                -        Андрійко О.В.

       розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від12 листопада 2009 року по справі за позовом Відкритого Акціонерного Товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» у особі філії ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» у м. Харкові до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

       06 жовтня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» у особі філії ВАТ ОСОБА_2 «ОСОБА_2 та Кредит» у м. Харкові звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки.

       В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов Кредитного договору № 62/03-Ф від 20.03.2007 року банк надав відповідачу кредит у сумі 104600 доларів США. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,5% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 20.03.2022 року.

       Однак відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує і станом на 06.10.2008 року має загальну заборгованість за кредитом у сумі 683299.02 грн. Виконання зобов'язань по кредитному договору забезпечено нотаріально посвідченим договором іпотеки від 20.03.2007 р., згідно якого ОСОБА_1 надав в забезпечення договору кредиту нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатну квартиру № 249 в будинку № 22-В по вул Достоєвського в м.Харкові, загальною площею 146,9 кв.м, житловою площею 63,5 кв.м.

       20 березня 2007 року у забезпечення виконання кредитних зобов'язань між Акціонерним банком ОСОБА_2 та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № П- 62/03-Ф, яким передбачено, що Поручитель несе солідарну відповідальність із Позичальником перед Кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору, однак і ОСОБА_3 зобов'язання не виконала та не повідомила про причини невиконання.

       Враховуючи вище наведене, просить в рахунок погашення заборгованості за кредитними договором в розмірі 683299.02 грн. звернути стягнення на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 146,9 кв.м, житловою площею 63,5 кв.м.

       Відповідач ОСОБА_1 не заперечував проти звернення стягнення на предмет іпотеки, але ставить під сумнів розрахунок заборгованості.

       Відповідачка ОСОБА_3 просила розглядати справу у її відсутність.

       Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 12 листопада 2009 року позовні вимоги Відкрите акціонерне товариство «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» у особі філії ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» у м. Харкові задоволені.

       Стягнуто солідарно ОСОБА_1, ОСОБА_3 683299.02 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 146,9 кв.м, житловою площею 63,5 кв.м.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на те, що висновок суду не відповідає обставинам справи, оскільки судом неповно з’ясовані обставини справи.

       Судова колегія вважає за можливе, на підставі ст.305 ЦПК України, розглянути справу у відсутності відповідачів ОСОБА_1, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується розписками про вручення їм повісток.

       Заслухавши доповідь судді, пояснення представника банку, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

       Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлелшй строк відповідно до договору.

       Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до умов Кредитного договору № 62/03-Ф від 20.03.2007 року банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 104 600 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,5% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 20.03.2022 року (а.с.6-10).

       Однак відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує і станом на 06.10.2008 року має загальну заборгованість за кредитом у сумі 683299.02 грн.

       Виконання зобов'язань по кредитному договору забезпечено нотаріально посвідченим договором іпотеки від 20.03.2007 р., згідно якого ОСОБА_1 надав в забезпечення договору кредиту нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 146,9 кв.м, житловою площею 63,5 кв.м. (а.с.13-14).

       20 березня 2007 року у забезпечення виконання кредитних зобов'язань між Акціонерним банком «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № П- 62/03-Ф. яким передбачено, що Поручитель несе солідарну відповідальність із Позичальником перед Кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору, однак і ОСОБА_3 зобов'язання не виконала та не повідомила про причини невиконання (а.с.53).

       Згідно п.9 договору Іпотеки, у разі невиконання боржником основного зобов’язання, іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки.

       Відповідач ОСОБА_1 не заперечував проти звернення стягнення на предмет іпотеки, але ставив під сумнів розрахунок заборгованості.

       Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що розрахунок заборгованості виконано не у відповідності коефіцієнтів курсу долару залежно від періодів графіку платежів, спростовуються матеріалами справи.

       На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

       Керуючись ст ст 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів

ухвалила:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

       Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 12 листопада 2009 року залишити без змін.

       Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з дня набрання законної сили.

       Г оловуючий

       Судді