ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" липня 2006 р. | Справа № 6/103/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Л.І. Бандури
суддів: Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко
при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.
за участю представників сторін
від позивача: І.В. Збіглей
від відповідача: Т.В. Андрєєва, А.В. Віляйкіна
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ „Чорноморагроспецмонтаж”, м. Миколаїв
на постанову господарського суду Миколаївської області від 12.04.2006р
у справі № 6/103/06
за позовом ВАТ „Чорноморагроспецмонтаж”, м. Миколаїв
до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва
про скасування податкових повідомлень-рішень
встановив:
Ленінською МДПІ у м. Миколаєві проведено перевірку своєчасності перерахування узгоджених сум податкового зобов’язання в бюджет, за результатами якої були складені акти від 07.02.2006р. №15-216/211, від 10.02.2006р. №15-328/303, від 13.02.2006р. №Т106/17-00372032, згідно яких прийняті податкові повідомлення рішення:
10.02.2006р. на підставі актів Ленінської МДПІ №15-328/303 та №15-216/211 від 07.02.2006р.:
- №0001381501/2162 про стягнення штрафної санкції на суму 59,85грн. за затримку на 92 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 119,70грн., №0001401501/2164 про стягнення штрафної санкції на суму 30грн. за затримку на 2 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по цьому ж податку у сумі 300грн. та №0001391501/2163 про стягнення штрафної санкції на суму 62 грн. за затримку на 87 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по вказаному вище податку у сумі 310грн.;
- №0001951502/2166 про стягнення штрафної санкції на суму 166,80грн. за затримку на 60 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 834грн., №0001961502/2167 про стягнення штрафної санкції на суму 275,60грн. за затримку на 4 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з цього податку у сумі 2756грн. та №0001941502/2165 про стягнення штрафної санкції на суму 10845,60грн. за затримку на 217 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 21691,20грн.;
- №0004221500/2169 про стягнення штрафної санкції на суму 4500грн. за затримку на 41 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на землю в сумі 22500грн.;
- №0004211500/02170 про стягнення штрафної санкції на суму 33,99грн. за затримку на 31 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з комунального податку у сумі 339,9грн.;
13.02.2006р. на підставі акта Ленінської МДПІ №Т106/17-00372032 від 13.02.2006р.:
- №0001351701/0/2191 про стягнення штрафної санкції на суму 208,99грн. за затримку на 101 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податку з підприємств і організацій –власників транспортних засобів та інших самохідних машин у сумі 417,98грн.; №0001341701/0/2190 про стягнення штрафної санкції на суму 73,88грн. за затримку на 9 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по цьому ж податку у сумі 738,80грн.; №0001331701/0/2189 про стягнення штрафної санкції на суму 72,69грн. за затримку на 3 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у сумі 726,93грн. у т.ч. про стягнення штрафної санкції на суму 64,16грн. та 367,85грн. за затримку на 64 і на 122 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 320,78грн. та 735,70грн.
Вважаючи неправомірними вищевказані податкові повідомлення-рішення, ВАТ „Чорноморагроспецмонтаж” звернулося до господарського суду Миколаївської області із адміністративним позовом та доповненням до нього про їх скасування.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що штрафні санкції застосовані з порушенням строків, встановлених ст.250 Господарського Кодексу України, ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також відсутність у податкових повідомленнях-рішеннях посилання на документ, на основі якого вони прийняті.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 12.04.2006р. (суддя О.В. Ткаченко) в позові відмовлено. Приймаючи постанову суд виходив з того, що відсутність відображення фактів порушень строків сплати зобов’язань в акті планової виїзної перевірки не може бути підставою для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки такі факти можуть встановлюватися за даними картки особового рахунку платника податку.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ВАТ „Чорноморагроспецмонтаж”, після подачі заяви про апеляційне оскарження, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у частині скасування податкових повідомлень-рішень Ленінської МДПІ: від 10.02.2006р. №0004221500/2169, №0004211500/02170, №0001951502/2166, №0001961502/2167, №0001941502/2165; від 13.02.2006р. №0001351701/0/2191, №0001341701/0/2190, №0001331701/0/2189 про стягнення штрафної санкції на загальну суму 16 609,56грн.
ВАТ „Чорноморагроспецмонтаж” в своїй скарзі послався на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.250 та п. 4, 5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.
У своєму запереченні на апеляційну скаргу, ДПІ у Ленінському районі вважає її необґрунтованою, а постанову суду такою, що відповідає чинному законодавству і матеріалам справи.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення, виходячи з наступного:
Відповідно до преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” –цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у т.ч. за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно з п.1.2 ст.1 названого Закону податкове зобов’язання –це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
П.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 вищеназваного Закону передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п.17.1.7 п.17 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.
Із аналізу названих законодавчих актів вбачається, що підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій, встановлених п.п.17.1.7 вищеназваного Закону є несплата до відповідного бюджету у встановлені строки узгоджених сум податкових зобов’язань.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач допустив порушення граничного строку сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов’язань по земельному податку з фізичних осіб, комунальному податку, ПДВ, податку з підприємств і організацій –власників транспортних засобів та інших самохідних машин. Порушення строків було також підтверджено представником скаржника в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, щодо правомірності застосування податковою службою штрафних санкцій.
Посилання скаржника на ст. 250 ГК України, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки штрафні санкції, встановлені п.п.17.1.7 п.17 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не являються адміністративно-господарськими санкціями. З цих же підстав, не приймаються до уваги посилання на п.п. 4, 5 Прикінцевих положень ГК України. Строки давності передбачені ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовуються в разі, коли податкове зобов’язання було нараховано податковим органом, що не мало місця в даному випадку.
З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, чинному законодавству і підстави для її зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 12.04.2006р. у справі № 6/103/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали у повному обсязі.
Головуючий суддя Л. І. Бандура
Суддя Л. В. Поліщук
Суддя В. Б. Туренко