УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/2601/18Суддя 1 інстанції Онопченко Ю. В.

Номер провадження 33/774/239/К/18Суддя- доповідач Остапенко В. О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області Остапенко В.О., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Стороженко С.І. на постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харкова, громадянки України, яка працює на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, самостійно виховує малолітню дочку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

якою закрито провадження про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2018 року до Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП з апеляційною скаргою прокурора Стороженко С.І. на постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2018 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши апеляційну скаргу, вимоги закону, суд дійшов висновку про необхідність повернення її прокурору, як таку, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження, виходячи з наступного.

Правом на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП наділено вичерпний перелік осіб, до яких належать особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник.

Відповідно до змін, внесених до ст. 294 КУпАП Законом України від 16 березня 2017 року № 1952-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб», прокурор може оскаржити відповідну постанову суду лише у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. При цьому, слід зазначити, що за змістом ч. 1 ст. 287 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, якою визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Втім, згідно змісту оскаржуваної постанови, провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, заходів примусового характеру, пов'язаного з обмеженням особистої свободи громадянина, до ОСОБА_3 не застосовано. Тобто, в даному випадку прокурор не наділений функцією нагляду у відповідності до ч. 5 ст.7 КУпАП та не має повноважень на оскарження судового рішення згідно ч. 1 ст. 287 КУпАП та ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Також суд звертає увагу на те, що в даному випадку провадження здійснюється на підставі протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, а не скарги, а отже посилання прокурора на ст. 250 КУпАП як на правову підставу звернення з апеляційною скаргою, не можуть бути прийняті судом як такі, що відповідають вимогам закону.

Більше того, ухвалою Конституційного Суду України від 08.12.2015 за №49-у/2015 встановлено неузгодженість положень ч. 5 ст. 7, ст. 250, ч. 1 ст. 287 та ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення. Усунення таких розбіжностей може бути вирішене лише у законодавчому порядку.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Тобто прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративні правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення.

В інших випадках, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Стороженко С.І. на постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2018 року щодо ОСОБА_3, повернути як таку, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області В.О. Остапенко