Справа № 2-а-716/2009 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 року Сквирський районний суд Київської області у складі судді Клочко В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у Сквирському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, -
В С Т А Н О В И В:
15.07.2009 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те що, що їй призначено і вона отримує пенсію за віком. Крім того, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона має статус дитини війни. Також ч.1 ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни встановлено підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач відмовляється здійснювати їй нарахування надбавки згідно зазначеного Закону та його письмове звернення про таке підвищення пенсії було залишено без задоволення, а тому, позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити допомогу до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 15.07.2008 року по 31.12.2008 року.
Позивач також вказав, що бездіяльність Відповідача грубо порушила його законні права, позбавила права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян з боку Відповідача.
Позивач і відповідач заявили суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено і це не заперечується сторонами, що ОСОБА_1, яка народилася 17.12.1938 року, отримує пенсію відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та має правовий статус дитини війни, тобто являється особою, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни не виповнилося 18 років, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у Сквирському районі Київської області, одержує пенсію за віком і з 01.01.2008 року позивачу перераховано пенсію з врахуванням підвищення як дитині війни відповідно до внесених змін до ст. 6 вказаного вище Закону згідно з Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що слідує з письмових заперечень відповідача в матеріалах справи.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивач має право на підвищення призначеної йому пенсії з 01.01.2006 р., так як згідно ст.6 цього Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, в суді встановлено, що відповідач відмовляє позивачу у перерахунку та виплаті підвищеної пенсії як особі, яка має статус "дитини війни".
Відповідно до п.12. ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 вказаного Закону.
Але, за рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", в тому числі і п. 12 ст. 71.
Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним. Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни в ст.ст.5,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зокрема, згідно пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі і п. 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
А як встановлено в суді, жодних нормативно-правових актів, які б регулювали питання призначення підвищення до пенсії дітям війни, крім Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не існує.
Крім того, статтею 22 Конституції України, також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача з приводу відсутності в 2006-2008 р.р. механізму реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки в ст. 6 цього Закону визначено розмір такого підвищення, а саме: 30% мінімальної пенсії за віком, а також, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на існуючий з 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст. 6 вказаного Закону, оскільки, як було вище зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними внесені зміни до ст.6 Закону України Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
А тому, суд вважає за можливе не приймати до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищевказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого законодавчо визначеного мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем його права на одержання підвищення до пенсії в розмірах, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Безпідставними суд, також, вважає посилання відповідача в письмових запереченнях на відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаного підвищення до пенсії у розмірах, передбачених Законом оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Крім того, виплата такого підвищення проводиться саме ПФУ починаючи з 01.01.2008 року, хоч і в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Отже, з огляду наведеного, суд вважає неправомірною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу нарахування та виплати підвищення до пенсії, як дитині війни у відсотках до розміру мінімальної пенсії за віком.
В ст. 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2008 р. - 470 грн., з 01.04.2008 р. - 481 грн., з 01.07.2008 р. - 482 грн., з 01.10.2008. - 498 грн.
Таким чином, позивач має право на одержання підвищення до пенсії за віком в розмірі 30% від 411 грн. за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 року та в розмірі 30 % від 470 грн. з 01.01.2008 р. по 01.04.2008р. , в розмірі 30 % від 481 грн. з 01.04.2008 р. по 01.07.2008р., в розмірі 30% від 482 грн. з 01.07.2008р по 01.10.2008 року.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.4 Декрету КМ України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Керуючись ст.ст.22, 113 Конституції України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "" По внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішенням Конституційного Суду України №6/рп від 9.07.07р., рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, ст.ст.6, 9, 17, 89, 99,158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України у Сквирському районі Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відсотках до розміру мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у Сквирському районі Київської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 15.07.2008 року по 31.12.2008 року включно, з врахуванням вже виплачених за цей період коштів.
Від сплати судового збору позивача звільнити.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя :
Секретар :