Справа № 2а-307
2009 рік
П О С Т А Н О В А
іменем України
04 червня 2009 року м.Рогатин
Рогатинський районний суд ОСОБА_1 – Франківської області у складі
головуючої-судді ОСОБА_2
з участю секретаря Макар С.В.
позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 інспектора ДПС Тисменицького ВДАІ про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 340 гривень-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернувся до Рогатинського районного суду із позовом до ОСОБА_1 інспектора ДПС Тисменицького ВДАІ про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 340 гривень
У судовому засіданні ОСОБА_3 позов підтримав повністю та пояснив, що постановою серія АТ №0053207 від 15 березня 2009 року, винесеною інспектором ДПС Тисменицького ВДАІ ОСОБА_1 його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАп, а саме – в перевищенні швидкості у населеному пункті на 21 км/год та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Постанову інспектора ДПС Тисменицького ВДАІ УМВС про накладення на нього адміністративного стягнення вважає незаконною. при винесенні постанови не були з’ясовані і доведені ті обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. З зображення на фотокартці не можливо зробити висновок. де саме рухався автомобіль, чи встановлені обмеження швидкості на даній ділянці дороги, чи саме в населеному пункті зафіксовано швидкість руху його транспортного засобу. Не враховані відомості про його особу, а саме те, що він до адміністративної відповідальності притягується вперше. На нього накладено максимальне стягнення в розмірі 340 гривень. Просив позов задоволити. Скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідач в судове засідання не прибув та про причину своєї неявки суду не повідомив. У відповідності до ч.4 ст.128 КАСу України – у разі неприбуття відповідача суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенню ч.1 ст.71 КАСу України у відповідності до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, вислухавши доводи позивача, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
15 березня 2009 року інспектором ДПС Тисменецького ВДАІ ОСОБА_1 винесено постанову серія АТ №0053207 по справі про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_3, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
На фотографіях, зроблених вимірювачем швидкості «Візир», 15.03.2009 року о 12:47:01 та о 12:47:02 зафіксовано швидкість руху транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_1 - 92 км/годину.
Фотографії є нечіткими, встановити, що саме в населеному пункті порушено правила дорожнього руху неможливо.
ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки ДЕО державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 у населених пунктах дозволено швидкість руху для транспортних засобів не більше 60 км/год.
У відповідності до ч.1 ст.122 кодексу України «Про адміністративні правопорушення» перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП належать до компетенції органів внутрішніх справ.
До адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фотозйомки притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.
У відповідності до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну відповідальність.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Дане положення закріплено в ст.62 Конституції України.
У відповідності до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Норма даної статті діє безпосередньо: для застосування усного зауваження й звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний вчинок.
Оцінюючи всі зібрані по справі докази з урахуванням особи ОСОБА_3, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, суд приходить до висновку, що формально в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. З врахуванням усіх обставин справи в їх сукупності, вчинене ОСОБА_3 правопорушення слід вважати малозначним і від адміністративної відповідальності його звільнити, обмежившись усним зауваженням. Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення скасувати.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.71,158-163 КАСу України, ст.ст.22,287,293 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»,суд,-
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити.
Постанову серія АТ №0053207 від 15 березня 2009 року, винесену ОСОБА_1, інспектором ДПС Тисменицького ВДАІ про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень скасувати.
Застосувати до ОСОБА_3 статтю 22 КУпАП та від адміністративної відповідальності його звільнити, обмежившись усним зауваженням. Провадження в справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови суду заяви про оскарження постанови і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку п.5 ст.186 КАСу України.
Головуюча: