УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Дорчинець С.Г.
суддів - Животова Г.О., Лізанця П.М.,
з участю прокурора - ДемкоВ.В.
розглянув у відкритому засіданні матеріали за апеляцією потерпілої ОСОБА_1. на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 3 серпня 2006 року.
Цією постановою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1. про скасування постанови дільничного інспектора Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області від 9 березня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_2. на підставі ст. 6 п.2 КГЖ України через відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ст.296 КК України.
Постанова мотивована тим, що в ході перевірки скарги ОСОБА_1. про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2. за ст.296 КК України не виявлено і не встановлено ні підстав, ні приводів. А тому на підставі ст.99 КІЖ України органом дізнання правильно відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.296 КК України проти ОСОБА_2.
В апеляції ОСОБА_1. порушує питання про скасування постанови Хустського районного суду від 2 серпня 2006 року та постанови Хустського РВ УМВС України в Закарпатській області від 9.03,2006 року як незаконних, оскільки такі не відповідають дійсності та постановлені з
справа: № 11-131/07
головуючий у першій інстанції : Савицький С.А.
доповідач: Дорчинець С.Г.
урахуванням її віку та старістю, бо ОСОБА_2. застосував до неї фізичну
силу.
Заслухавши доповідь судді про суть постанови суду, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши прокурора, який вважає, що «постанова суду є законною, обгрунтованою, а апеляція безпідставною, перевіривши матеріали надані судом, а також матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, надані Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області щодо ОСОБА_2., обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається зі скарги ОСОБА_1., вона просила притягнути до відповідальності свого сина ОСОБА_2., за те, що він 3.06.2002 року штовхнув її і вона вдарилась об машину, отримавши легкі тілесні ушкодження без розгладу здоров»я.
В ході перевірки скарги ОСОБА_1. органом дізнання встановлено, що 3.06.2002 року між заявницею ОСОБА_1. та її сином ОСОБА_2. ніяких конфліктів чи бійки не було, тобто з боку ОСОБА_2. не було факту порушення громадського порядку. В зв»язку з цим 9.03.2006 року дільничний інспектор міліції Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області відмовив в порушенні кримінальної справи за ознаками ч.І ст.296 КК України проти ОСОБА_2. за відсутністю в його діях складу злочину по мотивам ст.6 п.2 КПК України.
Щодо спричинення заявниці ОСОБА_1. легких тілесних ушкоджень, то їй дані роз»яснення, що оскільки кримінальні справи за нанесення легких тілесних ушкоджень, передбачених ст. 125 КК України, згідно ст.27 КПК України порушуються судом за скаргою потерпілих, то вона має право звернутися з такою скаргою безпосередньо до суду.
При таких обставинах постанова суду про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1. є законною, обгрунтованою, а апеляція безпідставною. Підстав, приводів до порушення кримінальної справи за ст.296 КК України проти ОСОБА_2. немає. А притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2. за ст. 125 КК України заявниця ОСОБА_1. не ставила та не ставить.
Тому, керуючись ст. ст. З 65, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 3 серпня 2006 року про відмову в скасуванні постанови дільничного інспектора Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області від 9.03.2006
року про відмову в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_2. за ет.296 КК України через відсутність в його діях складу злочину на підставі ст.6 п.2 КПК України - без зміни.