Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 328/831/18

Провадження №22ц/778/2805/18

Головуючий у 1 інстанції: Ушатого І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Дашковської А.В., Подліянової Г.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області, ухвалене в м. Токмак, Запорізької області21 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину та зміну способу їх стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона з відповідачем перебувала в шлюбі з 20.08.2005 р. Від шлюбу в них народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 20.10.2008 р. шлюб було розірвано та стягнуто з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 300,00 грн. щомісячно починаючи стягнення з 15.08.2008 р. На теперішній час аліменти в розмірі 300 грн. є недостатніми для утримання дитини.

Позивач вказала, що її сімейний та матеріальний стан змінився. Вона має на утриманні ще одну дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. В 2008 р. вона працювала, тепер не працює. Їхній спільний син ОСОБА_8 потребує лікування та обстеження у лікарів.

Відповідно до відповіді від 21.03.2018 р. КУ «Токмацького центру первинної медико-санітарної допомоги» Токмацької міської ради неповнолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря невролога з діагнозом: Неврозоподібний стан. Вегетосудинна дистонія. Гіперкінетичне порушення поведінки. Логоневроз з 2016 року. Дитина консультована лікарями спеціалістами обласної дитячої поліклініки у грудні 2017 року. Лікування не призначалось. У січні 2018 року отримував санаторно-курортне лікування у Молочанському багатопрофільному санаторію.

Отже, дитина потребує додаткового обстеження та лікування, на що потрібні значні кошти.

Позивач зазначила, що відповідач офіційно працює, але місце його роботи їй не відоме.

В зв'язку з цим позивач просила суд збільшити розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження та стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 на її користь на утримання неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Такмацького районного суду Запорізької області від 21 травня 2018 року позов задоволено. Збільшено розмір стягуваних аліментів шляхом зміни способу їх присудження та визначити розмір аліментів для стягнення з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_5, на утримання неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є: невірний встановлений судом розмір аліментів; наявність іншої неповнолітньої дитини у відповідача; відповідач має незначний постійний дохід 6000 грн. щомісяця; відповідач не має у власності рухомого чи нерухомого майна.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

В силу вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За положенням ч. 1 п. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом попередньої інстанції встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11.01.2006 р. ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р., батько ОСОБА_4, мати ОСОБА_9.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області №2-1301 від 20.10.2008 р. розірвано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_4, зареєстрований 20 серпня 2005 року Токмацьким міським РАЦС Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис №140, стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Токмак Запорізької області на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 300 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 15.08.2008 року до досягнення нею повноліття.

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 29.12.2009 р. вбачається, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №104 від 17.09.2009 р. Після реєстрації розірвання шлюбу їй присвоюється прізвище ОСОБА_4.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрували шлюб 19.06.2010 р., після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_11, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 19.06.2010 р.

Копією довідки №16 виданої квартальним комітетом №27 м. Токмак Запорізької області від 02.02.2018 р. підтверджується, що ОСОБА_5 мешкає в АДРЕСА_1, разом з нею проживають: син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З листа КУ «Токмацького центру первинної медико-санітарної допомоги» ТМР №240/01 від 21.03.2018 р. вбачається, що неповнолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря невролога з діагнозом: Неврозоподібний стан. Вегетосудинна дистонія. Гіперкінетичне порушення поведінки. Логоневроз з 2016 року. Дитина консультована лікарями спеціалістами обласної дитячої поліклініки у грудні 2017 року. Лікування не призначалось. У січні 2018 року отримував санаторно-курортне лікування у Молочанському багатопрофільному санаторію.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 18.01.2011 р. ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ст. 180 Сімейного Кодексу України зобов'язує батьків матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

За ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частку заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліменти на підставі вимог ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Позивач ОСОБА_5 просила суд збільшити розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження та стягувати з відповідача ОСОБА_4 на її користь на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідає розмірам аліментів передбаченим Сімейним кодексом України.

Відповідач ОСОБА_4 має стабільний дохід, працює в ПАТ «Мотор Січ", як вбачається з його відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги.

Тому доводи відповідача ОСОБА_4, такі ж доводи викладені і в апеляційній скарзі, який позов визнав частково і згоден сплачувати аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, а в частині вимог ОСОБА_5 про стягнення з нього аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, позовні вимоги не визнає, суд попередньої інстанції вважав безпідставними.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 р. №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Суд, першої інстанції виходячи з викладеного вважав, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги, що суд не врахував, що у відповідача народилась в 2011 році ще одна дитина є безпідставними, оскільки суд ухвалив рішення з посиланням у мотивувальній частині і на факт наявності у відповідача ще однієї дитини.

Інші доводи апеляційної скарги щодо невірно встановленого судом розміру аліментів; того, що відповідач має незначний постійний дохід 6000 грн. щомісяця; що відповідач не має у власності рухомого чи нерухомого майна, невірним застосуванням судом норм законодавства, про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі - не знайшли своє підтвердження, та зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, як на підстави своїх заперечень проти позову, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 21 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 28 серпня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: