Справа № 161/7280/18 Провадження №33/773/524/18 Суддя в 1 інстанції: Кирилюк В. Ф.

Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Лівандовська-Кочура Т.В., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 352(триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 30 квітня 2018 року о 03 год. 55 хв. по вул.Дружби Народів в м.Луцьку Волинської області керував автомобілем марки «Оpel Vectra», н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а ) ПДР України.

Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки пропустив його із поважних причин, на розгляді справи в суді першої інстанції не був присутній, так як не був належним чином повідомлений, копію постанови отримав в канцелярії суду лише 03.08.2018 року, а 13.08.2018 року в нього погіршився стан здоров'я, що підтверджується медичною довідкою.

Також просить скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.07.2018 року та на підставі ст.22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням.

Вважає вчинене ним правопорушення малозначним, оскільки норма алкоголю в крові не перевищувала допустиму норму.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_2, який скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просив її задовольнити, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_2 на розгляді справи присутній не був, копію постанови отримав лише 03.08.2018р., що підтверджується розпискою про вручення копії постанови (а.с.19), з 13.08.2018 року хворів, що підтверджується довідкою поліклініки Луцької центральної районної лікарні від 13.08.2018 року, на думку апеляційного суду, строк апеляційного оскарження даної постанови, передбачений ст.294 КУпАП ним був пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим підлягає поновленню.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що при розгляді справи суддя з'ясував всі обставини справи, дослідив наявні у ній докази, давши їм правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_2 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР№ 213929 від 30 квітня 2018 року (а.с.1); результатом алкотестера «Драгер 6810», тест №4652 (а.с.3) про те, що в гр.ОСОБА_2 наявність алкоголю в крові становить 0.52 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), який підтверджує, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння, з яким він на місці погодився підписавши його.

Посилання ОСОБА_2 на те, що правопорушення є малозначним, оскільки норма алкоголю в крові не перевищувала допустиму є безпідставними та спростовуються п.7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, відповідно до якого установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_2 вбачається, що в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за допомогою алкотестеру «Драгер 6810» встановлено результати огляду на стан сп'яніння - 0,52 проміле, з результатами огляду ОСОБА_2 погодився, про що свідчить підпис останнього, а тому твердження в апеляційній скарзі, що норма алкоголю в крові не перевищувала допустиму, є необґрунтованими.

Так як цифровий показник проміле алкоголю в крові був більше допустимої норми, в матеріалах адміністративної справи достатньо доказів вини правопорушника у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

З огляду на суспільну небезпеку вчиненого правопорушником, підстав для застосування ст.22 КУпАП суд не вбачає.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, шо пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення, суддя першої інстанції у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, правильно врахував зазначені обставини, тому обґрунтовано призначив ОСОБА_2 адміністративне стягнення, визначене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, підстав для скасування постанови судді та застосування ст. 22 КУпАП до ОСОБА_2, з мотивів викладених в апеляційній скарзі апеляційний суд не знаходить.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 липня 2018 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Лівандовська-Кочура