ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

20 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/620/18

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Кравченко К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року позовні вимоги задоволено повністю.

На вказане рішення ДФС України було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме через відсутність документу про сплату судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018 року апеляційну скаргу повернуто апелянтові, у зв'язку з невиконанням вимог вищевказаної ухвали.

15.08.2018 року ДФС України вдруге подано апеляційну скаргу.

До апеляційної скарги було додано документ про сплату судового збору від 04.07.2018 року №1451 та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій апелянт зазначив, що під час подання первісної апеляційної скарги апелянт здійснив всі зобов'язання щодо належності сплати судового збору за подання апеляційної скарги, але оригінал платіжного доручення про сплату судового збору було отримано апелянтом від Державної казначейської служби України лише 11.07.2018 року, коли первісна апеляційна скарга вже була повернута апелянтові.

Отже, посилаючись на наведені обставини та на те, що первісна апеляційна скарга була подана в строк, встановлений ч.1 ст.295 КАС України, апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії; при цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

З огляду на наведене та викладені вимоги закону, апеляційна скарга на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року була подана поза межами законодавчо встановленого тридцятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані апелянтом в заяві причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин.

Не спростовують висновків суду апеляційної інстанції й обставини звернення ДФС України з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження й не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що згідно штрих-коду та печатки на конверті, апеляційну скаргу було направлено до суду поштою 09.08.2018 року, проте платіжне доручення про сплату судового збору було отримано апелянтом від Державної казначейської служби України 11.07.2018 року, тобто апеляційна скарга була подана лише через 29 днів після отримання оригіналу платіжного доручення, і апелянт жодним чином не обґрунтовує таку затримку в подані апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційна скарга на підставі ч.3 ст.298 КАС України підлягає залишенню без руху для надання апелянту терміну подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення цього строку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДФС України - залишити без руху.

Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з зазначенням підстав пропуску цього строку.

Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання зазначених вимог, відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту вручення судового рішення.

Суддя: Кравченко К.В.